Справа № 2-191/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Кохановської З.С.

при секретарі Кузьменко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру обов"язкової частки у спадщині, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, яким просить зменшити розмір обов"язкової частки відповідача у спадщині, яка відкрилась після смерті матері, ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визначивши, що її розмір становить 1/10 частину вартості спадкового майна, послаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_3, яка склала заповіт 07.12.1993 року, відповідно до якого вона заповіла їй АДРЕСА_1, а відповідачу заповіла автомашину, ЗАЗ-968 МБ, 1992 року випуску, а також все інше майно. Відповідач надав до 12-тої Київської держнотконтори докази свого права на обов"язкову частку у спадщині, якими півдтвердив свою непрацездатність, однак він постійно працював і продовжує працювати за основним місцем роботи і за сумісництвом та отримує заробітну плату і пенсію. Крім того, відповідач ухилявся від надання матері допомоги, не здійснював догляд за матір"ю, яка являлась інвалідом 2 -ої групи потребувала його через похилий вік та хворобу, не цікавився її життям та здоров"ям, відвідував її надзвичайно рідко (на свята і не за своєю волею, а на неодноразові прохання матері).

Всудовому засіданні позивач і її представник підтримали позов, посилаючись на мотиви, викладені у заяві.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представники відповідача заперечували проти позову, мотивуючи тим, що відповідач являється інвалідом 2-гої групи з 1997 року у зв"язку з видаленням селезінки, а з 2004 року безстроково, перебуває на диспансерному обліку в Київській міській онкологічній лікарні, постійно проходить лікування КМКЛ № 9 з приводу Остеомієлофіброзу та проходить курси хіміотерапії, потребує витрат на медикаментозне лікування, дієтичне харчування, щорічне рабілітаційне санаторно-куротне лікування, а розмір пенсії є мізерним, що значно перевищує розмір пенсії відповідача. Крім того, необхідні були кошти на операцію і лікування дружини по видаленню щитовідної залози, діагноз якій встановлено "СА щитовідної залози ст. 111, сім"я відповідача постійно перебуває у скрутному матеріальному становищі і він змушений був працювати бо необхідні були кошти, а сім"я позивачки має достатній статок, щоб навчати дочку за кордоном. Відповідач не ухилявся від надання матері допомоги і не був байдужим до її життєвих проблем. До того ж покійна знаючи про тяжку невиліковну хворобу сина сама намагалась допомогти сину матеріально. Сплачував кошти номінального обіду по матері, займався.

Суд, вислухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи та медичну карту відповідача, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, розмір обов"язкової частки у спащині може бути зменшений судом з врахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, та також інших обставин, які мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, являлається матір"ю сторін по справі, яка 07.12.1993 року заповіла позивачу АДРЕСА_2, а відповідачу автомобіль, ЗA3 968 1992 року випуску та све майно де б воно не було і з чого б воно не сладалося, і все те, що буде їй належати і на що матиме право за законом (а.с-9).

Відповідно до довідки УПФУ в Голосіївському районі відповідач являється інвалідом 2-ої групи з 01.07.1997 року року (а.с-80), а відповідно до довідки Міжрайонної Голосіївської МСЕК від 19.01.2004 року являється інвалідом 2-ої групи безстроково і до регулярної праці не пригодний (а.с-23), перебуває на диспансерному обліку в Київській міській онкологічній лікарні з 1999 року з приводу множинної меланоми (а.с-230), розмір пенсії по інвалідності становив з липня місяця 1997 року по серпень 2007 року починаючи від 49, 86 коп. по 409, 90 грн. в місяць(а.с. -80-85), що не перевищувало розмір пенсії, яку отримувала померла (а.с-134-162).

З пояснень свідків на стороні позивача допитаних в судовому засіданні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про те, що відповідача у квартирі померлої не бачили, за сина мати нічого не говорила, син і його сім"я приходили по святам і на день народження, син був у матері в день її смерті, мати була на день народження сина, дружина відповідача пропонувала переїхати до них, але покійна відмовилась пояснивши, що дочка рядом і все допоможе, дружина відповідача один раз приносила до свята харчі, часто бачили дочку, яка давала продукти і гроші, прибирала, не вбачається, що між відповідачем і його матір"ю не підтримувались родинні відносини і відповідач відмовляв матері у будь-якій допомозі.

Крім цього, наданими фотографіями та привітаннями 1995 рік, 1996 рік, 1997 рік, 1998 рік, 2001 рік - 2007 рік також вбачається, що між відповідачем і його матір"ю підтримувались родинні відносини, що підтверджується свідченями свідка ОСОБА_14, який вказав, що він з відповідачем кожного сезону завозили до матері останнього овочі, які вирощував відповідач на своїй земельній ділянці.

Посилання позивача на те, що відповідач працював і отримував заробітну плату не може бути підставою для задоволення позову, оскільки факт непрацездатності підтверджується довідкою МСЕК від 19.01.2004 року, а не обхідність його роботи в цей період була викликана рядом об"єктивних причин пов"язаних з його сімейними обставинами, здоров"ям його і його дружини.

З врахуванням всіх обставин, суд вважає необхідним відмовити в заявленому позові.

Керуючись ст. 1241 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру обов"язкової частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.