ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2011 р.                                                            Справа № 16/126-10

вх. № 7907/6-16

Суддя господарського суду Шатерніков М.І. 

при секретарі судового засідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Скоркіна І.С. (довіреність б/н від 22.02.2011р.);

 відповідача - Галабал М.В. (довіреність № 75/11.5.2 від 14.02.2011р.);

3-ї особи - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Ольга", м.Харків,

3-я особа - Приватна фірма "Апія", м.Харків,

до  Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ,  

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Ольга", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним Іпотечного договору № 139-Я/1 від 23.08.2007р., укладеного між ним та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", м.Київ. Позивач також просить скасувати запис в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження за номером № 3081 від 23.08.2007р., зроблений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2010р. справу               № 16/126-10 за вищевказаним позовом було направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. було задоволено апеляційну скаргу ВАТ "Ольга", ухвалу господарського суду Харківської області від 27.10.2010р. по справі № 16/126-10 скасовано, справу направлено до господарського суду Харківської області для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011р. касаційну скаргу ПФ "Апія" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. у справі № 16/126-10 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2011р. розгляд справи № 16/126-10 за вищевказаним позовом було призначено на 10.02.2011р.                           о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2011р. строк розгляду справи № 16/126-10 було продовжено на 15 днів - по 28.02.2011р., за клопотанням представника позивача. Даною ухвалою було задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів та зобов'язано відповідача надати до суду докази надання згоди наглядовою радою ВАТ "Ольга" голові правління Гуськовій І.А. на укладання Іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007р. (протокол зборів наглядової ради). Розгляд справи відкладено на 22.02.2011р. о 09:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2011р. було задоволено клопотання позивача про уточнення клопотання від 10.01.2011р. про витребування у відповідача доказів та зобов'язано відповідача надати до суду докази затвердження Наглядовою радою іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007р. (протокол зборів наглядової ради). Також було зобов'язано позивача надати докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особи згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Розгляд справи відкладено на 28.02.2011р. о 09:30 год.

24.02.2011р. позивач надав через канцелярію суду витребувані судом докази направлення позовної заяви на належну адресу ПФ "Апія".

У судовому засіданні, яке відбулося 28.02.2011р., представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на тому, що спірний Договір іпотеки було укладено та схвалено позивачем відповідно до вимог законодавства. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача надав копію постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2011р. по справі № 40/240-10, яку було долучено судом до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

23.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (правонаступником якого є відповідач -Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк) та Приватною фірмою "Апія" (третьою особою) було укладено Кредитний договір               № 139-Ю, згідно якого Банк надав ПФ "Апія" грошові кошти (кредит) у вигляді відновлювальної кредитної лінії еквівалентом 11000000,00 доларів США строком по 21.08.2009р. під 12,5 % річних за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ВАТ "Ольга" (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк 23.08.2007р. було укладено Іпотечний договір № 139-Z/1, за умовами якого позивач передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху          № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17 літ. "Е-9", загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 120.

Позивач вважає Іпотечний договір № 139-Z/1 від 23.08.2007р. недійсним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства на тій підставі, що голова правління ВАТ "Ольга" на момент підписання Іпотечного договору не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не був уповноважений загальними зборами товариства на укладення спірного договору. Також позивач вказує на те, що Іпотечний договір № 139-Z/1 від 23.08.2007р. був укладений у забезпечення зобов'язання, якого на момент укладення цього іпотечного договору ще не існувало і воно не було дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частинами 2, 3 ст. 92 Цивільного кодексу України  передбачено, що у випадках,  встановлених  законом, юридична  особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих  документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в  інтересах  юридичної  особи,  добросовісно  і  розумно  та   не перевищувати своїх повноважень.

Під час судового розгляду справи встановлено, що спірний Іпотечний договір № 139-Z/1 від 23.08.2007р. було підписано від імені іпотекодавця - ВАТ "Ольга" головою правління останнього Гуськовою Іриною Анатоліївною.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що надання дозволу на укладення Іпотечного договору є прерогативою Загальних зборів акціонерів товариства.

Оскільки така згода надана не була, голова правління позивача при укладенні Іпотечного договору не мала на це необхідних повноважень, наданих загальними зборами, а тому договір вважається вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до п. 7.2. Статуту ВАТ "Ольга", Загальні збори є вищим органом товариства.

Згідно п. 7.5. Статуту позивача, за результатами діяльності товариства за календарний рік правлінням скликаються чергові (річні) збори акціонерів. Чергові річні загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Аналогічна правова норма встановлена ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства".

В свою чергу, ч. 1 ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу. Аналогічна норма встановлена ст. 51 Законом України "Про акціонерні товариства".

Тобто, у період між проведенням загальних зборів акціонерного товариства, які скликаються не рідше одного разу на рік, інтереси акціонерів представляє наглядова рада акціонерного товариства.

