2-а-1783/11

 21.02.2011

Зміївський районний суд Харківської області       Пархоменко  

ОСОБА_1      до    УПФУ у Зміївському районі

Про соціальний захист дітей війни

ВСТАНОВИВ

 ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона відповідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і у відповідності до ст. 6 вказаного закону має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Оскільки відповідачем вказане підвищення до пенсії виплачується у меншому розмірі, ніж встановлено законом, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області щодо невиконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» та зобов’язати відповідача здійснити з 21 серпня 2010 по день ухвалення рішення нарахування та виплату недовиплаченого щомісячного підвищення до пенсії.

Відповідач в письмовому запереченні зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. № 2195-ІV (далі – Закон) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком (дію ст. 6 Закону 2195 було зупинено на 2007 р. згідно із пунктом 12 ст. 71 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік»); рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 р., відповідно до якого положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо визначення (зменшення) розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом, визнано неконституційними; проте законодавством не прийнято жодного нормативно-правового документу, який би регулював фінансове забезпечення соціальних гарантій та не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій, не зазначено, яким чином обчислювати зазначений розмір підвищення; статтею 7 Закону № 2195 встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі не має законних підстав для проведення виплат, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується даними відповідного посвідчення, копію якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (редакція від 18 листопада 2004 року) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, підпунктом 2 пункту 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (редакція від 28 грудня 2007 року) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

                                                                   2

соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з дня визнання підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI неконституційним, відновлюється попередня редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, відповідно якої, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, позивач  має право на підвищення своєї пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком з 21 серпня 2010 року.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Так, відповідно до статті 51 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Оскільки позивач, як дитина війни, має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а відповідачем протиправно у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді виплачувалась і виплачується в неповному обсязі – 48,90 грн. замість 30% мінімальної пенсії за віком – то, з метою захисту законних прав позивача, суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області щодо невиконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» – протиправними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни, на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру,

                                                                      3

встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 21 серпня 2010 року по день розгляду справи, з урахуванням фактично сплачених сум.

В порядку ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача стягненню з Державного бюджету України підлягають понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп..

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст. 1 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11, 17, 86, 159, 160, 162, 183-2 КАС України, суд –

                                                            ПОСТАНОВИВ

 Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо невиконання з 21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 21 серпня 2010 року  по 21 лютого 2011 року включно, з урахуванням фактично сплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: