Справа № 2-800
2009р.
Рішення
Іменем України
10 серпня 2009р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Оздоби М. О,
при секретарях - Скиданенко Т.І.,
Самокиша В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного навчального закладу «Європейський університет», треті особи: Школа-дитячий садок «Євроленд», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 3вернулись до суду з позовом до Приватного навчального закладу «Європейський університет» та з урахуванням уточнених позовних вимог позивачка ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на свою користь 21 644 грн. у відшкодування дійсної вартості відновлюваного ремонту автомобіля «Тойота Прадо», держномер НОМЕР_1, 4 262, 79 грн. у відшкодування втрати товарного вигляду вказаного автомобіля і 1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 282, 58 грн. судових витрат, а позивачка ОСОБА_2 на свою користь просила стягнути з відповідача 1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 500 грн. вартості експертного дослідження, 74, 50 грн. судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що власником вказаного вище автомобіля є позивачка ОСОБА_3, а позивачка ОСОБА_2 керувала даним транспортним засобом на підставі доручення і 14.10.2008р. приблизно біля 09 години 00 хвилин остання припаркувала зазначений автомобіль біля металевого паркану дитячого садка по АДРЕСА_3 який відвідує її дитина, і побачила, як під»їхав автомобіль марки «Газель», водій якого - ОСОБА_4, при спробі відчинити металеві ворота, не втримав їх і вони впали на автомобіль «Тойота Прадо», держномер НОМЕР_1, що спричинило механічні пошкодження транспортного засобу, а також моральні страждання і переживання позивачів як власника і користувача вказаним вище автомобілем. Просили задовольнити позов на підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивачів уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві та на спричинення позивачам матеріальної і моральної шкоди з вини відповідача.
Представник відповідача - Приватного навчального закладу «Європейський університет» проти позову заперечував, обгрунтовуючи заперечення тим, що навчальний заклад є неналежним відповідачем в даному спорі, оскільки між позивачами і відповідачем не виникло ніяких правовідносин так, як металева огорожа і земельна ділянка, на якій вона розташована, не належать навчальному закладу ні на праві власності, ні на праві користування або оренди, а водій автомобіля «Газель» - ОСОБА_4 на час спричинення шкоди не перебував в трудових відносинах з відповідачем, а його вина в спричиненні шкоди позивачам доведена постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, а також на порушення позивачкою ОСОБА_2 пункту 2.11. ПДР щодо не виклику або не звернення до працівників ДАІ при ДТП.
Представник третьої особи - Школи-дитячого садка «Євроленд» в судове засідання не з»явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями (а.с. 51, 59), заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки представника суд не повідомив, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника третьої особи - Школи-дитячого садка «Євроленд» на підставі матеріалів, що є в справі.
Третя особа - ОСОБА_4 і його представник позовні вимоги і пояснення представника позивачів підтримали і вважали, що відповідальним за спричинення шкоди є відповідач.
Заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, третьої особи та його представника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що власником автомобіля «Тойота Прадо», держномер НОМЕР_1 є позивачка ОСОБА_3 (а.с. 10 - копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ), а позивачка ОСОБА_2 є законним володільцем вказаного вище транспортного засобу і має право керування ним згідно довіреності від 08.08.2007р. (а.с. 157 - копія довіреності).
14.10.2008р. біля 09 години 00 хвилин ОСОБА_2 припаркувала зазначений автомобіль біля металевого паркану Школи-дитячого садка «Євроленд» по АДРЕСА_3 який відвідує її дитина (а.с. 11 - копія договору про навчання), і побачила, як під»їхав автомобіль марки «Газель», водій якого - ОСОБА_4, при спробі відчинити металеві ворота, не втримав їх і вони впали на автомобіль «Тойота Прадо», держномер НОМЕР_1, що спричинило механічні пошкодження транспортного засобу. У зв»язку з даною подією Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві було проведено перевірку і 22.10.2008р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 ст. 6 КПК України (а.с. 8 - копія постанови).
Про такі обставини пошкодження автомобіля «Тойота Прадо», держномер НОМЕР_1 показала також свідок даної події ОСОБА_5
Школа-дитячий садок «Євроленд» діє на підставі Положення (а.с. 106-114 - копія Положення) і є структурним підрозділом Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», що діє на підставі Статуту (а.с. 90-105 - копія Статуту).
На час пошкодження автомобіля і спричинення матеріальної шкоди, ОСОБА_4 не перебував в трудових відносинах з відповідачем, оскільки був звільнений наказом № 305 від 30.09.2003р. (а.с. 66 - довідка).
У відповідності до Звіту № 3019 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 18.11.2008р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота Прадо», держномер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 13 067, 70 грн. (а.с. 15-16 -копія звіту, а.с. 17 - копія протоколу огляду ТЗ, а.с. 19-20 - калькуляція, а.с. 21 - фототаблиці).
Вартість відновлюваного ремонту вказаного вище автомобіля згідно рахунку ТОВ «Віді Автострада» від 16.03.2009р., складає 21 644, 29 коп. (а.с. 45 - рахунок), а вартість втрати товарного вигляду цього ж автомобіля визначена в сумі 4 262, 79 грн., що підтверджується розрахунком позивачів в уточненій позовній заяві (а.с. 136-141).
Враховуючи наведене вище, між сторонами справи склались деліктні правовідносини, які регулюються Главою 82 ЦК України.
Так, згідно частини 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
А згідно частини 2 цієї ж правової норми, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд вважає, що Приватний навчальний заклад «Європейський університет» є належним відповідачем в даній справі, виходячи з наступного.
Власником нежилого будинку по АДРЕСА_3, літера А, загальною площею 1 981, 7 кв. м., згідно договору № 998 купівлі-продажу нежилого будинку комунальної власності шляхом викупу від 01.09.2004р., є Вищий заклад освіти «Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу» (а.с. 115-118 - копія договору), що є зареєстрованим в Київському міському БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна (а.с. 114 - копія реєстраційного посвідчення).
Як пояснив представник відповідача, питання щодо надання відповідачу відповідної земельної ділянки по АДРЕСА_3 в м. Києві у власність, в оренду або в користування на інших умовах, рішенням Київської міської Ради на даний час не вирішено (а.с. 67 - довідка), у зв»язку з чим відповідач не може нести відповідальність за стан металевого паркану.
Але з таким твердженням погодитись не можна.
Так, згідно ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов»язки.
У відповідності до частини 1 ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов»язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
А згідно частини 2 цієї ж норми права, приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
В науково-практичному коментарі до зазначеної правової норми роз»яснено про те, що при переході права власності на головну річ до нового власника переходить право власності на її приналежність не залежно від того, чи зазначена ця приналежність в договорі купівлі-продажу, якщо інше не визначено цим договором або законом.
В даному випадку металева огорожа є приналежністю по відношенню до нежилого приміщення по АДРЕСА_3 власником якого є відповідач, оскільки віднесена до головної речі і пов»язана з нею спільним господарчим призначенням, а тому відповідач є власником металевої огорожі по АДРЕСА_3 незважаючи на те, що про придбання останньої не зазначено в правовстановлюючому документі -договорі купівлі-продажу нежилої будівлі відповідачем по АДРЕСА_3 в м. Києві від 01.09.2004р.
Відповідно до частини 4 ст. 319 ЦК України власність зобов»язує.
А в ст. 322 ЦК України зазначено, що власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, Приватний навчальний заклад «Європейський університет», як власник майна - металевої огорожі, зобов»язаний був приймати міри щодо її належного утримання у відповідному робочому стані, чого не зробив, а тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача матеріальну шкоду на користь позивачки ОСОБА_3., яка є власником пошкодженого автомобіля.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує висновок звіту № 3019 експертного автотоварознавчого дослідження від 18.11.2008р., згідно якого визначено матеріальний збиток в сумі 13 067, 70 грн., який суд вважає необхідним стягнути з відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.
При цьому, розмір вартості відновлюваного ремонту в сумі 21 644, 29 грн. згідно рахунку від 16.03.2009р. стягненню не підлягає, оскільки ці витрати позивачкою ОСОБА_3. на час розгляду справи не понесені, а також у зв»язку з тим, що Главою 82 ЦК України і безпосередньо ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування саме матеріальної шкоди, а не вартості відновлюваного ремонту.
Також, не підлягає відшкодуванню вартість втрати товарного вигляду пошкодженого транспортного засобу в розмірі 4 262, 79 грн., оскільки ця сума, крім особистого розрахунку позивачки в уточненому позові, належними і достовірними доказами не підтверджена.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Так, згідно пункту 3) частини 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, а згідно частини 1 цієї ж статті, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Приймаючи до уваги, що мало місце пошкодження належного позивачці ОСОБА_3. майна, а саме: автомобіля «Тойота Прадо», держномер НОМЕР_1, а також мало місце порушення права позивачки ОСОБА_2 на користування і керування вказаним вище транспортним засобом у зв»язку з його пошкодженням, з врахуванням суті позовних вимог, тривалості і обсягу моральних страждань і переживань обох позивачів, можливості відновлення їх порушених прав, глибини вимушених змін у житті позивачів, враховуючи ступінь вини відповідача, суд вважає необхідним визначити розмір відшкодування моральної шкоди на користь позивачки ОСОБА_3. в сумі 500 грн., а на користь позивачки ОСОБА_2 - 200 грн., задовольнивши позовні вимоги в цій частині також частково на підставі ст. 1167 ЦК України.
Не заслуговують на увагу посилання щодо доведеності вини у спричиненні шкоди позивачам водія ОСОБА_4, оскільки у відповідності до частини 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, встановлені, крім іншого, рішенням в адміністративній справі, а у відповідності до частини 4 цієї ж процесуальної норми, встановлені вироком суду, але в даному випадку маємо лише постанову правоохоронних органів про відмову в порушенні кримінальної справи, яка не є документом, , про який зазначено у вказаній вище процесуальній нормі.
Також, не надано належних і достовірних доказів про вину позивачки ОСОБА_2 у пошкодженні автомобіля.
На підставі ст. 88 ЦПК України та виходячи з частково задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивачки ОСОБА_3 підлягає стягненню 299, 85 грн. судових витрат, а на користь позивачки ОСОБА_2 - 500 грн. за проведення експертного дослідження згідно наданих письмових доказів (а.с. 14 - копія квитанції) і 89, 50 грн. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 23, 179, 319, 322, 186, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного навчального закладу «Європейський університет» (03115, м. Київ, бул. Вернадського, 16-В, р/р № 26009037408415 в АКІБ «УкрСіббанк» м. Харків, МФО 351005, код 24366800) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що мешкає в АДРЕСА_1, 13 067, 70 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 299, 85 грн. судових витрат, а всього стягнути - 13 867, 55 грн., а на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, що мешкає в АДРЕСА_2, стягнути 500 грн. за проведення експертного дослідження, 200 грн. у відшкодування моральної шкоди, 89, 50 грн. судових витрат, а всього стягнути - 789, 50 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.