Спірний Іпотечний договір було укладено у серпні 2007р. - у період між проведенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Ольга", а вартість Іпотечного договору не перевищує граничну суму, встановлену п. 7.3. Статуту.

Таким чином, під час укладення Іпотечного договору, інтереси акціонерів були представлені наглядовою радою позивача.

Відповідно до п. 7.13. Статуту позивача, наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів товариства.

Перелік питань, які відносяться до виключної компетенції наглядової ради, встановлено статтею 52 Закону України "Про акціонерні товариства". Зокрема, згідно п. 23 даної статті, до виключної компетенції наглядової ради відноситься вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом або статутом акціонерного товариства.

В свою чергу, п.п. 10 п. 7.15. Статуту позивача встановлено, що до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження угод, на суму, що перевищує 1000000,00 грн., на момент укладення угоди, а також угод, пов'язаних з відчуженням основних засобів (майна) товариства, вартість яких перевищує 1000000, 00 грн.

Пунктом 7.16 Статуту встановлено, що організаційною формою роботи наглядової ради є чергові та позачергові засідання.

В порядку, встановленому п.п. 7.3., 7.15., 7.16. Статуту, наглядовою радою акціонерного товариства голові правління позивача було надано згоду на укладення Іпотечного договору, що підтверджується протоколом засідання наглядової ради позивача № 7 від 30.07.2007р., та цей факт не заперечується сторонами.

Таким чином, у період між проведенням загальних зборів ВАТ "Ольга" інтереси акціонерів представляє наглядова рада товариства. В свою чергу, Іпотечний договір було укладено саме у період між проведенням загальних зборів, а сума договору не перевищує граничну суму, встановлену п. 7.3. Статуту, тому, в даному випадку, наглядова рада позивача, у порядку встановленому статутом, правомірно надала згоду голові правління на укладення Іпотечного договору.

Згідно до п. "і" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану у статуті товариства.

Підпунктом 6 п. 7.3. Статуту позивача встановлено, що до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів, угод на суму, що перевищує 36125000,00 грн.

Враховуючи постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р.              № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", слід зауважити на те, що статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів віднесено саме затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану у статуті товариства, а не надання згоди на їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт не затвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

При цьому, судом було встановлено, що установчими документами ВАТ "Ольга" право виконавчого органу товариства на укладення договорів не обмежено. Цей факт також встановлено під час розгляду справи № 40/240-10 за позовом ВАТ "Ольга" до ПАТ "ВТБ Банк", третя особа - ТОВ "Тагіт", про визнання недійсним Іпотечного договору № 115-Z/1 від 26.04.2007р., та підтверджено судом касаційної інстанції.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що під час укладення Іпотечного договору, голова правління ВАТ "Ольга" мала необхідний обсяг цивільної дієздатності; а сам лише факт не затвердження загальними зборами Іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007р. після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

В позовній заяві позивач посилається на те, що в порядку ст. 1046 Цивільного кодексу України, кредитний договір вважається укладеним з моменту передання позичальнику грошових коштів, а оскільки Іпотечний договір було укладено до моменту передання відповідачем ПФ "Апія" кредитних коштів, Іпотечним договором було забезпечено неіснуюче зобов'язання, що прямо суперечить нормам чинного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Оскільки нормами законодавства, які регулюють правовідносини щодо укладення та подальшого виконання зобов'язань за Кредитним договором не встановлено прямої заборони сторонам відходити від вимог актів цивільного законодавства, п. 13.1. Кредитного договору було встановлено, що Кредитний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Тобто, виходячи з аналізу правовідносин, що склались між відповідачем, позивачем та третьою особою, Іпотечний договір відповідає вимогам норм чинного законодавства України, оскільки даним договором було забезпечено дійсне та існуюче зобов'язання.

Крім того, слід зазначити, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2010р. по справі № 61/222-10 було відмовлено у задоволенні позову ПФ "Апія" до ВАТ "ВТБ Банк", треті особи на стороні позивача - ВАТ "Ольга", ПФ "Орнатус", про визнання недійсними правочинів, у тому числі й Іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007р., укладеного в забезпечення зобов'язань за Кредитним договором № 139-Ю від 23.08.2007р., який також був предметом розгляду у даній справі. Проте, під час розгляду справи № 61/222-10 дійсність спірного Іпотечного договору з підстав, заявлених у справі №16/126-10, ПФ "Апія" та ВАТ "Ольга" не оспорювалась.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2010р. рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2010р. у справі                          № 61/222-10 залишено без змін.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Ольга" щодо визнання недійсним Іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007р., у зв'язку з чим суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування запису в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження за номером № 3081 від 23.08.2007р., зроблену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 92, 202, 203, 215, 627, 1046 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41, 46 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 51, 52 Закону України "Про акціонерні товариства". ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Шатерніков М.І.

Повне рішення складено "01" березня 2011 року.