Справа № 2-120/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"11" березня 2011 р.                                                                       м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:  головуючого - судді                                          Пороховий Г.  І.

               за участю секретаря                                                    Попроцької  О.А.

розглянувши  у   судовому засіданні в залі суду в м. Липовець  цивільну справу за позовом          Вінницького  міжрайонного  природоохоронного   прокурора  в  інтересах  держави  в  особі  Державного  комітету  рибного  господарства  України,  Головного  управління  охорони,  використання і  відтворення  водних  живих  ресурсів  та  регулювання  рибальства  у  Вінницькій  області    до   ОСОБА_1  про стягнення   367, 2   гривень  заподіяної  матеріальної  шкоди.

 В С Т А Н О В И В:

Вінницький  міжрайонний  природоохоронний  прокурор  звернувся   до  суду  в  інтересах держави  в  особі Державного  комітету  рибного  господарства  України,  Головного  управління  охорони,  використання і  відтворення  водних  живих  ресурсів  та  регулювання  рибальства  у  Вінницькій  області  з  позовом   до   ОСОБА_1   про стягнення 367,2  гривень   заподіяної  матеріальної   шкоди,   посилаючись  на  те,  що    20  квітня  2010  року відповідач  здійснював   незаконний  вилов  риби  в  нерестовий  період  забороненим  знаряддям  лову –хваткою    в  річці  Десенка  в  районі  села  Стара  Прилука   Липовецького  району.  При  цьому  вилучено  з  природного  середовища  рибу  породи:   карась - 70  штук  плітки –1  штуку.  Відповідно  до  такс,   затверджених  постановою КМУ № 32  від 19.01.1998  року  розмір  збитків  становить  367, 2 гривень.  Просить  суму  збитків  стягнути  з  відповідача  на  користь  держави  на рахунок  бюджету  Староприлуцької     сільської  ради.  

В  судовому  засіданні  прокурор  позов  підтримав,  посилаючись  на обставини,  викладені  в  позовній  заяві.

В судове  засідання  представник  позивача не  з’явився,  скориставшись  своїм  правом,  відповідно  до  ч. 2  ст. 158 ЦПК  України,  надіслав   клопотання   про розгляд  справи  за  його  відсутності.   

  Відповідач   ОСОБА_1   в  судове  засідання не  з’явився,  хоча  про  час  та  місце    розгляду  справи  належним  чином  повідомлений.  Повідомлення    про причини неявки  в  суд  не надійшло, а  тому  відповідно  до  ст.    224  ЦПК  України   зі  згоди  позивача,  суд  ухвалює  рішення  при  заочному  розгляді  справи  на  підставі  наявних  у  справі  доказів.   

Суд,  заслухавши  пояснення  прокурора,   дослідивши  усі  зібрані  по справі  докази  та  давши  їм  оцінку  в  сукупності  вважає,  що  позов  підлягає  задоволенню  з  наступних  підстав:

Судом  встановлено:

Згідно    постанови   Липовецького  районного  суду  від    11  червня  2010  року    ОСОБА_1  20  квітня  2010  року   о 19  годині 00  хвилин    здійснював   незаконний  вилов  риби  забороненим  знаряддям  лову -  хваткою    в річці  Десенка  в  районі села   Стара   Прилука   Липовецького  району.  В  результаті  лову  виловив рибу:  карась –70  штук,  плітку –1  штуку.   Своїми  діями  ОСОБА_1   грубо порушив  Правила  любительського  та  спортивного  рибальства  та   вчинив  правопорушення,  передбачене ч. 4 ст. 85  КУпАП. За  вчинення  даного  правопорушення  на  нього  накладено адміністративне стягнення в  виді  штрафу  в  розмірі 340  гривень  з  конфіскацією  знаряддя  вчинення  правопорушення.  Постанова  винесена  на  підставі  протоколу  про  адміністративне  правопорушення  від  20  квітня   2010  року,  набрала  чинності  та  має доказову  силу.  

 Правовідносини,  що  є  предметом  спору  по  даній  справі,  регулюються   ст.   главою  82 ЦК  України,  зокрема  ст. 1166  ЦК  України,    з    якої  вбачається,  що   майнова  шкода,  завдана  неправомірними  рішеннями,   діями  чи  бездіяльністю  особистими  особистим  немайновим  правам  фізичної  або  юридичної  особи, а  також  шкода  завдана  майну  фізичної   або  юридичної  особи,  відшкодовується  в повному  обсязі  особою, яка її  завдала.  Особа, яка завдала  шкоди,  звільняється  від її  відшкодування, якщо  вона  доведе,  що  шкода  завдана  не  з  її  вини.

