КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-280-1/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:   Кирилюк І.В.    

Суддя-доповідач:  Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2011 р.                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                                         Безименної Н.В.,

        суддів:                                                                               Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.      

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду м.Києва від 13 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, –

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 13 грудня 2010 року позов задоволено частково, а саме: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протиправними; зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_2 державну  допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( в редакції від 18.11.2004 року № 2195-IV), у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 13.12.2010 року з урахуванням проведених виплат; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження у справі.

 Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22  травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції в даній частині.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо періоду стягнення таких виплат, а саме, на думку колегія судів, Печерський районний суд м. Києва дійшов помилкового висновку про задоволення позову за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 24.05.2010 року, так як позивачем в цій частині пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Так, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що про порушення свого права позивач дізнався в момент отримання щомісячної соціальної допомоги, тобто з 2007 року щомісячно, та з врахуванням того, що позивач звернувся в суд 24 листопада 2010 року, позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 24.05.2010 року слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без розгляду в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 24.05.2010.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва –задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м.Києва від 13 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 24.05.2010 року –скасувати, позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

В решті постанову Печерського районного суду м.Києва від 13 грудня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                     Н.В. Безименна                         

        Судді:                                                                                        А.М. Горяйнов

                                                                                                            І.Л. Желтобрюх