Справа № 2-373/11

   Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

01 лютого 2011 року                                                                                       місто Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого: судді - Михайлова В.Є., при секретарі – Павлюченко Т.В., за участю позивачки – ОСОБА_1, представника позивачки – ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Сімферопольської міської ради про визнання прав забудовника на домоволодіння  та земельну ділянку в порядку спадкування за законом,  

В с т а н о в и в:

  Позивачка звернулася до суду з позовом до Територіальної громади Сімферопольської міської ради про визнання прав забудовника на домоволодіння та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі рішення Київської райради від 11.07.1965 року за №70 її чоловіку ОСОБА_3 та його брату ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку, площею 450 кв.м. за вказаною вище адресою для будівництва спільного будинку. Будинок будували своїми силами і станом на 1976 рік його  будівництво було завершено на 54%, після цього ОСОБА_4 помер. Після його смерті чоловікові позивачки видане свідоцтво про право спадщину за Законом. Після цього чоловік позивачки продовжив будівництво і станом на 2010 рік будівництво будинку було закінчене згідно до проекту і залишилося оброблення однієї кімнати. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки помер, збудований будинок в експлуатацію здано не було, оскільки не вистачало коштів для завершення будівництва. Після смерті чоловіка позивачка звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено. У зв’язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом. ОСОБА_1 також зазначила про те, що після визнання за нею прав та обов’язків забудовника у порядку спадкування за законом вона зможе закінчити будівництво та здати будинок в експлуатацію.                              

  В ході судового засідання  позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі за мотивами, викладеними в позові, просили позов задовольнити.              

 Відповідач – представник Територіальної громади Сімферопольської міської ради  в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином та в строк, від представника відповідача, діючої на підставі довіреності Касьянової В.В. 04.01.2011 року до суду надійшов відзив на позов ОСОБА_1, в якому вона просить суд розглянути справу за відсутністю їхнього представника. Також в поданому відзиві представник відповідача зазначила про те, що Сімферопольська міська рада вважає, що вимоги позивачкою заявлено передчасно, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину строком не обмежена.  

      Суд розглянув справу за відсутністю відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.  

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано і підлягають задоволенню  з наступних підстав.

      Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської районної ради  м. Сімферополя №70 «л» від 11.07.1965 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як співзабудовникам  надано земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 450 кв.м. для будівництва жилого будинку (а.с. 7).

       На підставі договору №13999 від 19.02.1966 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4було надано вказану вище земельну ділянку в безстрокове користування  для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності  (а.с. 8-9)

      Судовим розглядом також було встановлено, що на виділеній земельній ділянці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збудували жилий будинок, завершеність якого складала 54%.

      ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_3 після його смерті прийняв спадщину у вигляді ? частки недобудованого будинку з виконаними будівельними роботами на 54%, розташованого по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.06.1977 року, реєстровий номер 3-639 (а.с. 21).        

      Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_3 продовжив  будівництво будинку і станом на 2010 рік його будівництво, згідно до проекту було завершене, що вбачається з технічного паспорту (а.с. 36-40).

      Однак будинок не було здано в експлуатацію, у зв’язку зі смертю ОСОБА_3, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього (а.с. 20).

      Позивачка ОСОБА_1, яка є жінкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 6), після його смерті звернулася до Третьої сімферопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, однак свідоцтво про право на спадщину їй видане не було.      

      Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).  

      Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

      Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.8 постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов’язки як забудовника входять до складу спадщини.

      Як вже було встановлено в ході розгляду справи будівництво жилого будинку по АДРЕСА_1 здійснювалося ОСОБА_3 та ОСОБА_4  на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради  м. Сімферополя №70 «л» від 11.07.1965 року у відповідності із узгодженим та затвердженим проектом на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, тобто з додержанням встановленого порядку і, таким чином, визнання за ОСОБА_1 прав та обов’язків забудовника на спірне домоволодіння не суперечить закону і вимоги позивачки підлягають задоволенню.

      На стягненні з відповідача судових витрат позивачка не наполягала.

      На підставі ст.ст. 15, 1216, 1218 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України  №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 74,  88, 212, 214-215, 218, 224-233 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в:  

      Позов ОСОБА_1 – задовольнити.    

      Визнати за ОСОБА_1 права та обов’язки забудовника на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодіння з сараєм після смерті ОСОБА_3.    

      Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

      Суддя: