УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА Іменем України
8 травня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
суддів: Романова О.В. - головуючого,
Ткача С.О. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: секретаря судового засідання Поліщук Т.О.,
прокурора Руденка В.І.
потерпілого ОСОБА_2.,
засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_5на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 лютого 2007 року,
встановив:
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, неодруженого,
непрацюючого, який має на утриманні
неповнолітню дитину, судимого
17.01.2003р. Лугинським районним судом
Житомирської області за ст. ст. 296 ч. 2,
309 ч. 1, 263 ч. 2 КК України на 3 роки
позбавлення волі, 12.01.2005р.
звільненого від відбування покарання умовно достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів, -
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
Згідно вироку, 6 серпня 2006 року близько 22 год. на подвір'ї власного будинку АДРЕСА_1ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті неприязних відносин, що склалися раніше, затіяв сварку з ОСОБА_4., котра переросла в бійку, після чого вони обидва перемістилися у вищевказаний будинок, де продовжили бійку, наносячи удари один одному. В цей час в будинок зайшли ОСОБА_2. та ОСОБА_3., котрі розборонили ОСОБА_1. та ОСОБА_4., забрали з будинку ОСОБА_4. та направилися до будинку ОСОБА_2. ОСОБА_1., маючи намір на
Справа № 11 -350/2007 Головуюча у суді 1 -ї інстанції Загуменнова
Категорія ст. 121 ч.1 КК України Суддя-доповідач Широкопояс Ю.В.
спричинення умисних тілесних ушкоджень, взяв у власному будинку два кухонних ножі та став переслідувати ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Наздогнавши ОСОБА_2. на проїжджій частині дороги поблизу будинку №11 по вул. Зарічній у тому ж селі, ОСОБА_1. на ґрунті виниклих особистих неприязних стосунків умисно кухонним ножем завдав одного удару в живіт ОСОБА_2., спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння у вигляді проникаючого колото - різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням лівої долі печінки.
В апеляціях засуджений та його захисник поставили питання про зміну вироку - перекваліфікацію дій ОСОБА_1. на ст. 123 КК України та призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Посилаючись на свою оцінку доказів, твердять про неправильність кваліфікації дій засудженого. Вказують також, що суд залишив поза увагою обставини, що пом'якшують покарання - молодий вік, наявність на утриманні малолітнього сина та дружини, яка не працює.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, його - захисника та потерпілого в підтримання апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу в межах апеляції, колегія суддів визнає апеляції необгрунтованими з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
На досудовому слідстві засуджений ОСОБА_1. повністю визнавав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за встановлених судом обставин. Стверджував, що в кінці бійки із ОСОБА_4, що відбулася у його домоволодінні та яку припинили ОСОБА_2та ОСОБА_3., ОСОБА_4вдарив його лопатою по спині, що вивело його з рівноваги. Щоб помститися ОСОБА_4за ці дії він взяв у веранді свого будинку два ножі, наздогнав на вулиці хлопців, які йшли додому, схопив одного з них за плече (думаючи, що це ОСОБА_4) та вдарив його ножем у живіт. Однак на вулиці було темно і він помилково вдарив ОСОБА_2, який раніше розбороняв бійку (а. с. 23-24). У судовому засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_1 ствердив, що ці показання відповідають дійсності.
Та обставина, що удар ножем був завданий засудженим потерпілому з мотиву помсти за його та ОСОБА_4а поведінку в його домоволодінні, стверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2. та свідка ОСОБА_3. про обставини нанесення удару ножем у живіт потерпілому, сукупністю інших досліджених судом доказів по справі, наведених у вироку.
Згідно показань потерпілого, через деякий час після припинення ним та ОСОБА_3. бійки ОСОБА_1 із ОСОБА_4им, що відбувалася у домоволодінні засудженого, коли він із ОСОБА_4та ОСОБА_3
поверталися додому і знаходилися на дорозі поблизу його будинку, розташованого на відстані 50м. від домоволодіння ОСОБА_1, засуджений із двома ножами в руках наздогнав його, щось сказав та вдарив його ножем у живіт. У цей момент ніхто не сварився із ОСОБА_1 та не ображав його (а. с. 143-147).
Показання засудженого на досудовому слідстві від 31.10.2006р. про те, що він застосував ножа щоб захистити себе від ОСОБА_4а, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які сумісно били його (а. с. 91) та його твердження в апеляції про те, що він діяв в стані сильного душевного хвилювання, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наведеними достовірними доказами.
Крім того, в усіх інших показаннях, в тому числі в судовому засіданні, засуджений стверджував, що з ним бився лише один ОСОБА_4.
З огляду на те, що ОСОБА_1. заподіяв ножем ОСОБА_2. умисне тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням лівої долі печінки на відстані 50 метрів від місця бійки, через деякий час після її припинення потерпілим, з мотиву помсти, наздогнавши ОСОБА_2. та ОСОБА_4., які уходили додому, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини злочину, зокрема його мотив, та правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України.
Суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначив ОСОБА_1 мінімальне за розміром покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого. При цьому фактично було враховано обставини, що пом'якшують покарання -молодий вік ОСОБА_1 та наявність на його утриманні неповнолітньої дитини.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково вказав у вироку про невстановлення судом обставин, що пом'якшують покарання засудженого. Дана вказівка не відповідає фактичним обставинам справи та повинна бути виключена з мотивувальної частини вироку.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляції засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_5задовольнити частково.
Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про невстановлення судом обставин, що пом'якшують покарання засудженого.
В решті цей вирок залишити без зміни.