КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15284/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції –Клочкова Н.В.
Суддя - доповідач: Грибан І.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"22" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Грибан І.О.
судді Губська О.А., Борисюк Л.П.
за участі : секретаря с/з Білоцької Л.В.
представника відповідача Новікової О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іонія»до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення про застосування економічних санкцій –
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іонія» звернулося в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання нечинним та скасування рішення відповідача № 105 від 20.08.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2010 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.08.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві винесено рішення № 105 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким постановлено вилучити у ТОВ «Іонія»в дохід державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 374002,90 грн. та штраф на суму 748 005,80 грн.
Зазначене рішення було оскаржене позивачем 07.09.2010 року до начальника Держінспекції з контролю за цінами м. Києва.
05.10.2010 року ТОВ «Іонія»отримало листа від Першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, яким було відмовлено в скасуванні рішення № 105 від 20.08.2010 року.
При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції визнав необґрунтованими висновки відповідача щодо порушення порядку декларування цін на цукор згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1222 від 17.10.2007 року.
Судова колегія погоджується з даним висновком Окружного адміністративного суду м. Києва зважаючи на наступне.
Основним завданням Державної інспекції з контролю за цінами, у відповідності до п. 3 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних санкцій є акти перевірки, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Відповідач стверджує, що 16.08.2010 року службовими особами Державної інспекції контролю за цінами в м. Києві було проведено планову перевірку ТОВ «Іонія» на предмет дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», п.1.3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.10.2008 року № 1464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари».
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 191 від 16.08.2010 року з висновку якого вбачається, що позивач в порушення вимог в період з 21.08.2009 року по 03.08.2010 рік збільшував оптово-відпускні ціни на цукор-пісок більш ніж на 1% та не декларував зміну цін.
Відповідно до Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб’єкта чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.
Право на проведення планової виїзної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.
Відповідно до інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, зокрема п.3.2. в актах перевірок зазначаються: нормативні акти, які порушено суб’єктами господарювання, з конкретними обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєного порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.
Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватися до акта, завіряються підписом посадової особи суб’єкта господарювання та його печаткою.
Акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб’єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівникові перевіреного суб’єкта (п. 3.3). У разі відмови посадових осіб суб’єктів господарювання, що перевіряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки. У цьому випадку один примірник акта передається до канцелярії перевіреного суб’єкта господарювання за вхідним номером або висилається поштою з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, проведення перевірки не було відображене в журналі реєстрації перевірок.
Акт перевірки не направлявся позивачеві. Надана відповідачем копія фіскального чеку про оплату рекомендованого відправлення не вказує на зміст такого відправлення. Повідомлення про вручення кореспонденції відсутнє.
З акту не вбачається який механізм обчислення суми виручки, що підлягає вилученню застосовувався. Документи первісного бухгалтерського обліку на підприємстві не оглядалися перевіряючим. Як вірно відмічено судом першої інстанції, сам акт перевірки за своїм змістом не відповідає вимогам Інструкції.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 р. вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про ціни і ціноутворення »- державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Згідно з вимогами п. 2 розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 21 квітня 2008 р. № 653 „Про заходи з урегулювання цін на продовольчому ринку Київської області” запроваджено регулювання оптово - відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни відповідно до Порядку декларування зміни оптово –відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 1222
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Іонія» не займається виробництвом та/або реалізацією цукру-піску, а здійснює діяльність з переробки (пакетування) кристалічного цукру в художньо оформлені пакетики з подальшим фасуванням пакетованого цукру в пакети або без нього. Вся продукція виготовляється виключно під замовлення клієнтів з обов’язковим попереднім погодженням зовнішнього вигляду (художнього оформлення) пакетика, кожна партія художньо оформлених пакетиків з цукром, реалізована одному покупцю є неідентичною з партією, реалізованою іншому покупцю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Оскільки, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
суддя О.А.Губська
суддя Л.П.Борисюк
Повний текст виготовлено –25.02.2011р.