ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"23" лютого 2011 р.                                                                                 справа № 2a-4217/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘Галеан, ЛДТ’’–Лебедь О.О.

представника відповідача: Івано-Франківської митниці Державної митної служби України –Фединяка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘Галеан, ЛДТ’’до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про скасування рішення про визначення митної вартості товарів за №206000006/2010/001873/1 від 02.11.2010 року, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ‘‘Галеан, ЛДТ’’(далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі –відповідач, Івано-Франківська митниця) про скасування рішення про визначення митної вартості товарів за №206000006/2010/001873/1 від 02.11.2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що товариство з обмеженою відповідальністю ‘‘Галеан, ЛДТ’’02.11.2010 року звернулося до Івано-Франківської митниці для митного оформлення товару ‘‘молочна кислота PURAC FCC 80 (LACTIC ACID SPECIAL 80) CAS код 79-33-4, 2 –гідрокспропіонова кислота, натуральна L(+) –молочна кислота’’(далі –‘‘молочна кислота PURAC FCC 80’’), для митного оформлення якого подано вантажну митну декларацію форми МД-2 №206000009/2010/006235 та декларацію митної вартості форми ДМВ-1 №206000009/2010/006235, в яких, виходячи з ціни в Євро за одиницю товару, заявлена митна вартість 1,12 Євро (12,35 грн. на час митного оформлення позивачем –02.11.2010 року) за 1 кг. При цьому, позивачем були надані всі необхідні документи в підтвердження митної вартості товару, визначеної відповідно до методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (далі - перший метод, за цінною договору), в тому числі документи на додаткову вимогу відповідача. Проте митним органом митна вартість товару визначена за метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (далі –другий метод), посилаючись на інформацію цінової Бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - цінова База даних ЄАІС ДМСУ), що призвело до підвищення митної вартості товару до 1,20 Євро за 1 кг товару. Митним органом безпідставно самостійно визначена митна вартість ввезеного товару за другим методом, про що винесено відповідне рішення за №206000006/2010/001873/1 від 02.11.2010 року, та видано картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Зазначив, що відмова митниці в митному оформленні здійснена в порушення статей 40, 266-268 Митного кодексу України. На думку позивача при визначенні митної вартості товарів за першим методом митний орган мав би обмежитися дослідженням наданих декларантом документів, здійснивши, при цьому, мінімум митних процедур. Безпідставне та з порушенням встановленого порядку затребування інспектором відділу контролю митної вартості та номенклатури товарів Івано-Франківської митниці висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, що має відповідні повноваження, без зазначення якою саме установою він може бути складений, стало об’єктною причиною його ненадання до митного органу для митного оформлення. Крім цього, відповідач в порушення вимог частини 6 статті 268 Митного кодексу України при визначенні митної вартості товару за другим методом, використовуючи інформацію цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ про митну вартість ідентичного товару, митне оформлення якого проведено Київською обласною митницею, не здійснив відповідне коригування митної вартості товару, що ввозився позивачем, для врахування значної різниці у витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що об’єктивно зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. Наявність в ціновій Базі даних ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість товару, яка вже скоригована за другим методом, на думку позивача, не надає можливості митному органу визначати митну вартість товарів за метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. З метою запобігання псуванню товару позивачем здійснено митне оформлення товару за ціною, визначеною митним органом.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Відповідач надав суду письмове заперечення проти адміністративного позову, яке обґрунтовано тим, що у відповідності до вимог пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року за №1766 ‘‘Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження’’, у зв’язку із наявною в ціновій Базі даних ЄАІС ДМСУ іншого розміру (ціни) митної вартості товару, ніж розміру, по якому ввозився товар позивачем, митним органом для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів затребувано висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, що має відповідні повноваження. Крім цього, під час здійснення перевірки заявленої декларантом митної вартості товарів в частині порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, що вже оформлені по інформації цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ виявилося, що заявлена ціна товару ‘‘молочна кислота PURAC FCC 80’’–1,12 Євро (12,35 грн. на час митного оформлення позивачем –02.11.2010 року) за              1 кг є нижчою ніж ціна ідентичного товару цього ж виробника, цієї ж марки, що ввозилася на митну територію України (тобто, вже оформлена для вільного використання на митній території України відповідно до ВМД №125110000/0/459546 від 05.10.2010 року), становить 1,65 дол. США (13,05 грн. на час митного оформлення вказаного товару –05.10.2010 року) за           1 кг.

