ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 року Справа № 2а/2370/349/2011
18 год. 20 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача –Маламужа О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень,
встановив:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 подав позов про скасування рішень Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року № 0000712308, № 0000722308 та № 0000702308.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові інспектори при перевірці не ознайомили та не вручили під розписку направлення на перевірку, а також копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки; працівники, які здійснювали перевірку, відмовились зареєструватись в журналі перевірок; будь-які підстави для проведення позапланової перевірки відсутні; орган державної податкової служби порушив термін винесення рішення про застосування штрафних санкцій; акт перевірки не містить наскрізної нумерації сторінок; в порушення вимог чинного законодавства акт перевірки було вручено лише 24.01.2011р.; акт відмови від підписання акту перевірки відсутній; в кіоску наявний куточок споживача, в якому зберігаються всі документи, необхідні для здійснення діяльності; працівниками ДПІ не було зроблено будь-якої контрольної закупки товарів; планова виїзна перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
В запереченнях на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши при цьому, що перевірку було проведено відповідно до вимог чинного законодавства; в ході перевірки встановлені факти невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії, а також здійснення діяльності без придбання торгового патенту або з порушенням порядку його використання; особи, які здійснювали перевірку, були фактично допущені позивачем до її проведення; прострочка терміну винесення рішення не є підставою для його скасування; працівниками ДПА в Черкаській області не було здійснено контрольної закупки, а лише встановлено факт реалізації товару з не проведенням операції через РРО та не роздрукуванням відповідного розрахункового документу; позивач притягнутий до адміністративної відповідальності згідно постанови Уманського міськрайонного суду.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Позивач, як фізична особа –підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрований виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 15.05.1995р., взятий на облік в органах державної податкової служби 19.05.1995р.
Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до статті 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно наявного в матеріалах справи плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого головою Державної податкової адміністрації в Черкаській області, перевірка позивача була запланована на жовтень 2010 року.
Судом встановлено, що 7 жовтня 2010 року в кіоску, розташованому за адресою: м. Умань, вул. Київська, 1а, в якому здійснює діяльність відповідач, посадовими особами Державної податкової адміністрації в Черкаській області проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами вказаної перевірки складений акт, в якому встановлений факт реалізації трьох плашок алкогольного напою “Шейк” за ціною 10 грн. за пляшку та однієї пачки цигарок за ціною 10 грн. за пачку. Фізична особа –підприємець отримав готівку, видав товар та здачу, але розрахункову операцію через РРО не провів та не видав розрахунковий документ (чек).
Крім того, здійснено перевірку готівкових коштів на місці проведення розрахунків та встановлено, що фактично на час перевірки рахується 4 169 грн. 05 коп., а відповідно денного звіту реєстратора розрахункових операцій повинно рахуватись 19 грн. 00 коп., невідповідність складає 4 150 грн. 05 коп.
Також в ході перевірки встановлено здійснення фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії, а також здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання.
В акті перевірки посадовими особами зроблена відмітка про те, що від надання пояснень та підпису матеріалів перевірки позивач відмовився, про що складено акт відмови від підпису, другий примірник вручено. Крім того, позивач власноручно в акті перевірки зробив відмітку, що з актом не згоден, пояснення надано на окремому аркуші. Зазначене свідчить про фактичне ознайомлення позивача з актом перевірки.
На підставі зазначеного акту Уманською об’єднаною державною податковою інспекцією прийняті рішення від 24 грудня 2010 року:
- № 0000712308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 160 грн. за порушення вимог статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та згідно з вимогами статті 8 цього Закону;
- № 0000722308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 750 грн. 25 коп. за порушення вимог пунктів 1, 2, 13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та згідно з вимогами пункту 1 статті 17, статті 22 цього Закону;
- № 0000702308 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн. за порушення вимог статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та згідно з вимогами абзацу 5 частини 2 статті 17 цього Закону.
Стосовно факту проведення перевірки суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Згідно пункту 2 цієї частини посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідачем до матеріалів справи додані копії направлень, виданих 06.10.2010р. на проведення планової перевірки фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 за підписом заступника голови ДПА в Черкаській області, в яких стоїть відмітка про те, що з направленнями позивач ознайомлений, другі примірники направлень вручено та стоять підписи осіб, що здійснювали перевірку.
Наказ про проведення перевірки відповідно до вимог статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) оформляється для виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а не для перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В будь-якому випадку порушення органами державної податкової служби вимог законодавства щодо підстав та умов проведення перевірки є підставою для недопущення посадових осіб таких органів до проведення перевірки, проте як свідчать матеріали справи позивач фактично допустив посадових осіб Державної податкової адміністрації в Черкаській області до проведення перевірки застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Щодо встановлених в акті перевірки порушень суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Стаття 22 Закону № 265/95-ВР передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2010 року притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. В постанові встановлені факти проведення 7 жовтня 2010 року перевірки фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 та встановлені порушення вимог Закону № 265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО з видачею відповідного розрахункового документу та невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків. Крім того, в постанові зазначено, що ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро кається.
Постанова судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2010 року не оскаржувалась, а тому набрала законної сили.
Вказаним підтверджується правомірність прийняття рішення Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 750 грн. 25 коп. за порушення вимог пунктів 1, 2, 13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Згідно частини 1 статті 8 вказаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті; за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць; за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням; за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев’ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п’ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту; за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
В акті перевірки встановлено здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання. Згідно рішення № 0000712308 від 24 грудня 2010 року до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 160 грн.
Суд критично оцінює вказане рішення, оскільки в акті перевірки чітко не зазначено як саме позивачем порушено вимоги Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а також відсутнє будь-яке посилання на відповідний абзац частини 1 статті 8 цього Закону, що встановлює розміри штрафу за порушення вимог вказаного Закону. Крім того, в матеріалах справи наявний торговий патент серії ТПБ № 755546 на право здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі, виданий позивачу та дійсний з 01.06.2010р. по 30.04.2011р., за який внесена плата у розмірі 200 грн.
Таки чином, суд вважає рішення Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року № 0000712308 прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з абзацом 5 частини 2 статті 17 цього Закону до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
В акті перевірки встановлено здійснення фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії. Згідно рішення № 0000702308 від 24 грудня 2010 року до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 1 700 грн.
Суд критично оцінює твердження відповідача про здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії, оскільки вказане твердження підкріплене лише його зазначенням в акті перевірки без надання будь-яких інших доказів такого порушення.
Надані сторонами матеріали справи свідчать про відсутність здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії. Крім того, суд зазначає, що відповідач в такому випадку міг би скористатись правом складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.
Отже, суд вважає рішення Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року № 0000702308 протиправним.
Стосовно проведення декількох планових перевірок позивача на календарний рік суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Проте, вказана норма Закону стосується підстав та порядку проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а не перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Щодо посилань позивача на частину 2 статті 16 Закону № 265/95-ВР, суд зазначає, що зазначена у вказаній нормі планова перевірка стосується суб’єктів господарювання при здійсненні ними торгівлі без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, а позивач реєстратор розрахункових операцій в своїй діяльності використовує.
Стосовно інших обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку з урахуванням вищезазначеного вони не можуть бути самостійними підставами для скасування рішень Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року № 0000712308, № 0000722308 та № 0000702308.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року № 0000712308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Скасувати рішення Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 грудня 2010 року № 0000702308 про застосування фінансових санкцій.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 1 (одну) грн. 13 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.О. Гаврилюк