ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.01.11
о 10 год. 46 хв.
каб. № 3Справа №2а-3707/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.,
за участю представників:
позивача – Летючої Діани Геннадіївни, довіреність № 344/10-004 від 22.06.2009,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток І К”
про стягнення заборгованості в сумі 494,67 грн.,
суть спору:
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток І К” про стягнення заборгованості перед бюджетом у сумі 494,67 грн.
Ухвалою від 22.12.2010 відкрито провадження у адміністративній справі.
Ухвалою від 22.12.2010 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представнику позивача роз’яснені процесуальні права і обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд
встановив
Товариство з обмеженою відповідальністю “Росток І К” перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя як платник податків і зборів з 19.02.2004 за № 00006831.
20.11.2009 посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток І К” з питань своєчасного надання податкової звітності, а саме декларацій з податку на додану вартість за березень 2009 року по терміну 20.04.2009, за квітень 2009 року по терміну 20.05.2009, червень 2009 року по терміну 20.07.2009, за наслідками якої був складений акт № 541/15-219/32795399/6148/10, в якому відображено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000, якій діяв на час виникнення правовідносин сторін (далі –Закон № 2181), яке виразилося у ненаданні декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року та несвоєчасному наданні декларацій з податку на додану вартість за квітень та червень 2009 року.
Статтею 4 Закону № 2181 встановлений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.
Відповідно до абзацу «б»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, платник податків, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожне таке не надання або затримку.
Згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181, платник податків, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожне таке не надання або затримку.
На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003170152/0 від 04.12.2009 про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 510,00 грн., яке повернулося до ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», про що був складений акт про невручення податкового повідомлення-рішення, прикладений до матеріалів справи (а.с.30, зворотній бік).
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0003170152/0 від 04.12.2009 було розміщено на дошці податкових повідомлень-рішень.
Дане податкове повідомлення-рішення, в порядку статті 5 Закону № 2181 відповідачем не оскаржено.
Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, якщо платник податків не оскаржив нараховане контролюючим органом податкове зобов'язання, таке зобов'язання вважається узгодженим.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті застосованих штрафних санкцій по податку на прибуток, з урахуванням переплати у сумі 15,33 грн., складає 494,67 грн.
ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя, відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, були виписані вимоги №1/11 від 12.01.2010 та № 2/218 від 03.06.2010, які були відправлені на адресу боржника та повернені до ДПІ у Ленінському районі з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до п.п.6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону № 2181 податкові вимоги були розташовані на «Дошці податкових повідомлень», про що були складені акти про неможливість вручення податкових вимог № 34/24-0 від 22.04.2010 та № 239/24-0 від 28.08.2010, прикладені до матеріалів справи (а.с.34).
Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті фінансових санкцій у розмірі 494,67 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 17 січня 2011 року о 15-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток І К” (99008, м.Севастополь, вул. Карантинна, 23А, код ЄДРПОУ 32795399, р/р 26007011000390 в ПАТ «БТА Банк»МФО 321732) заборгованість перед бюджетом по сплаті застосованих штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 494,67 грн. (чотириста дев’яноста чотири грн. 67 коп.) на р/р 31112029700007, код платежу 14010100, в ГУДКУ м. Севастополя, МФО 824509.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.О. Єфременко