Представник Івано-Франківської митниці у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що митницею при винесенні рішення про визначення митної вартості товарів використано інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України про митну вартість ідентичних товарів, яка приймалась згідно зі статтею 268 Митного кодексу України, тобто за другим методом. Вказав, що посилання позивача на порушення митницею вимог частини 6 статті 268 Митного кодексу України в частині не здійснення відповідного коригування митної вартості товару у зв’язку із різницею у відстані і умовах поставок ідентичного товару, митна вартість якого взяти із цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ, є безпідставними, оскільки відповідно до правил ИНКОТЕРМС-2000, умови постави у позивача були DDU, які передбачають, що вартість товару включає вартість доставки вантаж. А тому, посилання на таку обставину є безпідставним. Крім того, відповідно до поданого інвойсу для митного оформлення ціна за одиницю товару, в тонах, не залежить від виду тари перевезення (придбання), і є однаковою для різних тар –1 120,00 Євро. Зазначив, що позивач скористався правом здійснити митне оформлення під гарантійні зобов'язання, що передбачає надання додаткових підтверджуючих документів в термін до 90 днів з можливим наступним поверненням сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) за визначеною митним органом митною вартістю товарів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що на виконання контракту (договору купівлі-продажу)                    №1-50681-311209 від 13.08.2009 року, укладеного позивачем з фірмою ‘Chemical International INC’’, на митну територію був ввезений товар (вантаж) ‘‘молочна кислота PURAC FCC 80’’, для здійснення митного оформлення якого 02.11.2010 року позивачем оформлено і подано відповідачу вантажну митну декларацію форми МД-2 №206000009/2010/006235 (а.с. 19) та декларацію митної вартості форми ДМВ-1 №206000009/2010/006235 (а.с. 20).

Вантажна митна декларація №206000009/2010/006235 містить наступні дані про задекларований товар: ‘‘молочна кислота PURAC FCC 80’’(гр. 31), вага нетто –19 600 кг (гр. 38), вага брутто –20 845 кг (гр. 35), відправник товару ‘c Biochem BV’’(гр. 2), умови поставки –DDU UA Івано-Франківськ (гр. 20), загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі 242 046,90 грн. (гр. 22 та 42 відповідно).

Митна вартість визначена позивачем у зазначеній декларації за першим методом –ціною договору, відповідно до вимог статті 267 Митного кодексу України.

В судовому засіданні встановлено і це не заперечується відповідачем, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларантом були надані митному органу всі документи, передбачені пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1766 від 20.12.2006 року.

Відповідно до наданої декларації митної вартості від 02.11.2010 року до вищевказаної ВМД визначена ціна договору –242 046,90 грн., із розрахунку курсу Євро –11,026189 грн. (гр.11(а).). Заявлена митна вартість складає –242 046,90 у гривнях (гр. 22 а).), або                        21 952,00 у Євро (гр. 22 б).).

Під час митного оформлення Івано-Франківською митницею, у відповідності до вимог пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, додатково витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘Галеан, ЛДТ’’прейскурант (прас-лист) фірми виробника або сторони, яка представляє інтереси виробника товару, які позивачем надані митному органу у той же день (а.с. 23-25).

В подальшому інспектором відділу контролю митної вартості та номенклатури товарів Івано-Франківської митниці затребувано у позивача висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, який  декларантом до митного органу не надано.

02.11.2010 року Івано-Франківською митницею на підставі статті 268 Митного кодексу України прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за №206000006/2010/001873/1.

Відповідно до наведеного рішення визначена декларантом вартість 1 кг товару скоригована з 1,12 Євро до 1,20 Євро. Визначення митної вартості здійснено за другим методом з посиланням на інформацію цінової Бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а саме на ВМД №125110000/0/459546 від 05.10.2010 року.

02.11.2010 року товариству з обмеженою відповідальністю ‘‘Галеан, ЛДТ’’надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206000009/0/00523, у якій зазначено, що товар не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин подання запиту у відділ контролю митної вартості та номенклатури товарів Івано-Франківської митниці. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску товару через митний кордон України позивачем визначено декларування товару згідно рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури товарів Івано-Франківської митниці.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначається Митним кодексом України.

