Судове рішення #13823398

Головуючий у 1 інстанції - Полєно В.С

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року  справа №2а-825/10/1205           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів   

   Малашкевича С.А., Юрченко В.П., розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 08 грудня 2010 року по справі № 2а-825/10/1205  за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області   про визнання дій неправомірними, зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИЛА:

                  22 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до  Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області   про визнання дій неправомірними, зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

             Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 08 грудня 2010 року  позовні вимоги були задоволені повністю.

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та просив апеляційний суд скасувати це рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

          Колегія суддів, перевіривши  доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 станом на 19 жовтня 2010 року має загальний трудовий стаж 31 рік, з них 28 років 12 місяців та 11 днів безпосередньо трактористом-машиністом, тобто стаж, який надає позивачу право на призначення йому пенсії на пільгових умовах.

          Відповідно до ст.62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

          Пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Проте, трудова книжка колгоспника ОСОБА_4 заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки.

          Крім того, вказаний порядок передбачає видачу уточнюючої довідки на підставі первинних документів за час виконання роботи, однак такі первинні документи зберігаються не більше 3-х років.           Відповідно до п. “в” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.           Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських     належать     підприємства,     які     виробляють     продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

          З матеріалів справи вбачається, що з 10 вересня 1970 року по 11 липня 1972 року позивач навчався у Паньківському СПТУ-7 Білокуракинського району Луганської області за спеціальністю тракторист та отримав посвідчення тракториста-машиніста третього класу, що підтверджується копією довідки №130 від 23.09.2010р. Білокуракинського професійного аграрного ліцею та копією посвідчення тракториста-машиніста третього класу. Одночасно із навчанням у СПТУ - 7 з 05 травня 1972 року позивач розпочав також трудову діяльність у колгоспі «Перемога» на посаді тракториста, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 на сторінці 2-3 та 6-7.

          Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» №103/98-ВР від 10 лютого 1998 року та пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Ці положення не суперечать Постанові Ради Міністрів СРСР №252 від 13.04.1973р. «Об утверждении Правил исчисления непрерывного трудового стажа рабочих и служащих при назначений пособий по государственному социальному страхованию» (на час роботи позивача ОСОБА_4.), де пунктом 8 передбачено «в непрерывный трудовой стаж помимо работы в качестве рабочего или служащего засчитывается также: в) время обучения в училищах и школах профессионально-технического образования (технических, профессионально-технических училищах, мореходных школах, школах фабрично-заводского обучения и т.д.), если перерыв между днем окончания училища или школы и днем поступлення на работу не превысил трех месяцев».

          З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Вказаним Законом передбачені періоди, з яких складається страховий стаж. Так, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до вищевказаного час навчання позивача у Паньківському СПТУ-7 з 10 вересня 1970 року по 11 липня 1972 року повинен був врахований відповідачем до пільгового стажу. З 05 травня 1972 року по 17 листопада 1973 року позивач працював на посаді тракториста колгоспу «Перемога», після чого був призваний до лав Збройних сил Радянської армії, відповідний запис у трудовій книжці колгоспника позивача на стор.2-3. З 17 листопада 1973 року по 12 листопада 1975 року позивач проходив службу у лавах Збройних сил Радянської армії, що підтверджується відповідними записами у військовому білеті №6110471 на стор. 2-3 Відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення", яким визначено види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби. При цьому, статтею 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день введення в дію цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах.

          Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба  в  складі   Збройних  Сил  СРСР  прирівнюється  за  вибором  особи,  яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому, зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

          Також колегія суддів зазначає, що 2 червня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", який набрав чинності з 1 січня 2006 року, згідно з яким час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" або набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

          Відповідно до вищевказаного, військова служба позивача в Збройних Силах СРСР строком 1 рік 11 місяців 26 днів повинна була бути врахована відповідачем до пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 05.05.1972р. по 29.12.1992рр., підтверджується записом у трудовій книжці позивача на сторінці 2-3 та на сторінці 6-7, цей період зазначено відповідачем в розрахунку стажу до Протоколу №321 від 18.10.2010 року позивач ОСОБА_4 працював трактористом-машиністом колгоспу «Перемога»; з 29.12.1992 по 27.10.1998рр. підтверджується відповідним записом у трудовій книжці колгоспника на сторінці 2-3,6-7 позивач ОСОБА_4 працював трактористом-машиністом КСП «Перемога»; з 01.02.1999р. по 08.10.1999р. підтверджується відповідним записом у трудовій книжці колгоспника на сторінці 8-9 позивач ОСОБА_4  працював трактористом  СТОВ  «Вікторія».  

          Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивач має має 31 рік загального стажу роботи, з них: 28 років 12 місяців та 11 днів пільгового стажу тракториста-машиніста. Обставини роботи позивача  трактористом крім записів у трудовій книжці підтверджуються також архівними довідками архіву Білокуракинської районної державної адміністрації, які  знаходяться в матеріалах справи. Строк зберігання первинних документів підприємств, організацій, установ визначено Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України „Про затвердження переліку типових документів" №41 від 20.07.98 року. Згідно даного Наказу строк зберігання первинних документів, наряди, табелі обліку робочого часу, графіки та т.і. становить 3 роки, а книги наказів із прийому та звільнення із роботи та розрахунково-платіжні відомості із заробітної плати - 75 років.

          Згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р., у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

          Колегія суддів вважає, що підтвердження наявного трудового стажу у позивача підтверджено записами у трудовій книжці, яка є основним документом, а тому в даному випадку підтверджуючої довідки про стаж роботи не потрібно.

          Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі.

          З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

     Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 08 грудня 2010 року   – залишити без задоволення.

              Постанову  Білокуракинського районного суду Луганської області від 08 грудня 2010 року – залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                               О.О. Чебанов

Судді                                                                                                     С.А. Малашкевич

                                                                                                             В.П. Юрченко

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація