Справа № 2-3565/11

УХВАЛА  

іменем України

09 березня 2011 року

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Амур-Нижньодніпровської районної  у м. Дніпропетровську ради, де третя особа –Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна  контора про визначення ідеальних  у спільній сумісній  власності,                              

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що після смерті батьків  відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, а також належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності та на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради   17.12.2002 р. за №3/715-02.,  утім, у видачі відповідного  свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено у зв’язку з  тим, що не визначені частки померлих   у спадковому майні. Зазначаючи у позові про те, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України  у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, у позові й  заявлено відповідну вимогу.        

Суддя, розглянувши позовну заяву, дійшов до наступного висновку.        

           Згідно зі змістом ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом; суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, у тому числі,  якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

           Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.       

           Як було встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_3, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., та після померлих відкрилася спадщина, та на звернення спадкоємця (позивача) із завою до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав,  останньому було відмовлено  із посиланням на те, що нотаріус  може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності  після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.      

           Згідно зі змістом  ч. 1 та ч. 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, та майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

           За життя померлих  договором не були встановлені частки у спільній сумісній власності, тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про виділення часток судовому розгляду не підлягають, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством та законом не вимагається для оформлення права на спадщину рішення суду про визначення частки спадкодавця та іншого співвласника у спільній сумісній власності, тому в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, тобто винесення нотаріусом у встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. та затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за N 20/5, порядку обґрунтованої постанови, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

           Разом з тим, за ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи; на виконання ст. 24 зазначеного вище кодексу людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Таким чином, оскільки з настанням смерті унеможливлено здійснення цивільних прав і обов’язків, а поданим позовом вирішуватимуться  права померлих, вбачаються підстави для відмови у відкритті провадження з передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України підстави також й через зазначену обставину.           

         За таких обставин не вбачається спору про право, якій повинен бути вирішений у порядку цивільного судочинства, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі  та тому, керуючись п. 1 ч. 2  ст. 122 та ст. 210 ЦПК України,  суддя

УХВАЛИВ:

          У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Амур-Нижньодніпровської районної  у м. Дніпропетровську ради, де третя особа – Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна  контора про визначення ідеальних  у спільній сумісній  власності                              відмовити.

Роз’яснити позивачеві, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному звернення юдо суду з таким самим позовом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.       

        Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.      

       Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.  У разі подання апеляційної скарги ухвала,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя