Справа № 2а/2570/882/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2011 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі - Григор’євій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/882/2011
за позовом Державної податкової інспекції у Городнянському районі Чернігівської області
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
22.02.2011 Державна податкова інспекція у Городнянському районі Чернігівської області (далі ДПІ у Городнянському районі) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб в сумі 500,00 грн. за рахунок його активів, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про підтримання позову та про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_2 як фізичну особу – підприємця зареєстровано Городнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області 27.08.2009. Перебуває на обліку в ДПІ у Городнянському районі як платник податків з 28.08.2009.
Як вбачається з пп. 2 п. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
В силу норми прямої дії ст. 67 Конституції України та п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 «Про систему оподаткування» (станом на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст. 11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.
Розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати, що 14.12.2009 відповідач подав до ДПІ у Городнянському районі заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, в якій вказав як обраний вид діяльності – рекламна діяльність (код КВЕД 74.40.0).
Згідно додатку до рішення районної ради від 26.08.2010 «Про затвердження ставок єдиного податку для суб'єктів господарювання - фізичних осіб у новій редакції» до відповідача застосовано ставки єдиного податку за інші послуги, такі як надання інших комерційних послуг в розмірі 50,00 грн.
Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував єдиний податок, внаслідок чого утворився податковий борг.
За дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг за період з лютого 2010 року по листопад 2010 року у розмірі 500,00 грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб (50,00х10=500,00).
Таким чином відповідно до вимоги ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 05.05.2010 № 1/32 та друга податкова вимога від 05.07.2010 № 2/35. Вказані вимоги були отримані відповідачем, а отже податкові зобов’язання є узгодженими (а. с. 7,8). Суд також враховує, що порядок надіслання податкової вимоги також встановлено п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України.
Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та відповідає вимогам ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі 500,00 грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 41, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 15150, код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Чернігові) та перерахувати до місцевого бюджету Тупичівської сільської ради (р/р 3412379700129, код платежу 16050200, УДК в Чернігівській області, код 21406290, МФО 853592) податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі 500,00 грн. (п’ятсот гривень 00 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О.Житняк