Справа № 2а-1385/11

П О С Т А Н О В А

іменем  України

25 лютого 2011 р.                                                                                                                                                                                смт. Леніне

Суддя Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим Трубніков Ю.Л. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АРК про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за 2009 - 2010 р.р, .-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду АРК з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АРК про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за 2009 - 2010 р.р. в розмірі 3 195 грн. 60 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячну соціальну допомогу, яка у 2009 - 2010 р.р. йому виплачувалася не в повному обсязі. Вимоги про зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період січень 2009 р. - червень 2010 р. ухвалою від 02 лютого 2011 року залишено без розгляду, оскільки відносно вимог за цей періоду строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин і відкрито скорочене провадження за період липень - грудень 2010 р.

Згідно ст. 183-2 КАС України справу розглянуто в скороченому провадженні.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001, № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Він є головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 58 Закону України                      "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управлінь солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управлінь Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.п. 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року 16 8-2. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі АРК є належним відповідачем.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004, № 2195-ІУ дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, відповідно, він є особою, яка віднесена до категорій осіб, які визнані дітьми війни. Відповідно, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003                    № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік затверджений: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня - 734 гривні. Даним Законом та іншими законодавчими актами на 2010 рік дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась і при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2010 рік необхідно керуватися його статтею 6.

Згідно довідки УПФУ в Ленінському районі АРК, позивачу сплачено надбавку за 2010 рік по 49,80 грн. щомісячно на підставі Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою встановлено, що дітям війни виплачується надбавка у розмірі 10 відсотків до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Суд зазначає, що за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру надбавки дітям війни застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

У запереченнях на позов відповідач не погодився з позовом, оскільки вважає, що законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом, Крім того, нарахування здійснювалися в межах бюджетних асигнувань і ПФУ не може сплачувати надбавку з коштів, призначених на інші цілі. Кошти ПФУ не підлягають вилученню. Вважає, що бюджетна програма КПКВ по виплаті в тому числі і даної надбавки повністю виконана Суд вважає, що вказані доводи відповідача не можуть бути враховані при вирішені справи. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Згідно ч. 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, люди її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Статтею 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-1У передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону, такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України. Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не можуть прийняті до уваги. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в передбаченому Законом розмірі.

Позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати конкретно визначену суму недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги. Проте єдиним органом, якому надано виключне право нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, являється територіальне управління Пенсійного фонду України, суд не є органом, який нараховує та виплачує спірну суму. Таким чином суд не знаходить правових підстав для зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу конкретно визначеної суми щомісячної соціальної допомоги, оскільки у такий спосіб суд вийде за межі встановленої КАС України компетенції адміністративного суду. Суд може зобов’язати провести перерахунок (нарахувати) належні суми відповідно до Закону.

Суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача незаконними, оскільки підвищення позивачу нараховувалась та сплачувалась в спірний період згідно Постанови КМУ в межах наданих на ці цілі згідно бюджетної програми і в цих вимогах належить відмовити. Як вбачається з заперечень на позов підвищення сплачувалась в межах бюджетних асигнувань з розрахунку на кожну особу і відповідач згідно ч. 5 ст. 18, ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не має права витрачати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені даним законом, які визначені його ст. 73. Таким чином, відповідач проводив виплати в межах бюджетних коштів на ці цілі і керуючись Постановою КМУ.

Також необхідно стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 6, 8. 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 30% підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період липень - грудень 2010 року, з урахуванням вже проведених виплат за цей період.

Стягнути з державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 03 (три) грн. 40 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Ленінський районний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                                                                                                             Ю.Л.Трубніков