ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.01.11
об 12 год. 11 хв.
каб. № 3Справа №2а-3604/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, посвідчення НОМЕР_1 від 01.07.2003;
відповідача –не з’явився;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,
суть спору:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку, пов’язаного із погодженням документації із землеустрою та зобов’язання надати відповідний висновок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ненадання відповідачем висновку із погодження технічної документації із землеустрою порушує законні права та інтереси позивача.
Ухвалою від 29.11.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 29.11.2010 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою від 09.12.2010, в порядку пункту 1 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку із неявкою позивача, розгляд справи був відкладений.
В ході судового розгляду позивач на позовних вимогах наполягала.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи та свої заперечення проти позову не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в судове засідання не з’явився, поважних причин своєї неявки суду не надав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.01.2011 по 20.01.2011.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -
встановив
05.05.2010 ОСОБА_1 звернулася до Постійно діючої у місті Севастополі комісії з розгляду питань, пов’язаних із узгодженням документації з землеустрою із заявою з проханням прийняти на розгляд комісії документацію «Проект землеустрою по відводу земельної ділянки із встановленням меж та площі в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_2, про що свідчить вхідної штамп на заяві (а.с. 6).
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 1861 Земельного кодексу України»№ 1420 від 23.12.2009 затверджено Типове положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, пунктом 3 якого встановлено, що до повноважень комісії належить надання висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або місця розташування об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2010 за вих. № 816 Постійно діюча у місті Севастополі комісія з розгляду питань, пов’язаних із узгодженням документації з землеустрою направила зазначену документацію позивача на розгляд, зокрема, до Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (а.с.7).
Але обґрунтованої відповіді від Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації ані Постійно діючої у місті Севастополі комісії з розгляду питань, пов’язаних із узгодженням документації з землеустрою, ані позивачем не отримано.
Суд вважає, що бездіяльність Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації щодо не розгляду направлених матеріалів та ненадання обґрунтованої відповіді порушує законні права та інтереси позивача, виходячи з наступного.
Базовим законом, що регулює правові основи інформаційної діяльності, є Закон України «Про інформацію»№ 2657-XII від 02.10.1992, відповідно до частини першої статті 9 якого всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Згідно частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Статтею 10 Закону України «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію забезпечується, серед іншого, обов'язком органів державної влади інформувати про свою діяльність та прийняті рішення.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про звернення громадян»№ 393/96-ВР від 02.10.1996, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 18 Закону громадянин, який звернувся із заявою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Отже, Законом передбачено забезпечення розгляду заяв громадян з приводу реалізації їх прав та законних інтересів.
Згідно положень статті 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обов'язок доведення обставин, які обґрунтовують бездіяльність щодо не надання відповіді, покладено на Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування своєї бездіяльності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, зобов'язання відповідача вчинити певні дії та інше.
Згідно положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить, суд вважає за можливим вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації щодо не розгляду матеріалів ОСОБА_1 із землеустрою по відводу земельної ділянки із встановленням меж та площі в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_2 та зобов’язати Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації протягом 15-ти днів після набрання постановою законної сили розглянути зазначені матеріали та надати позивачу обґрунтовану відповідь.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 25 січня 2011 року о 17-45.
На підставі викладеного, статтями керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації щодо не розгляду матеріалів ОСОБА_1 із землеустрою по відводу земельної ділянки із встановленням меж та площі в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_2.
3. Зобов’язати Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації протягом 15-ти днів після набрання постановою законної сили розглянути матеріали із землеустрою по відводу земельної ділянки із встановленням меж та площі в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_2 та надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь.
4. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (99055, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.О. Єфременко