Справа № 2-о-10/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "10" лютого 2011 р.          Томашпільський районний суд Вінницької області                 

     в складі головуючого - судді          Пилипчука О.В.

          при секретарі                                             Усатій Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою про встановлення факту родинних відносин, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Ракова Томашпільського району Вінницької області померла його мати ОСОБА_2, з якою від дня свого народження до дня її смерті він проживав однією сім»єю. Після смерті матері відкрилася спадщина на її майно, однак при звірці документів при подачі до нотаріальної контори про прийняття спадщини виявилася, що в свідоцтві про народження заявника мати записана як ОСОБА_2, а в свідоцтві про смерть матері мати записана ОСОБА_2.

ОСОБА_1 звернувся до Томашпільського відділу РАЦС по питанню проведення виправленя в його свідоцтві про народження запис матері по батькові, однак виявилося, що це робити не доцільно, оскільки і в інших документах матері, а саме в майновому сертифікаті, державному акті, документах на будинок мати записана як ОСОБА_2.

          В зв'язку з тим, що факт родинних відносин має для заявника юридичне значення і впливає на прийняття спадщини, тому з цією заявою він вимушений звернутись до суду.

          В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені в заяві, попросив їх задовольнити.

          Представник зацікавленої особи у судове засідання не з»явився, однак голова Раківської сільської ради ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просить справу слухати у відсутності представника сільської ради, з заявою згідні.

          Суд, заслухавши пояснення заявника, розглянувши заяву Раківського сільського голови ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 з таких підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин із своєю покійною матір»ю ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Ракова Томашпільського району Вінницької області.

Згідно довідок Раківського сільського голови ОСОБА_3 ОСОБА_2 і ОСОБА_2 являється однією і тією ж особою. ОСОБА_1 є спадкоємцем майна покійної матері за заповітом.

Метою встановлення заявленого факту є реалізація своїх прав спадкоємця, а саме отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері.

Причиною неможливості одержання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину є неможливість внесення виправлень правовстановлюючі документи для прийняття спадщини після смерті матері.

Доказами того, що заявник ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 є також виписка з по господарської книги № 3 Раківської сільської ради за 1980-1982 роки, згідно якої вбачається, що ОСОБА_2 являється невісткою голови сім»ї ОСОБА_4, а ОСОБА_1-його внуком, тобто сином ОСОБА_2.

Факт родинних відносин має для заявника юридичне значення і впливає на прийняття ним спадщини, тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  10, 60, 234, 256, 257, 259 ЦПК України ,  суд-

В И Р І Ш И В :

           Заяву задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Ракова Томашпільського району Вінницької області.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, в цей же строк з дня отримання копії рішення, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя:О. В. Пилипчук