ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.01.11
о 12 год. 30 хв.
каб. № 3Справа №2а-2990/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.
за участю представників:
позивача –Дерябкіної Вікторії Любомирівни, довіреність № 5091/10/10 від 09.08.2008;
відповідача –ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1, виданий
Балаклавським РВУМВС України в м.Севастополі від 13.10.2009;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 1497,67 грн.,
суть спору:
Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м.Севастополя звернулася до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1497,67 грн.
Ухвалою від 22.10.2010 відкрито провадження у адміністративній справі.
Ухвалою від 22.10.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 30.11.2010 в порядку пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням сторін, провадження у адміністративній справі зупинено.
Ухвалою від 13.01.2011, оскільки обставини, які стали підставою для зупинення провадження відпали, провадження у справі поновлено.
В ході судового розгляду представник позивача в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся із уточнюючим адміністративним позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість з пені з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1903,91 грн., яка склалася за період з 07.07.2008 по 06.04.2009.
Відповідно до положень статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право збільшити позовні вимоги в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Оскільки збільшення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.
В ході судового розгляду представник позивача на уточнених позовних вимогах наполягав.
Відповідач з позовними вимогами не згоден, вважає їх необґрунтованими.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд
встановив
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований у Балаклавському районній державній адміністрації м.Севастополя 23.02.1999, знаходиться на обліку платників податків в ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя.
Рішенням господарського суду м.Севастополя від 27.03.2006 у справі № 20-3/050 позовні вимоги ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя задоволені повністю, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стягнута, зокрема, заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3955,62 грн.
Рішення набрало законної сили 14.04.2006, про що свідчить відповідна відмітка на копії рішення, прикладеного до матеріалів справи (а.с.59-60).
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Нахімовського РУЮ м.Севастополя від 15.05.2008 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду м.Севастополя.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Нахімовського РУЮ м.Севастополя від 20.05.2010 виконавче провадження закінчено відповідно до положень статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку із повним погашення боржником суми заборгованості.
Таким чином, заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3955,62 грн., узгоджене в судовому порядку, погашена повністю.
Пунктами 1.3, 1.4 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000, з наступними змінами та доповненнями, чинного на день виникнення правовідносин сторін (далі –Закон № 2181), передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону, що встановлено підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181.
Згідно підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо.
Згідно положень пункту 16.4 статті 16 Закону № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Як слідує з розрахунку суми заборгованості, прикладеного до матеріалів справи, відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженої сими податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб за період з 07.07.2008 по 06.04.2009 нарахована пеня у сумі 1903,91 грн.
З матеріалів справи, а саме облікової картки платника податків та довідки ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя вих. № 118/8/19-033 від 25.01.2011, вбачається, що заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед бюджетом зі сплати пені з податку з доходів фізичних осіб складає 1903,91 грн.
Станом на день розгляду справи в суді, зазначена заборгованість погашена не була.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», діючого на день звернення ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя із адміністративним позовом до суду, державні податкові інспекції в районах, в містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови, зокрема про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна.
Згідно підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми нарахованої пені за несвоєчасну сплату узгодженої сими податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1903,91 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31 січня 2011 року о 17-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 51, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість з пені з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1903,91 грн. (одна тисяча дев’ятсот три грн. 91 коп.) на р/р 31215233700002, код платежу 11010110, банк УДК м.Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035629).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.О. Єфременко