Згідно статті 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов’язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості –спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно вимог статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість і подані відомості про її визначення повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За змістом статті 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Згідно приписів статті 265 Митного кодексу України митий орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України  товарів і транспортних засобів та донарахування обов’язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року за №339 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, згідно пункту 2.2 якого контроль за правільністю визначення митної вартості під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Аналогічні положення визначені у пункті 1.9 Розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України за №602 від 24.06.2009 року

Пунктом 3 Розділу 3 вказаного вище Порядку під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті рішень використовуються джерела інформації спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

Тобто, одним із джерел для порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є спеціалізований програмно-інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої системи державної митної служби України.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів для забезпечення повного контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідачем застосовано наступні контрольні заходи, а саме: проведено перевірку наданих для митного контролю й митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості; консультацію з декларантом з метою обміну інформацією, яка стосувалась даної операції та її вплив на вартість товару; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товару Івано-Франківською митницею встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі відповідно до цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ.

Таким чином, у митного органу виникла необхідність здійснити перевірку даних, зазначених у декларації митної вартості та їх уточненні.

На етапі контролю правильності визначення митної вартості посадовою особою відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці направлено запит до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів з метою проведення даного контролю посадовою особою спеціалізованого підрозділу, про що свідчить запит від 02.11.2010 року за №206000009/2010/006235, який міститься у матеріалах справи (а.с. 78).

В даному випадку посадовою особою, яка перевіряла правильність визначення митної вартості є посадова особа відділу контролю митної вартості та класифікації товарів.

Вимогами пунктів 11, 13 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України визначено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи, серед яких Порядок визначає і висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Посадова особа митного органу у графі ‘‘Для відміток митниці’’декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 вказаного вище Порядку протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Відповідно до пункту 1.9 наказу Державної митної служби України за №828 від 02.12.2003 року ‘‘Про затвердження Порядку заповнення декларацiї митної вартостi’’за відсутності в будь-якій графі ДМВ місця, потрібного для зазначення відомостей допускається запис їх на зворотному боці відповідного аркуша ДМВ із зазначенням графи, якої стосується цей запис.

Під час проведення перевірки наданих для митного контролю й митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості відповідачем - інспектором відділу контролю митної вартості та номенклатури товарів Івано-Франківської митниці на підставі пункту 11 ‘‘Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження’’та пункту 1.9 наказу Державної митної служби України за №828 від 02.12.2003 року ‘‘Про затвердження Порядку заповнення декларацiї митної вартостi’’затребувано у позивача висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, про що вчинила запис на зворотному боці аркуша ДМВ (а.с. 20). Позивач був ознайомлений з цим записом в той же день та вчинив запис: ‘‘Висновок про якісні та вартісні характеристики надати не можу’’.

Суд зазначає, що у відповідності до пункту 11 ‘‘Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження’’надання на вимогу митниці додаткових документів є обов’язком декларанта. Проте, такі документи до митного органу позивачем не надано.

Таким чином, позивач не використав надане йому право на підтвердження заявленої їм митної вартості та не надав до митниці всіх необхідних документів у встановлений строк.

В даному випадку суд вважає за доцільне зазначити, що порядок процедури консультації між декларантом та посадовою особою митного органу не порушено.

Пунктом 14 ‘‘Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження’’визначено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

Неподання позивачем документів (висновку про якісні та вартісні характеристики) для підтвердження митної вартості заявленого товару та за умови іншого рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі відповідно до цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ, унеможливило застосування першого методу.

Статтею 267 Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до статті 268 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 Митного кодексу України, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами (другий метод), які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

При застосуванні другого методу визначення митної вартості товару митний орган використав інформацію, яка містилася в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України про розмитнення ідентичного товару, митне оформлення якого проведено 05.10.2010 року на підставі ВМД 125110000/0/459546 (а.с. 77).

Відповідно до Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2007 року за №74, при здійсненні контролю за визначенням митної вартості товару, митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі ‘‘Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України’’, про продаж подібних або аналогічних товарів.

