Справа № 2-689/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

28.01.2011 року.Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –         судді   Шестакової З.С.,

          при секретарі –                     Пометій Є.Т.,

          за участю позивача –            ОСОБА_1,

представника відповідача –Чміль Л.В.,

представника 3-ої особи -    Вінтоняк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського виробничо-заготівельного підприємства Дніпропетровської облспоживспілки, 3-я особа Нікопольська територіальна громада в особі Нікопольської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, посилаючись на наступні обставини.

22 червня 2010 року він на аукціоні з продажу об’єктів малої приватизації придбав будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.  

23 червня 2010 року на підставі протоколу Придніпровської товарної біржі від 22.06.2010 року за № 1 між ним та Нікопольськім виробничо-заготівельним підприємством Дніпропетровської облспоживспілки було укладено договір купівлі-продажу даного нерухомого майна.

Відповідно до цього договору та згідно акту прийому-передачі від 23 листопада 2010 року Нікопольське виробничо-заготівельне підприємство Дніпропетровської облспоживспілки передало йому у власність будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, а позивач сплатив за нього відповідачу кошти в розмірі 109 056,2 грн., що підтверджується платіжною квитанцією № 125 від 23.11.2010 р.

Позивач не має змоги зареєструвати в КП „Нікопольське МБТІ” право власності на будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, оскільки на цей об’єкт нібито видане ще одно свідоцтво про право власності від 14 грудня 2001 року за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор” на підставі рішення Нікопольської міської ради від 24 травня 2001 року за № 343/3. Але оригінала цього свідоцтва не існує та право власності на цей об’єкт за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор” в КП „Нікопольське МБТІ” не зареєстровано.

Виконавчий комітет Нікопольської міської ради своїм листом № 10/02/0226-2670 від 24.09.2009 р. також повідомив про те, що рішення Нікопольської міської ради за № 343/3 від 24 травня 2001 року не існує.

Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем під час укладення спірного договору купівлі-продажу від 23 червня 2010 року було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, цей договір було виконано у повному обсязі, а саме: позивач на підставі акту прийому-передачі від 23.11.2010 р. отримав у власність будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та сплатив за нього гроші у повному обсязі, ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечив. Підтвердив, що дійсно між ним та позивачем 23 червня 2010 року на підставі протоколу Придніпровської товарної біржі від 22.06.2010 року за № 1 був укладений договір купівлі-продажу будівлі з  побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1. Позивач сплатив за цей об’єкт гроші згідно з умовами договору, та на підставі акту прийому-передачі нерухоме майно було передано ОСОБА_1 При реєстрації права власності було встановлено, що на цей самий об’єкт нібито видане ще одно свідоцтво про право власності від 14 грудня 2001 року за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор” на підставі рішення Нікопольської міської ради від 24 травня 2001 року за № 343/3, але знайти оригінал цього свідоцтва не представилося можливим. В той же час виконавчий комітет Нікопольської міської ради своїм листом № 10/02/0226-2670 від 24.09.2009 р. повідомив про те, що рішення Нікопольської міської ради за № 343/3 від 24 травня 2001 року не існує. Рішенням  Нікопольської міської ради за № 343/3 від 24 травня 2000 року було затверджено акт державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію адміністративного будинку по АДРЕСА_1, якій був виданий    Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки. В копії свідоцтва про право власності від 14 грудня 2001 року зазначено, що адміністративна будівля по вул. Кооперативна, 5 в м. Нікополі зареєстрована в КП „Нікопольське МБТІ” за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор” та щодо неї внесено запис 14 грудня 2001 року в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 139. При  ознайомлені з реєстровою книгою № 1  було встановлено, що 14 грудня 2001 року за реєстровим № 139 внесена запис про будівлі по АДРЕСА_1, що належать на праві власності Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки на праві свідоцтва про право власності  від 13 лютого 2997 року, яке видано на підставі рішення виконкому Нікопольської міської ради від 11 лютого 1997 року за  64.  

Враховуючи те, що Нікопольське виробничо-заготівельне підприємство Дніпропетровської облспоживспілки правомірно володіло будівлею з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), на законних підставах розпорядилося їм, сторони за договором купівлі-продажу від 22.06.2010 р. домовилися відносно всіх істотних умов договору та відбулося повне виконання договору, представник відповідача просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, визнав дійсним договір купівлі-продажу будівля з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф” загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.

Представник 3-ої особи Нікопольської міської ради суду показав, що Нікопольська міська рада не приймала рішення за № 343/3 від 24 травня 2001 року про реєстрацію права власності на будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля) за адресою: АДРЕСА_1 за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор”. Проти задоволення позову не заперечив.

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України  власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення.

