ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2011 р. cправа № 2a-145/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області –Михайлюк О.Б.
представника відповідача: закритого акціонерного товариства "Оріпласт" –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області до закритого акціонерного товариства "Оріпласт" про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2 767,64 грн., -
ВСТАНОВИВ:
12.01.2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області (далі –позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства "Оріпласт" (далі –відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2 767,64 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у липні-листопаді 2010 року в загальному розмірі 2 767,64 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Повістки про виклик у судове засідання вручені відповідачу відповідно до вимог частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 19.12.2001 року, як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа, та є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 9, 10).
Колишнім працівникам закритого акціонерного товариства "Оріпласт" ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі –Закон) визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Закон України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі –Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем в липні-листопаді 2010 року в загальному розмірі 2 767,64 грн.
Як з’ясовано в судовому засіданні за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у липні-листопаді 2010 року пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 2 767,64 грн. (а.с. 11).
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за № 1557/04 від 16.03.2010 року та за № 3269/04 від 10.06.2010 року (а.с. 12-17), згідно яких відповідач зобов'язаний сплатити позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у липні-листопаді 2010 року, по списку №2 в розмірі 2 767,64 грн.
Однак, відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність здійснення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та про наявність у відповідача обов'язку проводити відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах і виплачених вказаним громадянам.
Наявність заборгованості закритого акціонерного товариства "Оріпласт" перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за липень-листопад 2010 року (а.с. 11), а також розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у липні-листопаді 2010 року (а.с. 14, 17).
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата закритим акціонерним товариством "Оріпласт" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 2 767,64 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 2.2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року, Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, у випадку невиконання підприємствами законодавства та вимоги про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.
Суд дійшов до переконання, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід’ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов’язок їх сплачувати.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Оріпласт" (ідентифікаційний код 31789207, Промислова зона, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 64 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 21.02.2011 року.