Єдина автоматизована інформаційна система ЄАІС ДМСУ на час митного оформлення містила інформацію про товар ‘‘молочна кислота PURAC FCC 80’’, з такими ж характеристиками, виготовлений в тій же країні, з однаковими умовами поставки, але іншою кількістю поставки та місцем розмитнення.

Судом відхиляються твердження представника позивача, що відповідачем при використанні інформації з ЄАІС ДМСУ не враховано вимоги 6 статті 268 Митного кодексу України в частині не здійснення відповідного коригування митної вартості товару в бік її зменшення у зв’язку із різницею у відстані і умовах поставок ідентичного товару, митна вартість якого взяти із цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ, з наступних підстав.

Відповідно до правил ИНКОТЕРМС-2000, умови постави у позивача були DDU, які передбачають, що вартість товару включає вартість доставки вантаж. Аналогічні умови поставки визначено і у розмірі митної вартості ідентичного товару, що врахований митницею. А тому, ні позивачем ні іншим декларантом, митна вартість якого використана відповідачем, окремо витрати на транспортування вантажу не сплачувалися. Дані витрати вже включені у ціну товару.

Крім того, відповідно до поданого позивачем інвойсу №4101000743 від 25.10.2010 року ціна за одиницю товару, в тонах, не залежить від виду тари перевезення, і є однаковою для різних тар, якими транспортував позивач –1 120,00 Євро (а.с. 13).

Пунктом 14 ‘‘Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження’’встановлено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

З урахуванням наданих для визначення митної вартості товару документів, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та інформації з цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ, Івано-Франківською митницею відповідно до пункту 14 вказаного вище Порядку прийнято рішення про визначення митної вартості товару від 02.11.201 року за №206000006/2010/001873 за другим методом.

Системний аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток ІІІ, параграф 6 Угоди).

Для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до пунктів 7-11 ‘‘Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження’’ декларант зобов’язаний подати документи, які містять відомості про задекларовану ним митну вартість, та належним чином їх оформити відповідно до вимог пункту 12 вищевказаного Порядку. Якщо декларантом не подано в установлений строк документів, або якщо декларант відмовився від подання зазначених документів, то митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

Враховуючи зазначене, а також приписи статті 11 Митного кодексу України про те, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи, що саме цими органами має виконуватись комплекс завдань, зумовлений цілями та конкретним змістом митної політики, а також напрямками державної діяльності в сфері зовнішньої та внутрішньої політики, суд вважає, що питання встановлення митної вартості та її контролю не може бути предметом вирішення будь-якого іншого органу, окрім митних органів. Рішення митного органу щодо митної вартості може бути піддано судовому контролю лише на предмет перевірки його вимогам закону та компетенції цього органу.

Таким чином, відповідачем правомірно застосований другий метод для визначення митної вартості товару.

Крім того, відповідно до норм статті 264 Митного кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митницею, декларант має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов’язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначених митним органом.

У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов’язкових  платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Механізм реалізації положень статті 264 Митного кодексу України встановлено Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 17.03.2008 року за №230.

Відповідно до пунктів 8 та 10 вказаного Порядку у разі випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, у графі 47 вантажної митної декларації декларантом зазначається відповідний код способу розрахунку, а посадова особа митного органу, що здійснює митне оформлення товарів, вчиняє у графі ‘‘для відміток митного органу’’декларації митної вартості форми ДМВ-2 записи ‘‘контроль митної вартості після пропуску’’, а також ‘‘сплачено до бюджету’’.

Так, на підставі заяви позивача про надання дозволу на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України, митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов’язання –сплату до Держбюджету України податків та зборів, про що позивача повідомлено листом Івано-Франківської митниці від 02.11.2010 року за №16/28-2/5531 (а.с. 29).

Також, позивача повідомлено про те, що строк дії гарантійних зобов’язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг. Позивачем до закінчення 90-денного строку дії гарантійних зобов’язань подано позовну заяву до суду. Строк дії гарантійних зобов’язань сплинув 02.02.2011 року.

Виходячи із вказаного, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги не є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘Галеан, ЛДТ’’ до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про скасування рішення про визначення митної вартості товарів за №206000006/2010/001873/1 від 02.11.2010 року, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                   Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 28.02.2011 року.