Справа № 2а-16912/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Федчука В. В.,
при секретарі судового засідання Педорук Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок виплаченої пенсії з розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2007 року ,-
В С Т А Н О В И В:
Заявлено позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок виплаченої пенсії з розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2007 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем зазначено, що всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з моменту набрання чинності Закону їй не виплачувалася.
На підставі вищенаведеного, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити її з 01.01.2007 року.
Позивач в судове засідання не з'вилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмове заперечення вих. №1387/06-25/08 від 20.11.2007 року, у якому зазначив, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, то за існуючого Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» відповідне фінансове забезпечення відсутнє.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується посвідченням (доданим до матеріалів справи), та має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління Пенсійного фонду у Замостянському районі м. Вінниці, яке є відповідачем за цим позовом.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційною, тобто такою, що не відповідає Конституції України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» є нормативним актом рівної юридичної сили з іншими законами України і не може зупиняти дії чинних законів у частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.Також рішенням Конституційного Суду України №6 від 09.07.2007 року було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни. Крім того, Конституція України визначає Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Закон України «Про соціальний захист дітей війни» як акти рівної сили, лише з однією різницею, яка полягає в тому, що Закон України «Про Державний бюджет» приймається щорічно та має визначений термін.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково і на користь позивача слід стягнути недоплачену суму до пенсії як дитині війни за 2007 рік, починаючи з 9 липня 2007 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за Конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 111 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Оскільки ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд вважає, що недоплачена частина пенсії, починаючи з 09.07.2007 року, підлягає стягненню на користь позивача в зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно яких проводилась її виплата.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення недоплаченої суми до пенсії дитині війни до 09.07.2007 року з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно п. п. 3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України Управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до п.12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який був чинний до дня винесення рішення Конституційного Суду України, зокрема до 09.07.2007 року, було зупинено.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України N6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
З урахуванням наведеного, суд, вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідач будь-яких прав, свобод та інтересів позивача не порушено. Відповідач діяв на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії та виплатити надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року.
Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, Законом України «Про бюджет на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці задовольнити частково.
Зобов′язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Станом на 26.11.2007 року постанова не набрала законної сили
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: