Справа № 2-622

2009р.

Рішення

Іменем України

29 липня 2009р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Оздоби М. О.,

при секретарях - Скиданенко Т.І.,

Самокиша В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», Святошинська районна у м. Києві Рада, Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розірвання договору найму, визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності, суд, -

встановив:

Ухвалою суду від 15.06.2009р. залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_5, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, КПУЖГ Святошинського району м. Києва про зміну договору найму житлового приміщення та встановлення порядку користування житловим приміщенням.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 3вернулись до суду із позовом до ОСОБА_5, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 та просять визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 в м. Києві, визнати недійсним Розпорядження органу приватизації Святошинської районної у м. Києві Ради № 1231 від 28.06.2008р. про передачу ОСОБА_5 у власність 38/100 частин квартири, визнати недійсним свідоцтво про право власності на 38/100 частин вказаної квартири, видане на ім»я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зобов»язати КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» розірвати договір найму на кімнату, розміром 10, 5 кв. м. у спірній квартирі, укладений з ОСОБА_5

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на ті обставини, що спірна квартира є двокімнатною, де зареєстровані позивачі та відповідачі. Оскільки ОСОБА_5 разом із неповнолітньою донькою у квартирі на проживає з 1998р., квартирою не цікавиться, витрат на її утримання не несе, не має наміру проживати в ній, перешкод у користуванні житлом відповідачці не чинились, а тому позивачі просять визнати ОСОБА_5 та неповнолітню ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житлом.

В обгрунтування підстав для визнання недійсним Розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, позивачі посилаються на те, що на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2008р., яким відповідачці ОСОБА_5 разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_6 виділено у користування кімнату, розміром 10, 5 кв. м. у спірній квартирі та зобов»язано укласти окремий договір найму, нею, ОСОБА_5, було приватизовано та оформлено свідоцтво про право власності на 38/100 частин спірної квартири та укладено окремий договір найму. Оскільки ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.11.2008р. зазначене рішення було скасовано, а справа направлена на новий судовий розгляд, позивачі просять задовольнити позовні вимоги і в цій частині, посилаючись на порушення їх житлових прав.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовні заяві.

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, просить розглядати справу у її відсутності (а.с. 121).

Відповідачка ОСОБА_5 та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, а також ті обставини, що ОСОБА_5 разом із неповнолітньою донькою дійсно тимчасово не проживали у квартирі у зв»язку: із конфліктними ситуаціями, однак житлом цікавились постійно, було проведено поточний ремонт у кімнаті, розміром 10, 5 кв. м., яку вони займають, іншого житла вони не мають, а тому просили у задоволенні позову відмовити.

Також ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності, посилаючись на ті обставини, що на підставі рішення суду їй та неповнолітній доньці ОСОБА_6 на праві власності належить 38/100 частин квартири АДРЕСА_1, яка складається із кімнати розміром 10, 5 кв. м. Оскільки на час приватизації житла, рішення суду було чинним, а відповідачі перешкоджають їй у здійсненні прав власника, позивачка просить позов задовольнити.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник проти позову ОСОБА_5 заперечували, посилаючись на скасування рішення суду.

Треті особи - Святошинська районна у м. Києві Рада, КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, у зв»язку з чим суд вважає можливим вирішити справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні позову ОСОБА_5, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до ордеру від 13.01.1975р. була надана ОСОБА_3 на сім»ю з чотирьох осіб - нього та доньок ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 (а.с. 8)

Спірна квартира є двокімнатною із кімнатами розміром 17, 1кв. м. та 10, 5 кв. м. та в даний час в ній зареєстровані ОСОБА_2, його донька ОСОБА_3, онука ОСОБА_4, онука ОСОБА_5 із неповнолітньою донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7 -довідка форми № 3).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2008р. ОСОБА_5 разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_6 виділено в користування кімнату площею 10, 5кв. м., ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - 17, 1 кв. м., а місця загального користування залишено у загальному користуванні; зобов»язано Святошинську районну у м. Києві Державну адміністрацію внести зміни у договір найму квартири АДРЕСА_1, уклавши окремий договір найму на кімнату 10, 5 кв. м. в зазначеній квартирі з ОСОБА_5 на сім»ю з двох осіб, на кімнату 17, 1 кв. м. з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 74-76).

27.08.2008р. Святошинською районною у м. Києві Радою видано розпорядження № 1231 про передачу у власність ОСОБА_5 38/100 частин квартири АДРЕСА_1 (а.с. 100).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.08.2008р., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах належить 38/100 частин квартири АДРЕСА_1, яке зареєстроване Київським міським БТІ 01.09.2008р. (а.с. 220).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.11.2008р., рішення Святошвдіського районного суду м. Києва від 22.04.2008р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд (а.с. 113-115).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, розпорядження Органу приватизації № 1231 від 27.08.2008р. та свідоцтво про право власності на частину квартири від 27.08.2008р., видані на підставі рішення суду, яке скасоване, підлягають визнанню недійсними.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності задоволенню не підлягають, у зв»язку із визнанням недійсним самого свідоцтва про право власності, як підстави для виникнення даного права.

Вирішуючи питання щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання ОСОБА_5 разом із неповнолітньою ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, на яку посилаються позивачі, як на підставу для задоволення позову, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Як пояснили в судовому засіданні позивачі, ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі з 1998р., створила сім»ю та проживає разом із чоловіком, в 2000р. у них народилась донька, яка була зареєстрована у квартирі, однак з матір»ю не заселялась і також не проживає. їх речі у квартирі відсутні, квартирну плату та плату за комунальні послуги ОСОБА_5 не сплачує, квартирою не цікавиться, а в кімнаті розміром 10, 5 кв. м. постійно проживав ОСОБА_2 Також позивачі вказали, що жодних перешкод ОСОБА_5 у користуванні квартирою ними не чинились, у них виникали конфлікти на побутовому грунті, ініціатором яких була ОСОБА_5, яка в 2008р. закрила кімнату 10, 5 кв. м. на замок, приватизувала її та має намір продати, оскільки житлом забезпечена.

Однак в судовому засіданні встановлені ті обставини, що у кімнаті 10, 5 кв. м. спірної квартири проживала також мати ОСОБА_5 і донька ОСОБА_2 - ОСОБА_7, яка померла 02.10.2005р. (а.с. 214), що спростовує пояснення ОСОБА_2 про те, що він постійно проживав у цій кімнаті.

Також із довідки ВК № 54 вбачається, що ОСОБА_5 була засуджена до позбавлення волі та відбувала покарання з 16.06.1998р. по 04.02.2000р. (а.с. 190).

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.04.2004р. із ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 солідарно стягнуто заборгованість по квартирній платі та платі за комунальні послуги. Вказаним рішенням встановлено, що сторони не сплачували квартирну плату та плату за комунальні послуги в період з 1996р. по березень 2004р.

Відповідно до довідки ЖЕО 806, на виконання даного рішення проводиться відрахування на погашення боргу з пенсії ОСОБА_2 (а.с. 28), також в 2008р. ОСОБА_5 сплачувались рахунки житлово-комунальних послуг (а.с. 101 -104).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що ОСОБА_5 проживала у квартирі, однак після смерті матері ОСОБА_7 почалися конфлікти через користування житлом і ОСОБА_5 вимушена була залишити квартиру.

Свідок ОСОБА_11, яка є сусідкою, пояснила, що ОСОБА_5 із донькою не проживають у квартирі з 2003р., однак ОСОБА_5 відвідувала матір. Також свідок вказала, що у сторін виникали конфлікти, які провокувала ОСОБА_5, були виклики працівників міліції.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 після звільнення з місць позбавлення волі у квартирі не проживає, однак навідується разом із дитиною, також були конфлікти, однак ніхто не її не виганяв.

Свідок ОСОБА_13, яка працює інженером ЖЕО, в судовому засіданні пояснила, що знає родину з 1999р., в квартирі була приблизно п»ять разів з 1999р. з метою перевірки проживання осіб, ОСОБА_5 у квартирі не бачила, однак знає її, оскільки приблизно п»ять років назад вона приходила в ЖЕО, скандалила і хотіла отримати квитанції для оплати квартирної плати.

Ті обставини, що у сторін виникали конфлікти, в тому числі і з приводу житла, не оспорювались і сторонами, а також підтверджуються висновком дільничного інспектора Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (а.с. 105).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 не проживає у квартирі з поважних причин, спірним житлом вона цікавиться, там знаходяться її речі, меблі, зроблено поточний ремонт, іншого житла не має, позивачами не надано доказів того, що відповідачка більше шести місяців, без поважних причин не користується спірною квартирою, а тому відсутні підстави для визнання її та неповнолітньої доньки ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житлом.

Керуючись ст. 328 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 10, 11. 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Основний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Розпорядження органу приватизації Святошинської районної у м. Києві ради № 1231 від 28.06.2008р. про передачу ОСОБА_5 у власність 38/100 частин квартири АДРЕСА_1

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на 38/100 частин квартири АДРЕСА_1 від 27.08.2008р., видане на ім»я ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Зобов»язати Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» розірвати договір найму на кімнату розміром 10, 5 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1, укладений з ОСОБА_5.

У задоволенні позову про визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.