Справа № 1-186/11

В И Р О К  

іменем України

«9»лютого 2011 року                                                                                    м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

у складі головуючого –судді                               Косик Л.Г.,

при секретарі                                                   Яблонській І.К.,     

за участю прокурора                                        Дудка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 04.12.2010 року, приблизно о 12 годин 35 хвилин, знаходячись в магазині «Велика Кишеня», розташованому по вул. Чорнобильська, 16/80 в м. Києві, намагався таємно викрасти чуже майно, на загальну суму 399 грн. 36 коп., яке належить ТОВ «Фудмаркет», а саме: чоловічі зимові черевики вартістю 399 грн. 36 коп., але не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Так, ОСОБА_1, 04.12.2010 року, приблизно о 12.25 годині прийшов до магазину "Велика Кишеня", розташованого в м. Києві по вул. Чорнобильська, 16/80, зайшов у торгівельний зал, де в нього виник злочинний намір, викрасти чуже майно, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення. Так у відділі чоловічого взуття він перезув свої черевики, одягнувши собі нові зимові черевики вартістю 399 грн. 36 коп., та в них пішов у відділ алкогольних напоїв. Після чого ОСОБА_1 взяв з прилавку пляшку горілки та направився до кас. На касі ОСОБА_1 розрахувався за горілку, а черевики не оплатив, направився до виходу з магазину. Біля виходу з магазину він був зупинений працівниками охорони даного магазину, які виявили у нього неоплачений товар. Після чого працівники охорони запропонували ОСОБА_1 пройти до службового приміщення, на що той погодився, та викликали працівників міліції.

ОСОБА_1, був доставлений до дільничного пункту міліції Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві для подальшого з'ясування обставин, де він зізнався у вчинені злочину.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю. Не заперечував факту вчинення замаху на крадіжку за обставин, як про це вказано вище, щиро розкаявся.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, з'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбав ляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК розглянув справу за правилами, передба ченими даними нормами.

Показання підсудного є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.

Суд беручи до уваги, що покази підсудного повністю відповідають фактичним обставинам справи, не досліджуючи доказів щодо визнаних підсудним обставин справи, приходить до висновку, що винність підсудного доведена повністю, а дії підсудного за ст. 15 ч. 1 ст. 185  КК України  –як   замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) кваліфіковано правильно.

Як особа ОСОБА_1 осудний, холостий, працездатний, в останні роки офіційно не працював, на обліку як безробітний не перебував, характеризувався позитивно, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності притягувався, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра також не перебуває, - про що свідчать дані: його показань, паспорту, довідок, характеристики (а. с. 28-31)

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання, суд вважає щире каяття ОСОБА_1

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_1 та ставлення до вчиненого, його майновий стан, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та застосувати статтю 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і поклавши певні обов’язки, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.           

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності зі ст. 81 КПК України.    

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді  1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України  ОСОБА_1 звільнити від відбування  покарання з випробуванням строком на 1 рік.   

В силу ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально–виконавчої інспекції, а також періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази по справі –чоловічі зимові черевики, які передані під зберігальну розписку адміністратору магазину «Велика Кишеня»Майборода Н.В. (а. с. 20) –повернути TOB «Фудмаркет»за належністю.

Вирок може бути оскаржений у Апеляційний суд міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: