Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
22 лютого 2011 р. №2а-16459/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участі: представників позивача - Горшкової Л.А., Воронова Г.В.,
представника відповідача - Харківської обласної митниці - Носа В.В.,
прокурора - Якимчука О.О.,
представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креп - Вест" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю Прокуратури Київського району м.Харкова про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Харківської обласної митниці по справлянню з ТОВ "Креп - Вест" державного мита по ВМД №807070006/2010/471007 в сумі 6013,67 гривень та податку на додану вартість в сумі 25257,44 гривень;
- визнати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070007/0/00628 та Рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/400355/2 неправомірними та скасувати;
- повернути ТОВ "Креп-Вест" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму державного мита у розмірі 6013,67 гривень та податку на додану вартість у розмірі 25257,44 гривень;
- зобов'язати Харківську обласну митницю надати Головному управлінню Державного казначейства України у Харківській області підтвердження суми надмірно стягнутого з ТОВ "Креп - Вест" державного мита по ВМД №807070006/2010/471007 в сумі 6013,67 гривень та податку на додану вартість в сумі 25257,44 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що декларантом було подано до Харківської обласної митниці ВМД ІМ-40 №807070006/2010/471007, а також декларацію митної вартості №80707006/2010/470956/2 від 28.10.2010р. В декларації митної вартості та графі 42 ВМД позивач визначив відповідно до вимог ст.266 Митного кодексу України митну вартість товару, що імпортується в розмірі – 321 073,19 грн. за ціною угоди.
Відповідачем по справі було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070006/0/00628 та прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/400355/2, яким визначено митну вартість товару в розмірі – 480 232,26 грн.
На погляд позивача, дії відповідача з прийняття Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070006/0/00628 та Рішення про визначення митної вартості товарів №807000006/2010/400355/2 від 01.11.2010 року є неправомірними.
Позивач вважає, що митним органом при визначенні митної вартості імпортованих товарів вчинено протиправні дії та наступні порушення:
1) незважаючи на те, що підставою для здійснення митної оцінки повинно бути наявність обґрунтованих сумнівів, щодо достовірності заявлених декларантом даних, відповідач без будь-яких пояснень відмовив в митному оформленні прийнятті вантажно - митної декларацій (первинна ВМД ІМ-40) та її додатку декларація митної вартості (первинна ДМВ);
2) відповідач самостійно, не застосовуючи послідовно попередні методи, не пояснюючи неможливість їх застосування, визначив митну вартість товару 6 методом – резервним, при цьому країною постачальником товару є Китай, товар не є рідкісним і підстав для відхилення методу 2 та 3 у відповідача не було;
3) відповідач не проводив консультації із позивачем в порядку ч.3 ст.267 МКУ, щодо обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості послідовно іншим методом ніж першим "за ціною договору";
4) відповідач не звертався до позивача із вимогою надати конкретні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
У графі ДМВ "Для відміток митного органу" не міститься переліку документів, які митниці необхідні для підтвердження митної вартості від позивача.
Харківська обласна митниця не обґрунтувала неможливість визначення митної вартості товару за методом 1 (за ціною угоди). Висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, та обґрунтування з цього, відповідачем не зроблено, при визначенні митної вартості також не зроблено висновок про неможливість використання наступного методу визначення митної вартості відповідно до ст.266 Митного кодексу України.
З метою митного оформлення позивач надав усі необхідні відомості та документи, за допомогою яких можливо визначити митну вартість товару за методом 1, вимог Харківської обласної митниці надати додаткові документи позивачу не надходило, тому підстав для неможливості перевірки обчислення митної вартості товарів у відповідача не було.
На думку позивача, Харківською обласною митницею було необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні товарів з підстав неправильного визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та використано резервний метод оцінки митної вартості (метод 6).
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача - Харківської обласної митниці - проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що Харківська обласна митниця зобов’язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та перевіряти всі відомості та документи надані до митного контролю та митної оформлення.
Для здійснення митного контролю позивачем через уповноважену особу – декларанта (на підставі договору з "Креп-Вест") було заявлено до митного оформлення за ВМД: №807070006/2010/471007 товар "Вироби з нарізною різьбою, з вуглецевої сталі Q951LY", виробник: JIANGSU SUQING FASTENERS MAKE CO., LTD., Китай, країна виробництва – Китай, торгівельна марка відсутня. Заявлена декларантом митна вартість становить 0,98 дол. США/кг., визначена митним органом - 1,31 дол. США/кг.
Проведення контролю митної вартості було здійснено у відповідності до Митного кодексу України, Постанови КМУ від 06.04.2008р. N339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", Постанови Кабінету Міністрів України "Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються, через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження" №1766 від 20.12.2006р., наказу Держмитслужби України від 24.06.2009р. №602, наказу Держмитслужби України "Про затвердження Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" №756 від 14.08.2009р.
Представник відповідача вказав, що задекларована декларантом ТОВ "Креп-Вест" митна вартість товарів була значно нижчою, в порівнянні з інформацією Держмитслужби України про вартість товарів, які експортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару згідно пункту 2 Порядку.
Керуючись вимогами статей 266, 269, 270 Митного кодексу України, відділ контролю митної вартості та класифікації товарів Харківської обласної митниці прийняв рішення про визначення митної вартості №807000006/2010/400339/2 від 26.10.2010р. за шостим методом відповідно до вимог, встановлених ст.273 МКУ з використанням наявної в митних органах інформації.
У відповідності до вимог статті 266 МК України, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першої цієї статі методів.
У зв’язку з неможливістю послідовного застосування митним органом інших методів, Харківською обласною митницею було застосовано 6 метод визначення митної вартості (резервний метод).
Представник Харківської обласної митниці вважає, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Другий відповідач – Головне управління Державного казначейства України в Харківській області - представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог статей 33, 35 КАС України, заяв та клопотань на адресу суду не надав.
Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 28 жовтня 2010 року декларантом ТОВ "Креп-Вест" було подано до Харківської обласної митниці вантажмо-митну декларацію №80707006/2010/470956, відповідно до якої до митного оформлення заявлено товар "Вироби з нарізною різьбою, з вуглецевої сталі Q951LY, виробник: JIANGSU SUQING FASTENERS MAKE CO., LTD., країна виробництва – Китай, торгівельна марка відсутня". В графі 42 ВМД декларантом визначено відповідно до вимог ст.266 Митного кодексу України митну вартість товару, що імпортується за ціною угоди в розмірі 321073,19 грн.
За вищезазначеною ВМД Харківською обласною митницею було проведено контроль за правильністю визначення митної вартості вищевказаного товару, у зв'язку з чим була встановлена розбіжність в рівнях митної вартості: по товару "Вироби з нарізною різьбою, з вуглецевої сталі Q951LY, виробник: JIANGSU SUQING FASTENERS MAKE CO., LTD., країна виробництва – Китай, торгівельна марка відсутня" заявлена позивачем митна вартість становила 0,98 дол.США/кг., а по фактам митного оформлення ідентичних/подібних товарів - 1,31 дол. США/кг.
В частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Харківської обласної митниці по справлянню з ТОВ "Креп - Вест" державного мита та податку на додану вартість по ВМД №807070006/2010/471007, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням п.17 ст.1 Митного кодексу України, митні органи - це спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи, а відтак на правовідносини з участі митних органів при реалізації ними владних управлінських функцій в галузі митної справи повною мірою поширюються приписи ч.2 ст.19 Конституції України.
В силу положень ч.1 ст.265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до абз.5 частини 1 статті 41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Правовідносини з приводу правил здійснення такого контролю регламентовані приписами Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.14 якого митний орган наділений повноваженнями на визначення митної вартості товарів.
З огляду на те, що дії, які вчиняються органом державної митної служби України з метою визначення митної вартості товару, не виходять за межі законодавчо визначеної компетенції митного органу, у суду відсутні підстави вважати неправомірними дії відповідача щодо визначення митної вартості імпортованого товару.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.
Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; 2) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; 3) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); 5) пакувальні листи; 6) копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України (пункт 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження).
Декларантом разом з ВМД №807070006/2010/470956 для митного оформлення було надано наступні документи: облікову картку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності №80700/1/10/00137 від 18.06.2010р., зовнішньоекономічний договір KW26 від 11.03.2010р., доповнення до контракту - специфікацію №3 від 21.07.2010р., коносамент ВSSHA6024 від 19.09.2010р., рахунок – фактуру (інвойс) 10SQ0004 від 14.09.2010р., договір (контракт) про перевезення №058/10 від 14.06.2010р.
В ході проведення процедури консультації, декларанта було ознайомлено з наявною в митниці інформацією та у відповідності до вимог пункту 11 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження" запропоновано (запис на додатку до ДМВ) надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме:
- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
- відповідну бухгалтерську документація;
- ліцензійний чи авторський договір (контракт);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) фірми - виробника товару;
- калькуляцію фірми - виробника товару;
- копію вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- сертифікат про походження товару;
- відомості про якісні характеристики товару;
- інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Також декларанта було повідомлено, що за бажанням він може подати інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
На вимогу митного органу декларантом були надані додаткові документи, а саме: довідка про транспортні витрати, попередня декларація від 27.01.2010р., попередня декларація від 28.09.2010р., калькуляція до контракту, лист про взаємонезалежність, договір на транспортне-експедиційне обслуговування №058/10 від 14.06.2010р., ВМД країни експорту, прайс - листи виробників продукції.
Судом встановлено, що при проведенні митного контролю за ВМД №807070006/2010/470956, згідно вимог "Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", затвердженого наказом Державної митної служби України №756 від 14.08.2009р., митним органом встановлено профіль ризику за кодом 124 "Перевiрка правильностi визначення митної вартості товарiв з прийняттям рішення про визначення митної вартості товару начальником підрозділу контролю митної вартості або особою, яка його заміщує, за погодженням (у письмовому вигляді) із заступником керівника митного органу, до посадових обов’язків якого входить координація роботи підрозділу контролю митної вартості, або з особою, яка його заміщує".
Під час проведення митних процедур було встановлено розбіжність в рівнях митної вартості: по товару "Вироби з нарізною різьбою, з низько вуглецевої сталі, болт з шестигранною головкою DIN 933, країна виробництва – Китай", а саме: заявлена позивачем митна вартість становила 0,98 дол.США/кг., а по фактам митного оформлення товарів, які експортувалися до України в найближчий час, до часу експорту оцінюваного товару - 1,31 дол.США/кг.
Харківською обласною митницею було винесено рішення №807000006/2010/400355/2 від 01.11.2010р. про визначення митної вартості товарів, відповідно до якого митну вартість імпортованих товарів визначено за методом №6 (резервний метод), яким визначено митну вартість товару в розмірі – 480232,26 грн.
Після визначення відповідачем митної вартості за методом №6, позивачу була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України №807070006/0/00628 від 01.11.2010р., у якій зазначено про необхідність внесення виправлень у графи 12, 45 ВМД, згідно рішення №807000006/2010/400355/2 від 01.11.2010р.
Після цього, позивачем було оформлено імпортований товар за ВМД ІМ-40 №807070006/2010/471007 від 02.11.2010 року, із задекларованою митною вартістю згідно рішення відповідача про визначення митної вартості в розмірі 480232,26 грн., та сплачено державне мито у розмірі 5% у сумі 24011,61 грн. та податок на додану вартість у сумі 100848,77 гривень.
Директор ТОВ "Креп-Вест" звернувся до Харківської обласної митниці з листом №47 від 22.12.2010 року, в якому просив переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару згідно рішення №800700006/2010/400355/2 від 01.11.2010р. та дозволити остаточне митне оформлення з застосуванням митної вартості, заявленої декларантом за методом №1. Листом Харківської обласної митниці №20/02-9835 від 29.12.2010 року заявника повідомлено, що підстави для зміни рішення про визначення митної вартості товарів відсутні.