Статтею  63 Закону  України «Про  тваринний  світ»передбачено,  що  підприємства,  установи,  організації  та  громадяни  зобов’язані  відшкодувати  шкоду,  заподіяну  ними  внаслідок  порушення  законодавства в галузі  охорони,  використання  і відтворення  тваринного  світу,  в порядку  та  розмірах,  встановлених  законодавством  України.

Згідно  ст.  60  ЦПК  України   кожна  сторона  зобов’язана  довести  ті  обставини,  на  які  вони  посилається,  як  на  підставу  своїх  вимог і  заперечень.  Доказуванню  підлягають  обставини,  які  мають  значення  для  ухвалення  рішення  у  справі і  щодо  яких  у  сторін  та  інших  осіб,  які  беруть  участь  у  справі  виникає  спір.

Відповідно  до  ст.  61  ч. 4  ЦПК   вирок  у  кримінальній  справі,  що  набрав  законної  сили,  або  постанова  суду  у справі  про  адміністративне  правопорушення  обов’язкові   для  суду ,   що  розглядає  справу  про  цивільно –правові  відносини,  внаслідок  дій  особи,  стосовно  якої  ухвалено  вирок  або  постанову,  з  питань  чи  мали  місце  ці  події  та  чи вчинені  вони цією  особою.

В  матеріалах  справи  міститься  розрахунок  збитків, який  складає 367, 20     гривень.  Суд  погоджується  з  даною  сумою  збитків,  оскільки   він  проведений  згідно  Постанови  КМУ  від 19  січня 1998  року № 32  «Про  затвердження  такс  для  обчислення  розміру  відшкодування  шкоди,  заподіяної  внаслідок  незаконного   добування (збирання) або  знищення  цінних  видів  риб  та  інших  об’єктів   водного  промислу».  Добровільно  дані  збитки  відповідач  не  відшкодовує.

З  огляду  на  це  суд  вважає  доведеними  позивачем,  вказані  в  позовній  заяві  обставини,  тому оцінюючи  в  сукупності  всі  досліджені  по  справі  докази  у  контексті  наведених  вище  правових  норм  регулювання  предмету  спору  суд  вважає,    що  дана  шкода   відповідно  до  ст.  1168  ЦК  України  підлягає   стягненню  з  відповідача   на  користь    держави  до  місцевого  бюджету  Новоприлуцької   сільської  ради.  

Відповідно  до  ч. 3 ст. 88 ЦПК  України  з  відповідача  на   користь  держави  підлягає  стягненню   судовий  збір  в  сумі  51  гривня.

Згідно  ч. 5 ст. 81 ЦПК  України   не  підлягають  оплаті  витрати  на  ІТЗ  у  справах  в  яких,  у випадках,  встановлених  законом,  представництво  інтересів  громадянина  або  держави  в  суді   в  суді  здійснює  прокурор.

  На  підставі  вищевикладеного   ст.  ст.  1166   ЦК  України,  ст. 63  Закону  України «Про  тваринний  світ»,    керуючись   ст.  ст. 10, 60, 61,  88 ч. 3,  81 ч. 5,   158  ч.  2 ,    208- 209,  212-215, 224 –226  ЦПК України суд,

                                                            В И Р І Ш И В:

              Позов  задовольнити.

Стягнути  з   ОСОБА_1,  жителя  АДРЕСА_1, на   користь  держави 367 (триста  шістдесят  сім)  гривень   20   копійок  заподіяних  збитків:  Банк  одержувача  УДК  у Вінницькій  області  МФО 802015, р/р 33119331700297, код  ЄДРПОУ 34701099,  одержувач  місцевий  бюджет  Староприлуцької   сільської  ради  Липовецького  району 24062100.  

 Стягнути  з   ОСОБА_1    в  дохід  держави  судовий  збір  в  сумі  51  гривня.   

Заочне  рішення  може  бути  переглянуте Липовецьким  районним  судом Вінницької  області  за  письмовою  заявою відповідача,  поданою  протягом  десяти  днів  з дня  отримання  його  копії.

Рішення  може  бути  оскаржено  позивачем  в  апеляційному  порядку  до  апеляційного  суду  Вінницької  області  через  Липовецький  районний  суд шляхом  подання  в  десятиденний  строк  з  дня  проголошення рішення, заяви  про  апеляційне  оскарження і  поданням після цього  протягом  двадцяти днів апеляційної  скарги.

У  разі  залишення заяви  про  перегляд заочного рішення  без  задоволення, заочне  рішення  може  бути  оскаржено  відповідачем  в  апеляційному  порядку.

Суддя:Г. І. Пороховий