Справа № 1-46/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року               Макарівський районний суд Київської області в складі:

головуючого                                                                   судді ДЗЮБИ Н. М.

при секретарі                                                            Довніч Е.О.

з участю прокурора                                                   Козака  Т.І.

адвоката                                                     ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів кримінальну справу

за звинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, військовозобов"язаного, з середньою освітою, неодруженого, не маючого нагород, непрацюючого, судимого Макарівським райсудом Київської області 23.05.2002 року за ст. 185 ч.З КК України до 3 р. п/воліз іспитовим строком 2 роки, 10.09.2003 р. за ст.185ч.3,71 КК України до 3 р. 6 міс. п /волі, звільненого 20.08.2005 р. умовно-достроково на 1 рік 6 міс.28 днів,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою економічною освітою, військовозобов"язаного, розлученого, не маючого нагород, жителя АДРЕСА_2  до арешту не працюючого, не судимого,

Обох у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.З КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2006 року біля 22 години в с Грузьке Макарівського району Київської області підсудний ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, запропонував раніше судимому за смт. 185 ч.З КК України підсудному ОСОБА_2. забрати гроші у гр. ОСОБА_4. Для цього підсудні прийшли до будинку потерпілого, що по АДРЕСА_3, де без дозволу господаря ввійшли в будинок, так як ОСОБА_4. п"яний спав, розбудили господаря, випили з ним горілки, після чого, застосувавши фізичну силу, штовхнувши його, повалили на підлогу та , тримаючи за руки, відкрито викрали гроші в сумі 150 гривень, витягнувши їх з кишені сорочки ОСОБА_4., заподіявши потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_3. за винних себе у скоєнні злочину визнали повністю, підтвердили викладені вище обставини. Однак, підсудний ОСОБА_2. показав суду, що гроші у ОСОБА_4. не брав, а лише тримав останнього за руки, щоб він не заважав ОСОБА_3. обшукувати кишені потерпілого. Коли вийшли з будинку ОСОБА_4., то в руках у ОСОБА_3 були гроші в декількох купюрах, йому він дав лише одну купюру, якою виявилось 10 гривень. Підсудний ОСОБА_3. показав суду, що гроші у ОСОБА_4. шукав і він, і ОСОБА_2.

Дані розбіжності у показах кожен з підсудних підтвердив на очних ставках під час досудового слідства та в судовому засіданні. 

Однак дана обставина на кваліфікацію дій підсудних не впливає.

Судом встановлено, що підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вчинили відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло,а для ОСОБА_2 - ще й повторно, тобто, обоє скоїли злочин, передбачений ст. 186 ч.3 КК України, за якою обоє підсудних повинні нести кримінальну відповідальність.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує , що вони скоїли тяжкий злочин, обставини його скоєння та особи підсудних.

Обставиною, що обтяжує відповідальність обох підсудних, є скоєння злочину в стані алкогольного сп'"яніння.

Обставинами, що пом"якшують відповідальність обох підсудних, суд вважає їх щире розкаяння у скоєному, а для підсудного ОСОБА_2- вчинення злочину внаслідок збігу тяжкого матеріального становища та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Підсудний ОСОБА_3. до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується негативно.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_3. покарання в межах санкції ст. 186 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі. Суд також приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_3. без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Підсудний ОСОБА_2. раніше судимий, по місцю проживання та бувшої роботи характеризується позитивно.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_2 та обставини справи, суд вважає можливим застосувати до нього ст.69 КК України, призначивши підсудному ОСОБА_2. більш м"яке покарання, ніж передбачене санкцією ст. 186ч.З КК україни.

Оскільки підсудний ОСОБА_2. скоїв даний злочин, будучи умовно-достроково зільненим з місць позбавлення волі, не відбувши покарання за попереднім вироком від 10.09.2003 року, відповідно до ст.71 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_2. слід визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання за даний злочин.

На підстваві наведеного та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнати за винних у скоєнні злочину, передбаченого ст.186ч.З КК України, і покарання призначити :

ОСОБА_3.- чотири роки 3 місяці позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3. від відбуття призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки, зобов'язавши засудженого попросити публічно вибачення у потерпілого ОСОБА_4., повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

ОСОБА_2. покарання з застосуванням ст.69 КК України призначити- 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ст.71 КК України остаточне покарання визначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності засудженим змінити: ОСОБА_3. з утримання під вартою в Київському СІЗО №13 на підписку про невиїзд з

місця проживання, звільнити з-під варти з залу суду; ОСОБА_2.- з підписки про невиїзд з місця проживання на утримання під вартою в Київському СІЗО №13, взяти під варту з залу суду і з цього числа обчислювати строк покарання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого ОСОБА_2- з моменту вручення йому копії вироку.