ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-118/11/1970
"15" лютого 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Хоменко Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Колтунюк В.С, довіреність №1 від 01.01.2011 року;
від відповідача: не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: Кременецького районного центру зайнятості;
до: ОСОБА_2;
про: повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю, –
ВСТАНОВИВ:
Кременецький районний центр зайнятості (далі –позивач, Кременецький РЦЗ) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі –відповідач) про повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Кременецьким РЦЗ проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства про використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Перевіркою встановлено, що відповідач –ОСОБА_2 під час реєстрації в Кременецькому РЦЗ в заяві про надання статусу безробітного зазначив неправдиві дані про те, що він як суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, що не відповідає дійсності. В наслідок цього незаконно отримав кошти з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період 17.07.2007 року по 31.05.2008 року в сумі 1830 грн. 78 коп.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Копія даної ухвали надіслана відповідачу 24.01.2011 року, про що свідчить запис в довідковому листі до справи, однак, згідно довідки Укрпошти від 28.01.2011р. конверт з вищезазначеною ухвалою повернуто до суду та зазначено причина повернення (досилання), а саме: за зазначеною адресою не проживає (адресат виїхав).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи.
09.02.2011 року судом здійснено виклик відповідача через засоби масової інформації за останнім відомим місцем його проживання (перебування) на території України, яке опубліковано в газеті «Свобода»№10 (стор. 11). Проте відповідач в судове засідання яке призначалось на 15.02.2011 року не прибув.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явився і заперечень на позов не подав.
В судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступне.
Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон України № 1533-ІІІ) Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України № 1533-ІІІ виконують органи державної служби зайнятості.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533-ІІІ об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно з абз. 2 пп. 1 п. 20 Постанови Кабінету Міністрів №219 від 14.02.2007 року - громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2007 року відповідач – ОСОБА_2 звернувся до Козівського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та 17.07.2007 року отримав статус безробітного, про що свідчить заява громадянина ОСОБА_2 від 17.07.2007 року та витяг із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 ПК №191102407071000001 (а.с.9,11).
Згідно довідки Кременецького РЦЗ №354622690 від 24.12.2010 року (а.с.10), яка видана ОСОБА_2, відповідачу в період з 17 липня 2007 по 31 травня 2008 року виплачувалась допомога по безробіттю, що склала 1830,78 грн.
Проте, згідно листа Відділу з питань державної реєстрації Кременецької РДА від 17.08.2010 року №283, судом встановлено, що з 25.07.2006 по 06.08.2008 року відповідач –ОСОБА_2 був зареєстрований, як фізична особа –підприємець у Кременецькій РДА (а.с.7). На підставі інформації вказаної у зазначеному листі Кременецьким РЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Розслідуванням встановлено, що відповідач дійсно був зареєстрований як фізична особа –підприємець у Кременецькій РДА в період з 25.07.2006р. по 06.08.2008р., а отже, при реєстрації в центрі зайнятості відповідач подав неправдиві відомості про те, що як суб’єкт підприємницької діяльності він незареєстрований. Результати розслідування відображенні в акті №54 від 07.09.2010 року (а.с.15).
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Як свідчать матеріали справи, Кременецьким РЦЗ на адресу відповідача надсилалась претензія від 10.09.2010 року №16 (а.с.8), в якій вказувалась вимога про повернення незаконно виплачених коштів в розмірі 1830,78 грн. в 15 денний строк через установу банку, в іншому випадку даний спір буде переданий на розгляд суду.
Станом на дату розгляду справи судом, незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 1830,78 грн. відповідачем в добровільному порядку не повернута.
Відповідно до змісту ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати та організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 грудня 2000 року за № 915/5136, право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами підлягає поверненню.
Оскільки відповідач внаслідок умисного невиконання своїх обов’язків та зловживання ними не подав своєчасно відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг та добровільно не повернув незаконно отриману допомогу, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі, що склала 1830,78 грн., підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищенаведене та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають повному задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_2 (ід. н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Кременецького районного центру зайнятості кошти, отримані як допомога по безробіттю в сумі 1830 (одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 78 коп., які перерахувати на р/р №37179300901316 УДК у Тернопільській обл., код ЄДРПОУ 21134325 МФО 838012.
3.Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.