ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року 10 год. 30 хв. Справа № 2а-10769/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Лазаренко М.С.
при секретарі Гончаренко Н.А.
за участю представників
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області
до: Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції
про визнання протиправними дії щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та скасування постанови від 03.12.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження
ВСТАНОВИВ:
29.12.2010р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції про визнання протиправними дії щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та скасування постанови від 03.12.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
У судові засідання представники сторін не з’явилися.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи у письмовому провадження.
08 лютого 2011 року представником відповідача подано письмові запереченні на адміністративний позов, відповідно до яких позов не визнає та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що до повноважень органів державної виконавчої служби не віднесено направлення до суду заяв про заміну засудженим штрафу на нове покарання у вигляді громадських робіт.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами статті 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.12.2010р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вільнянського РУЮ за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №4/140/06-АП, виданого 15.05.2006р. Господарським судом Запорізької області про стягнення з ДП «Підприємство Вільнянської колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» на користь УПФУ боргу у розмірі 22859 грн. 60 коп. на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 03.12.2010р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа).
Дана постанова мотивована тим, що відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» від 23.06.2005р. №2713 звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів охорони здоров’я не допускається. Крім того, державний виконавець посилається на те, що на постанову державного виконавця про арешт коштів божника Запорізькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Запорізької області винесено протест. З огляду на викладене можливість виконання даного виконавчого документу повністю виключається.
03.12.2010р. за вих. №13785 дана постанова направлена на адресу стягувача, та отримана 15.12.2010р.
Не погодившись з даною постановою, УПФУ в Вільнянському районі звернулося до суду з адміністративним позовом про її скасування.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606- XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606- XIV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606- XIV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Згідно ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606- XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606- XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п.8 ч.3 ст.5 цього Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606- XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно п.п. 4.11.1 п.4.11 ст.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України 15.12.1999р. №74/5, виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до п.п. 5.1.1 п.5.1 ст.5 Інструкції про проведення виконавчих дій звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
При цьому суд звертає увагу на те. що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець керувався п. 7 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
При цьому, відповідно до ст..40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем без вчинення виконавчих дій щодо розшуку майна боржника саме по поданому виконавчому листу зроблено висновок щодо неможливості виконання даного виконавчого документа.
Крім того, суд звертає увагу на те, що державний виконавець позбавив боржника в порядку ст..30 Закону України «Про виконавче провадження» виконати рішення у добровільному порядку.
Згідно вимог ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом п. 4 ст. 121 Конституції України визначено, що на прокуратуру покладено обов'язок нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаною з особистою свободою громадян.
Згідно з ч.4 ст.21 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Відтак, протест не є прокурора не є доказом відсутності майна у боржника, на яке допускається звернення за виконавчими документами.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що державним виконавцем ВДВС Вільнянського РУЮ не вжито усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо розшуку належного боржнику майна, у зв’язку з чим постанова від 03.12.2010 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Вільнянського РУЮ щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №4/140/06-АП про стягнення з ДП «Підприємство Вільнянської колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» на користь УПФУ боргу у розмірі 22859 грн. 60 коп.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Вільнянського РУЮ від 03.12.2010 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №4/140/06-АП про стягнення з ДП «Підприємство Вільнянської колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» на користь УПФУ боргу у розмірі 22859 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 08 лютого 2011 року.