Справа № 1-38/11

                                                                В И Р О К

                                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          "25" лютого 2011 р.           Томашпільський районний суд Вінницької області                 

в складі : головуючого-судді                              Пилипчука О.В.

                    при секретарі                              Сауляк Р.С.

                        з участю  прокурора                    Швець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в смт   Томашпіль   справу   по   обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженця с. Мазурівка Тульчинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1,  освіта середня, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 164 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

На виконанні державної виконавчої служби Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області знаходився виконавчий лист № 2-215 від 21 лютого 2006 року, виданий Ямпільським районим судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 150 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10 лютого 2006 року. Однак, ОСОБА_1, знаючи про обов»язок і реальну можливість своєчасно сплачувати аліменти, являючись працездатним, так як постійно допомагає по господарству своїй сусідці ОСОБА_3 та отримує за роботу кошти, не працевлаштувався, не прийняв ніяких мір щодо пошуку роботи, неодноразово попереджався ДВС про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів і, згідно даних державної виконавчої служби Томашпільського РУЮ з травня 2008 року почав періодично сплачувати аліменти, а з червня 2010 року по січень 2011 року взагалі їх не сплачував, у зв»язку з чим у нього з»явилася заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 5486-00 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину в пред'явленному йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом і допитом потерпілої.

З"ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз"яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом підсудного та потерпілої, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред”явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 показав,  що у 2003 році він одружився з ОСОБА_2 і від шлюбу у них 14 березня 2005 року народилася донька ОСОБА_4. Однак життя з дружиною не склалося, тому вони розлучилися і дружина подала позов до Ямпільського районного суду про стягнення з нього аліментів на утримання їхньої доньки. Ямпільським районним судом було винесено рішення про стягнення з нього на користь дружини аліменти на утримання доньки в розмірі 150 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10 лютого 2006 року.

До травня 2008 року підсудний сплачував аліменти періодично, а з червня 2010 року взагалі їх не сплачував, оскільки вважає, що ОСОБА_2 використовує кошти, сплачені ним на утримання доньки, на свої потреби.

Підсудний неодноразово попереджався працівниками ВДВС про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, однак він відмовився взагалі сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1, його вина підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що 21 лютого 2006 року Ямпільським районним судом було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі 150 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Однак ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів і на протязі останніх двох років взагалі перестав сплачувати аліменти на утримання дитини, в зв»язку з чим станом на 28 січня 2011 року допустив заборгованість по сплаті аліментів у розмірі більше п»яти тисяч гривень.

Заслухавши показання підсудного ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, суд вважає, що його вина у вчинені злочину доведена і його дії вірно кваліфіковано за ст.164 ч.1 КК України, тобто злісне ухилення від сплати, встановленої рішенням суду, коштів на утримання дитини.

     Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу підсудного, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому,  добровільно на час розгляду справи погасив заборгованість лише 400 грн, по місцю проживання характеризується негативно, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, тому вважає, що  виправлення та перевиховання підсудного можливе  при застосуванні до нього покарання у виді обмеження волі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

                                                                 З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні у злочину, передбаченого ст. 164 ч 1  КК України і призначити йому покарання один рік і шість місяців обмеження  волі.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу обрати – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний.

Суддя:О. В. Пилипчук