ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 року Справа № 2а/2370/713/2011
16 год. 45 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1,
представника відповідача –Бутили В. Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконною відмови у виплаті допомоги та зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просить: визнати неправомірною відмову управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо надання виплати одноразової грошової допомоги; визнати право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення другої групи інвалідності, яка настала під час проходження служби в органах внутрішніх справ; зобов’язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести відповідні нарахування та виплату грошової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 травня 2009 року, перебуваючи в добовому наряді, він отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого став інвалідом другої групи довічно, та у зв’язку з чим має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію”, проте відповідачем у виплаті такої допомоги незаконно відмовлено.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на те, що тілесні ушкодження отримані позивачем внаслідок особистої недисциплінованості, грубого порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, безпечного поводження з вогнепальною зброєю, а тому права на виплату одноразової грошової допомоги позивач не має.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що станом на 30 травня 2009 року позивач був працівником міліції в званні майора, на посаді заступника начальника штабу Смілянського МВ ГУМВС України в Черкаській області. Цього ж дня близько шостої години ранку, перебуваючи на робочому місці, позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого став інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії ААА № 245472.
Згідно висновку за матеріалами службового розслідування по факту отримання вогнепального поранення заступником начальника штабу Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, затвердженого начальником УМВС України в Черкаській області 30 червня 2009 року, тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми отримані ОСОБА_1 під час проходження служби внаслідок порушення службової дисципліни.
За результатами розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 30 травня 2009 року, комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області складено акт від 18 березня 2010 року за формою Н-5, в якому комісія встановила, що нещасний випадок з позивачем стався внаслідок порушення службової дисципліни та невиконання вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнятий акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ, який затверджений начальником ГУМВС України в Черкаській області 18 березня 2010 року, висновком якого є посилання, аналогічні акту від 18 березня 2010 року за формою Н-5.
Згідно наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 13 квітня 2010 року № 77-ос майор міліції ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ у відставку через хворобу та йому виплачено допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового утримання по вислузі 13 років, 3 місяці, 17 днів.
В липні 2010 року позивач звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. У виплаті вказаної допомоги позивачу було відмовлено.
Відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції.
Згідно пункту 8 вказаного Порядку грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали: у зв’язку із засудженням працівника міліції, податкової міліції за вчинення умисного злочину за рішенням суду, що набрало законної сили, чи адміністративного правопорушення або учиненням дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння; унаслідок вчинення самогубства чи умисного заподіяння працівником міліції, податкової міліції собі тілесного ушкодження; унаслідок шкоди, яку працівник міліції, податкової міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки у разі, коли він особисто на відповідній правовій підставі або без неї (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володів транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом з порушенням правил їх використання, зберігання або утримання.
Таким чином, зважаючи на те, що нещасний випадок з позивачем стався внаслідок порушення ним службової дисципліни та невиконання вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.О. Гаврилюк