Як встановлено судом,  будівля з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, належала на праві власності Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки та знаходилася на його балансі. Цей факт підтверджується рішенням Нікопольської міської ради за № 343/3 від 24 травня 2000 року, яким було затверджено акт державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію адміністративного будинку по АДРЕСА_1, якій був виданий Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки; довідкою № 175 від 23.11.2010 р. про належність цього майна  Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки та включення його до складу ліквідаційної маси.

22 червня 2010 року при проведені аукціону з продажу об’єктів малої приватизації: будівлі з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, на Придніпровській товарній біржі, був визначений покупець ОСОБА_1, що підтверджується протоколом № 1 від 22.06.2010 р.

23 червня 2010 року на підставі протоколу № 1 Придніпровської товарної біржі від 22.06.2010 р. між ОСОБА_1 та Нікопольськім виробничо-заготівельним підприємством Дніпропетровської облспоживспілки було укладено договір № 23 купівлі-продажу даного нерухомого майна.

Відповідно до розділу 2 договору № 23 купівлі-продажу від 23.06.2010 р. покупець зобов’язаний протягом 6 місяців з моменту укладання даного договору шляхом безготівкового перерахування внести 109 056,2 грн. у тому числі ПДВ на ліквідаційний рахунок продавця.   

Відповідно до розділу 3 договору № 23 купівлі-продажу від 23.06.2010 р. передача об’єкту здійснюється продавцем покупцю в 3-дений строк після зарахування на рахунок продавця грошових коштів.

23 листопада 2010 року ОСОБА_1 сплатив відповідачу кошти в розмірі 109 056,2 грн., що підтверджується платіжною квитанцією № 125 від 23.11.2010 р. та 23.11.2010 р. Нікопольське виробничо-заготівельне підприємство Дніпропетровської облспоживспілки передало йому у власність будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому-передачі від 23.11.2010 р.

У судовому засіданні сторони підтвердили, що між ними була досягнута згода з усіх істотних умов договору № 23 купівлі-продажу будівлі з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”. Сторони не мають яких-небудь претензій один до одного.

ОСОБА_1 намагався зареєструвати право власності на придбане нерухоме майно, але було встановлено, що на цей самий об’єкт нібито видане ще одно свідоцтво про право власності від 14 грудня 2001 року за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор” на підставі рішення Нікопольської міської ради від 24 травня 2001 року за № 343/3, але знайти оригінал цього свідоцтва не представилося можливим.

Під час судового засідання цей факт перевірявся та суд дійшов висновку про те, що дане свідоцтво про право власності від 14 грудня 2001 року за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор” не існує.   

Так у судовому засіданні представник міської ради суду показав, що Нікопольська міська рада не приймала рішення за № 343/3 від 24 травня 2001 року про реєстрацію права власності на будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля) за адресою: АДРЕСА_1 за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор”.

Судом встановлено, що виконавчий комітет Нікопольської міської ради приймав рішення за № 343/3 але воно було прийнято не 24 травня 2001 року а 24 травня 2000 року. Згідно цього рішення було затверджено акт державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію адміністративного будинку по АДРЕСА_1, та було дозволено його експлуатацію, якій був виданий Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки.  

У КП „Нікопольське МБТЇ” право власності на адміністративну будівлю по вул. Кооперативна, 5 в м. Нікополі за Приватним виробничо-заготівельним підприємством „Кооператор” не зареєстровано. В реєстровій книзі  № 1  за реєстровим № 139 від 14 грудня 2001 року внесена запис про будівлі по АДРЕСА_1, що належать на праві власності Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки на праві свідоцтва про право власності  від 13 лютого 1997 року, яке видано на підставі рішення виконкому Нікопольської міської ради від 11 лютого 1997 року за  № 64.  

З урахуванням викладених обставин, у суду не викликає сумніву той факт, що будівля з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, що розташована по  АДРЕСА_1, фактично належала Нікопольському виробничо-заготівельному підприємству Дніпропетровської облспоживспілки та саме це підприємство було законним власником даного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України Нікопольське виробничо-заготівельне підприємство Дніпропетровської облспоживспілки використало своє право щодо продажу належного йому майна, а саме: будівлі з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”. Оскільки сторони ОСОБА_1 та Нікопольське виробничо-заготівельне підприємство Дніпропетровської облспоживспілки домовилися відносно всіх істотних умов договору № 23 купівлі-продажу нерухомості від 23.06.2010 р., та відбулося повне виконання договору, суд вважає доцільним визнати договір № 23 купівлі-продажу від 23.06.2010 р. дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,217,218 ЦПК, 220 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

1.          Визнати дійсним договір № 23 купівлі-продажу будівлі з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 23 червня 2010 року між ОСОБА_1 та Нікопольським виробничо-заготівельним підприємством Дніпропетровської облспоживспілки.

2.          Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлі з побутовими приміщеннями (адміністративна будівля), літ. „Ф”, загальною площею 501,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:З. С. Шестакова