Номер справи: 2-66/11

Категорія 47

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

           15 березня 2011 року                                     Маневицький районний суд  Волинської області

в складі:        головуючого - судді                                       Невара О.В.,

         при секретарі                                                   Абрамчук Н.В.,

з участю       позивача                                                           ОСОБА_1,               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду між ними було розірвано, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 7.07.2004 року. Від даного шлюбу вони мають двоє неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти перебувають на повному утриманні позивача. Належної матеріальної допомоги на їх утримання відповідач не надає. Посилаючись на зазначені обставини, а також те, що відповідач на даний час ніде не працює, просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей –синів ОСОБА_3., ОСОБА_4 в сумі 500 гривень на кожну дитину щомісячно та до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей –синів ОСОБА_3 ОСОБА_4 в сумі 500 гривень на кожну дитину щомісячно та до досягнення ними повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча у встановленому законодавством порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки.

          Враховуючи думку позивача, яка не заперечує щодо розгляду справи у відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті,  суд ухвалив - розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоров?я та матеріальне становище дитини, стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий  дохід, частину доходу одержує  в  натурі,  а  також  за  наявності  інших

обставин, що мають істотне значення, суд за  заявою  платника  або одержувача може визначити  розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій  грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду між ними було розірвано. Від даного шлюбу вони мають двоє неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З березня 2004 року вони проживають окремо. Діти перебувають на повному утриманні позивача. Належної матеріальної допомоги на їх утримання відповідач не надає, проживає в АДРЕСА_1 Позивач має постійне місце роботи –працює медсестрою ФАП с. Рудники Маневицького району, отримує невелику заробітну плату, а тому не має можливості у повному обсязі забезпечувати дітей всім необхідним та отримувати додаткові доходи для належного матеріального забезпечення сім’ї. Зазначене підтвердила позивач в судовому засіданні, а також це встановлено із досліджених судом письмових доказів: свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 7.07.2004 року, свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 14.02.1997 року та серії НОМЕР_3 від 12.11.1999 року, довідок Рудниківської сільської ради Маневицького району від 29.10.2010 року, довідки адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Полтавській області від 9.02.2011 року.

Проаналізувавши пояснення позивача та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач по стану здоров’я спроможний надавати допомогу на утримання своїх неповнолітніх дітей, однак ніде не працює, проживає в сільській місцевості, має нерегулярний дохід, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 300 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 31 січня 2011 року та до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 гривня судового збору в доход держави, а всього судові витрати на загальну суму 171 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 81, 88, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 180 –184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Угли Сарненського району Рівненської області, жителя с. Малютинці Пирятинського району Полтавської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 300 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 31 січня 2011 року та до досягнення ними повноліття.

          Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                              Суддя районного суду                               О.В. Невар