категорія 8.1.5
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.03.11Справа №2а-488/11/2770
о 11 год. 25 хв.
каб. № 3
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.,
за участю представників:
прокурора - Попової Анастасії Ігорівни, посвідчення № НОМЕР_1 від 31.08.2010,
позивача - Бойко Ірини Валеріївни, довіреність № 356/10-004 від 11.06.2010,
відповідача - Столбового Ігоря Васильовича, довіреність № 34/8/11 від 24.01.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя
до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Молот"
про стягнення заборгованості в сумі 48673,57 грн.,
суть спору:
Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Молот" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 48673,57 грн.
Ухвалою від 07.02.2011 провадження в адміністративній справі було відкрито.
Ухвалою від 07.02.2011 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Представники прокурор та позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача проти адміністративного позову не заперечував, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, відповідного до якого відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, врахував визнання адміністративного позову відповідачем дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -
встановив
Згідно з пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Відповідно до частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відкрите акціонерне товариство "Завод "Молот" зареєстровано у Ленінський районній державній адміністрації м.Севастополя, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 717740, взятий на облік платників податків в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Севастополя 25.04.1994 за № 00001735.
Крім того, Відкрите акціонерне товариство "Завод "Молот "зареєстровано платником податку на додану вартість згідно зі Свідоцтва № 100093068 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.13).
Відповідно до з підпункту 4.1.1 пункту 4.1, підпункту 4.2.2. п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі –Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
21.09.2010 позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань своєчасного погашення узгоджених податкових зобов'язань перед бюджетом з податку на додану вартість за період березень 2009 року, вересень 2009 року - червень 2010 року, за наслідками якої був складений акт № 619/15219/03327760/6891/10, в якому відображено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, яке виразилося у несвоєчасної сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених самостійно відповідачем у податкових деклараціях з цього податку.
На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя були прийняти податкові повідомлення-рішення від 04.10.2010 № 0003700152/0 про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 741,70 грн., № 0003690152/0 про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 2133,20 грн., № 0003680152/0 про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 76886,10 грн., які були отримані відповідачем 04.10.2010 року, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень, доданих до матеріалів справи (а.с.19-21).
Загальна сума застосованих штрафних санкції за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.10.2010 № 0003700152/0, № 0003690152/0, № 0003680152/0 склала 79761,00 грн.
Відповідач податкові повідомлення-рішення від 04.10.2010 № 0003700152/0, № 0003690152/0, № 0003680152/0 в адміністративному та в судовому порядку не оскаржував, але суму штрафних санкції, визначену у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях, в порядку та в строки, встановлені законодавством в повному обсязі не сплатив.
Крім того, 20.10.2010 відповідач надав до ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року № 86499, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 7466,00 грн. (а.с. 22-25).
18.11.2010 відповідачем була надана до ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року № 97161, в якій платник податків самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 11330,00 грн. (а.с. 26-27, 34-35).
20.12.2010 відповідачем була надана до ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року № 104868, в якій платник податків самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 23349,00 грн. (а.с. 28-31).
Загальна сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наведеними податковими деклараціями та яка підлягала до сплати склала 42145,00 грн.
Проте, суму податкових зобов'язань, визначену у зазначених податкових деклараціях, у порядку та в строки, встановлені законодавством відповідач в повному обсязі не сплатив.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На підставі п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181 активи відповідач були передані у податкову заставу, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 28391158 від 07.09.2010 (а.с. 14).
Відповідно до підпунктів 6.2.2 та 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/518 від 15.10.2010 та друга податкова вимога № 2/611 від 18.11.2010, які були отримані відповідачем 18.10.2010 та 11.01.2011 відповідно.
Керуючись статтею 16 Закону № 2181, за невчасне погашення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідачу нарахована пеня у розмірі 735,62 грн.
Таким чином, з урахуванням часткової сплати в сумі 73968,05 грн., заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість складає 48673,57 грн.
Станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача по сплаті заборгованості з податку на додану вартість у сумі 48673,57 погашена не була.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, в містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови, зокрема про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Відповідно до п. 95.1, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 48673,57 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 04 березня 2011 року о 11-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Молот" (99003, м.Севастополь, вул. Кожанова, буд. 12, код ЄДРПОУ 03327760, р/р 26000165883600, р/р 26055165883600 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; р/р 2600100025849, р/р 2605600025849, р/р 2605900015849 у Філії ВАТ "Укрексімбанк", м. Севастополь, МФО 384986; р/р 26006301337312, р/р 26005302337312 у філії ПАТ "ПІБ" в м. Севастополь, МФО 324515) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 48673,57 грн. (сорок вісім тисяч шістсот сімдесят три грн. 57 коп.) на р/р 31112029700007, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 14010100, банк одержувача УДК у м. Севастополі, МФО 824509.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.О. Єфременко