Справа № 2-а-844/11

          НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                              ПОСТАНОВА                                        

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                               

15 березня  2011 року                                                                     м. Нововолинськ                     

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                                                             Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря                                                           Харук Ю.І.,

позивача                                                                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нововолинську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Сокальського району Львівської області Колінцьо Олега Богдановича про визнання нечинною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

11 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Сокальського району Львівської області Колінцьо Олега Богдановича про визнання нечинною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, яку вважає незаконною. Вказує, що 23 грудня 2010 року рухався своїм автомобілем марки «CHERY», номерний знак НОМЕР_1, в м. Великі Мости і не допустив  порушення Правил дорожнього руху, оскільки контролював наявність знаків і дотримувався їх. Вважає, що відповідач інспектор ДПС Колінцьо О.Б. неправомірно наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн., оскільки він рухався з допустимою швидкістю руху і  не повинен нести відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Також при винесені постанови відповідачем  було грубо порушено його права, не було вручено позивачу ні копії протоколу про адміністративне правопорушення, ні копії постанови про притягнення його до адмінвідповідальності. Просить задовольнити його вимогу, визнати нечинною та скасувати постанову ВС №290352  від 23 грудня 2010 року.

          В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги щодо скасування постанови ВС №290352 від 23 грудня 2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. Вказав, що інспектор ДПС перевіривши його документи, не складав протоколу про адміністративне правопорушення, та він нічого не підписував. Зазначив, що керуючи транспортним засобом суворо дотримувався правил дорожнього руху, швидкості руху не перевищував..

В судове засідання інспектор ДПС ВДАІ з ОАТ Сокальського району Колінцьо О.Б. не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

          Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, який підтвердили пояснення позивача, оскільки були пасажирами вказаного автомобіля і очевидцями події, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає до задоволення.

          Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив пояснення позивача, зазначив, що їхав з позивачем  в автомобілі в якості пасажира, сам слідкував за спідометром і не допускав порушення швидкісного режиму водієм ОСОБА_1

          Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердив, що позивач, рухаючись транспортним засобом швидкості руху не перевищував, однак був зупинений інспектором ДПС, який перевіривши документи, дозволив продовжувати рух. Протоколу про адміністративне правопорушення не складав, копії постанови водію не вручав.

У постанові інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Сокальського району Колінцьо Олега Богдановича, зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем «CHERY»,  номерний знак  НОМЕР_1 в м. Великі-Мости зі швидкістю 84 км/год, перевищивши швидкість на 24 км/год. За порушення ПДР на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 260 грн. Є відмітка про відмову ОСОБА_1 від підпису, яка засвідчена лише особою, що складала постанову.

          Як зазначено у ч.2 ст.71 КАС  України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається  на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову.   

          Твердження позивача на заперечення факту порушення ним вимог ПДР заслуговують на увагу і тому суд покладає їх в основу рішення. .

          Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 ПДР, та не надіслав на вимогу суду від 01 березня 2011 року копію протоколу про адміністративне правопорушення від 23.12.2010 року, а його заперечення спростовані дослідженими в суді належними доказами.

Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган  (посадова особа), зобов’язаний  з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні.            

          Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР і вважає за необхідне скасувати постанову інспектора а ДПС ВДАІ з ОАТ Сокальського району Колінцьо Олега Богдановича ВС №290352 від 23.12.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП.

          Керуючись ст.ст.10, 11, 71, 159, 163 КАС України, п.2 ч.1 ст.293 КУпАП, суд,-

                                                            постановив:

          Адміністративний позов задовольнити.

          Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Сокальського району Львівської області Колінцьо Олега Богдановича ВС №290352 від 23.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесяти) грн.

          Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий          підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                О.Р. Ференс-Піжук