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ч.1 ст.262 МК України).
Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (ст.266 МК України).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст.267 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.ст. 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно статті 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Під час митного оформлення позивачем було надано митному органу "Price Sheet" та калькуляцію собівартості товару ("Специфікація до контракту №3"), виданих виробником товарів - JIANGSU SUQING FASTENERS MAKE CO., LTD., країна виробництва – Китай. Однак із вказаних документів неможливо встановити дату формування вказаних цін, що фактично суперечить положенням ч.1 ст.267 Митного кодексу України.
Крім того, із вказаних документів вбачається розбіжність вартості товару в залежності від марки та розміру виробу, що суперечить інформації зазначеній в долученому до матеріалів справи документі "Price for today" (прайс - лист виробників країни експорту аналогічної продукції), оскільки даний документ містить один рівень цін на всі марки та розміри виробу.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" №339 від 09.04.2008р., визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:
- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Відповідно до пункту 3.1 Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених наказом Державної митної служби України №74 від 31.01.2007р., під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків", біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.
Якщо декларантом в установлений законодавством термін не надано додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митний орган відповідно до статті 265 Митного кодексу України має право зобов'язати його визначити митну вартість іншим методом, ніж він використав для її визначення. Відповідно до статті 266 Митного кодексу України проводиться процедура консультацій між декларантом і митним органом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (пункт 3.4 Методичних рекомендацій).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з Центральної бази даних єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ, по фактам митного оформлення товарів, які експортувалися до України в найближчий час, до часу експорту оцінюваного товару, митна вартість товару "Вироби з нарізною різьбою, з низько вуглецевої сталі, болт з шестигранною головкою DIN 933, країна виробництва – Китай" мінімально становила 1,31 дол.США/кг.
На підставі викладеного, в зв’язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший ніж рівень митної вартості за фактами митного оформлення ідентичних/подібних товарів згідно ЄАІС ДМСУ, та у зв’язку з тим, що відомості надані до митного контролю позивачем не підтверджували в повному обсязі заявлений рівень митної вартості, а документи містили в собі протиріччя, відповідачем правомірно прийнято рішення про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості (за ціною угоди).
При цьому, суд вважає правомірним посилання відповідача на неможливість послідовного застосування перелічених у частині першій статті 266 МК України методів, у зв'язку з наступними обставинами:
- метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2), у зв'язку з відсутністю у митного органу документально підтвердженої інформації щодо продажу товару з тієї ж країни, в такому ж стані, з такими ж фізичними характеристиками, таких же найменувань за першим методом;
- метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3), у зв'язку з відсутністю попередніх оформлень за методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;
- метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо: ціни одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою, витрат на виплату комісійних винагород, надбавки на прибуток та загальних витрат у зв’язку з продажем на митній території України, витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
- метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (метод 5), оскільки відсутня документально підтверджена інформація щодо: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв’язку з виробництвом оцінюваних товарів; витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетину митного кордону України; прибутку експортера від поставки таких товарів в Україну.
Таким чином, Харківською обласною митницею при визначенні митної вартості товарів обґрунтовано застосовано шостий метод визначення митної вартості товарів, на підставі чого правомірно прийнято рішення про визначення митної вартості №807000006/2010/400339/2 від 26.10.2010р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070007/0/00628.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що судом встановлено правильність визначення митним органом митної вартості товару, тому відсутні підстави для повернення декларанту сплачених сум податків і зборів. Позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати Управлінню державного казначейства України підтвердження суми надмірно стягнутого державного мита та податку на додану вартість задоволенню також не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача є таким, що вчиненні у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами, які регламентують його діяльність, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати по справі не підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8 - 14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Креп - Вест" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю - Прокуратури Київського району м.Харкова, про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 01.03.2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.