09.03.11                                                         УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

               09.03.2011                                                                                        справа №5/29

за позовом: Коропської районної організації підприємців,

            вул. Київська, 71а, смт. Короп, Чернігівська область, 16200,  

до відповідача: Фермерського господарства «ОСОБА_1»,

            АДРЕСА_1  

предмет спору: стягнення 19 884,22грн  

                                                                                                                      суддя А.В.Романенко      

                                               Представники сторін:

від позивача: П.Д.Старуха, представник за довіреністю №1 від 14.02.2011;

від відповідача: не з’явився;

                                                            СУТЬ  СПОРУ:

       Коропською районною організацією підприємців подано позов до фермерського господарства «ОСОБА_1»про стягнення 14 500,00грн основного боргу, 2 900,00грн штрафу, 1198,52грн пені за договором безпроцентної цільової позики №43 від 22.07.2009, а також 995,10грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 290,60грн  та відповідних судових витрат.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 25.02.2011 поштового відправлення №14388470, але повноважного представника в судове засідання не направив.

До початку судового засідання від відповідача надійшли дві заяви від 05.03.2011, в першій - прохання розглянути справу без участі представника відповідача, другою, повідомляє про визнання позовних вимог в повністю, неповернення боргу виправдовує тяжким фінансовим становищем, несприятливими погодними умовами 2010 року та наявним боргом по кредиту.

         Не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі  ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

       В судовому засіданні представник позивача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке прийнято судом.

       Представником позивача, для огляду в судовому засіданні, надано оригінали документів копії яких додано до позовної заяви. Для залучення до матеріалів справи подано: письмове підтвердження №4 від 09.03.2011 щодо відсутності в провадженні суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між зазначеними сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав; копії другої сторінки спірного договору від 22.07.2009 та розписки в одержанні грошових коштів від 23.07.2009 з чіткими відбитками печатки та підпису відповідача; копію довідки  ЄДРПОУ за №350 про включення позивача до держреєстру.

        В усних поясненнях представник позивача, посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за договором безпроцентної цільової позики №43 від 22.07.2009, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд  встановив:

22.07.2009, між Коропською районною організацією підприємців (далі - Позикодавець) та фермерським господарством «ОСОБА_1»(далі - Позичальник) укладено договір №43 безпроцентної цільової позики (далі - Договір), відповідно до п.п.1.1. та 1.2. якого, Позикодавець  зобов’язався передати у власність Позичальника грошові кошти (позику) в сумі 15 000,00грн, а останній зобов’язався використати її за цільовим призначенням та повернути Позикодавцю в порядку та у строк, визначені спірним Договором. Позика надавалась на безпроцентній основі.

На виконання умов договору Позикодавець надав Позичальнику безпроцентну цільову позику в розмірі 15 000,00грн, що підтверджується наданою Позичальником розпискою в одержанні коштів від 23.07.2009, з його підписом та печаткою (копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до частини 2 статті 1046 Цивільного кодексу України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п.4.1. спірного Договору, позика надавалась на 11 місяців. Таким чином, кінцевим строком повернення позики є 22.06.2010.  

За умовами п.5.2. спірного Договору, повернення позики передбачено у безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом переказу вказаних нижче грошових сум на поточний рахунок Позикодавця у наступні терміни: до 22.02.2010 –3000грн, до 22.03.2010 –3000грн, до 22.04.2010 –3000грн, до 22.05.2010 –3000грн та до 22.06.2010 –3000грн.

        В порушення взятих на себе договірних зобов`язань, позику у вказаних вище розмірах та строки Позичальником не повернуто.

З метою досудового врегулювання спору, Позикодавцем, рекомендованою поштою, на адресу боржника направлено лист №3 від 29.09.2010 з вимогою в 10-тиденний термін перерахувати суму заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком №1408 та описом вкладення до поштового відправлення на ім'я ФГ «ОСОБА_1»від 12.10.2010. Відповідач претензію залишив без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

        Згідно банківських виписок Чернігівського обласного управління Ощадбанку від 21.10.2010 та від 14.12.2010 боржником повернуто лише частину позики в сумі 500,00грн.

        Тобто, на день ухвалення судового рішення, неповернутою залишилась позика у розмірі 14 500,00грн.          

        У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

        Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний  повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені  родовими ознаками,  у  такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором  не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика,  надана  за  договором безпроцентної позики,  може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи наведене вище, вимога позивача про стягнення на його користь основного боргу у розмірі 14 500,00грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.6.2. Договору, за несвоєчасну сплату суми позики, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а також за прострочення понад 60 календарних днів –штраф у розмірі 20% від суми неповернутої позики.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 23.06.2010 по 23.12.2010 в сумі 1 198,52грн та 2 900,00грн штрафу.  

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи із змісту ст. 230 та ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення на його користь пені у розмірі 1 198,52грн та штрафу у розмірі 2 900,00грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.     

        Пунктом 6.1. Договору сторони визначили, що у випадку порушення договірних зобов’язань, винна сторона несе відповідальність визначену даним Договором та чинним законодавством.

        Позивач просить стягнути  995,10грн інфляційних втрат за період з серпня 2010 року по січень 2011 року та 3% річних за період з 23.06.2010 по 17.02.2011 у розмірі 290,60грн.   

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Оскільки  матеріалами справи підтверджено невиконання Позичальником  взятих на себе договірних зобов’язань, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь інфляційних нарахувань в сумі 995,10грн та 290,60грн 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.       

        Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 198,85грн витрат по сплаті держмита та 236,00грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

     1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2.  Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_1», код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1 відомості про рахунки відсутні) на користь Коропської районної організації підприємців, код ЄДРПОУ 26493862 (вул. Київська, 71а, смт. Короп, Чернігівська обл., р/р 26002301101711 в ВАТ «Ощадбанк»№10024/0118, МФО 353553) 14 500,00грн основного боргу, 2 900,00грн штрафу, 1198,52грн пені, 995,10грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 290,60грн, 198,85грн державного мита та 236грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

                  Суддя                                                                                 А.В.Романенко

                          Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2011.          

                       Суддя                                                                                                А.В.Романенко