Справа № 2-462/11

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Пилаєва М.  К. ,

при секретарі –                    Вірста В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просить розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами 17 травня 2003 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем на протязі останнього часу поступово погіршувалось, у зв’язку з відсутністю взаємопорозуміння виникають сварки, свідком яких стає дитина та мати позивача, що негативно впливає на їх психічний стан, протягом останнього року сторони фактичного припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, примирення та збереження сім’ї позивач вважає неможливим, і таким, що суперечить його інтересам та інтересам дитини./а.с.3-4/

Ухвалою суду від 6 грудня 2010 року за клопотанням відповідача сторонам призначено строк для примирення протягом трьох місяців, у зв’язку з чим провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 14 березня 2011 року провадження у справі відновлено у зв’язку з закінченням 6.03.2011 призначеного судом строку для примирення сторін.

Позивач в судовому засіданні після закінчення призначеного судом строку для примирення,  позов та викладені у ньому обставини підтримав в повному обсязі, зазначивши, що сторони на даний час проживають разом, дитина проживає зі сторонами, разом з тим спільного господарства не ведуть, просив суд розірвати шлюб, зазначив що збереження сім’ї вважає неможливим, шлюб розриває вперше.

Відповідач в судовому засіданні після закінчення призначеного судом строку для примирення, позовні вимоги та зазначені позивачем обставини визнала, зазначивши, що сторони проживають разом, разом з тим спільного господарства не ведуть,  дитина на даний час проживає разом зі сторонами, просила шлюб розірвати, шлюб розриває вперше. Після розірвання шлюбу бажає іменуватись прізвищем ОСОБА_2

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв’язку з визнанням позову відповідачем, суд оголосивши позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних законних підстав.

На підставі пояснень сторін та наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини, які визнані сторонами у справі: 17 травня 2003 року між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції в м.Києві, про що зроблено актовий запис №193. Після укладення шлюбу відповідачу присвоєно прізвище ОСОБА_2 Шлюб зареєстровано вперше. В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Спільне життя у сторін не склалось у зв’язку з несумісністю характерів, відсутністю взаємопорозуміння, сторони фактичного припинили шлюбні стосунки, проживаючи в одній квартирі спільного господарства не ведуть, на момент розгляду справи дитина проживає зі сторонами. Намірів поновлювати стосунки сторони не мають і подальше збереження сім’ї та примирення вважають неможливим та недоцільним./а.с.7, 8/

Відповідно до ст.ст.21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

З’ясувавши фактичні взаємини подружжя і що примирення подружжя не можливе, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги встановлені судом обставини життя подружжя, наявність неповнолітньої дитини, суд надходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Шлюб між сторонами розривається вперше.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає наявними всі законні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.21, 24, ст.ст.110-112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, ст.ст.6, 10-11, ст.57-60, ст.88, ч.4 ст.174, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_1  - задовольнити.   Шлюб, укладений та зареєстрований 17 травня 2003 року між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції в м.Києві, актовий запис №193, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 38 (тридцять вісім) гривень 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                            М. К. Пилаєва