ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 березня 2011 р.           Справа № 2а/0270/502/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському    

до:   фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  

про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала страхові внески до фонду, в зв’язку з чим, станом на 21.01.11 р. утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період липня-грудня 2010 року в сумі 1744,80 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському звернувся до суду з позовом  про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 09.02.2011 року відкрито провадження у справі.

До суду надійшла заява представника ПФУ про зміну позовних вимог шляхом зменшення суми, відповідно до якої просила стягнути з відповідача 860,46 грн. за період липня-вересня 2010 року згідно узгодженої вимоги №Ф 579 від 07.12.10 р. При цьому в заяві зазначила, що розгляд справи просить провести без її участі, змінені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.  З аналогічною заявою звернувся і прокурор.

Відповідач у судове засідання 22.02.11 р. та  09.03.11 р. не з’явилась. Про дату, час та місце судових засідань була повідомлена ухвалою суду та судовою повісткою, які направлені на адресу суб`єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_1, вказаною в Свідоцтві про державну реєстрацію. Однак, конверти із відміткою “адресат за даною адресою не проживає”, відділом зв’язку повернуті на адресу суду. Зазначене підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином

Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від представника позивача та прокурора по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності та необхідності заслухати свідка чи експерта у справі не має, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою – підприємцем (ін. код НОМЕР_1) та перебуває на обліку в УПФ у м. Могилів-Подільський, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 11 Закону 1058, визначає коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 ст.14 Закону 1058 встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. З ст. 11 даного Закону.

За змістом ч. 1 ст.19 Закону 1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст.14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Верховною Радою України 08.07.2010р. прийнято Закон України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№2461-VI, який набрав чинності 17.07.2010р. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

В силу ч.6 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон 1058), страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Базовим звітним періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.

Протягом липня-вересня 2010р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення нею сплати фіксованого податку (сплата за торгівельний патент) однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачений Законом 1058, відповідачем не проведена.

В зв'язку з вище викладеним, за ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липня – вересня 2010р. на загальну суму 860,46 грн.: сума мінімального страхового внеску за період липня – вересня 2010р. - 48,00грн., сума фіксованого податку - 10% від вартості торгівельного патенту, що перераховується до Пенсійного фонду України).

Дана сума боргу виникла внаслідок порушення платником порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійний фонд України №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 3 ст.106 Закону 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

З урахуванням вказаних вище положень, позивачем, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 07.12.10 р. №Ф579 (а.с.8). Однак, кошти відповідачем не сплачені.

Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією прокурора, що несвоєчасна сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України порушує інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню накопичувального фонду, за рахунок якого виплачуються пенсії.

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідач доказів в спростування позовних вимог не надала, заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи, не погасила, суд дійшов висновку,  що  позов  є  обґрунтованим, а  тому  підлягає задоволенню з урахуванням норм статті 94 КАС України.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ін. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (р/р 25600323580103 в ВАТ «Держощадбанк України», МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900850) недоїмку зі сплати страхових внесків за липень – вересень 2010 року (включно) в сумі 860,46 грн., (вісімсот шістдесят гривень 46 копійок).

Копію даної постанови направити прокурору та сторонам по справі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя.     підпис.           Дмитришена Руслана Миколаївна

копія вірна

суддя:

секретар: