Справа № 2-а-813/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Сушко Л.П.

при секретарі - Зенько А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Дніпровського району УДАІ ГУМВС України в м. Києві про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову від 03.03.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою інспектора адміністративної практики ВДАЇ Дніпровського району УДАІ ГУМВС України в м. Києві майора міліції Штефана П.П. від 03.03.2009 року на позивача неправомірно накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 300 грн. Відповідно до постанови 27.02.2009 року о 10 год. 02 хв. за адресою: м. Київ, б-р Перова, 10 водій, керуючи автомобілем «Фольцваген Гольф» д/н НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 рухався із швидкістю 88 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 28 км/год., та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вважає дії відповідача, незаконними, необгрунтованими та упередженими, а винесену постанову такою, що не грунтується на реальних обставинах і фактах. З фото фіксації правопорушення не вбачається, що саме він керував транспортним засобом; він не був зупинений інспектором ДПС для складання протоколу та постанови; прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР не є автоматичним

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача по наявних у справі матеріалам відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 27 лютого 2009 року о 10 годині 02 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольцваген Гольф » д.н.з. НОМЕР_1 по бул. Перова, 10 в м. Києві, рухався зі швидкістю 88 км/год. в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху» 60 км/год., перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год., чим допустив порушення пункту 12.4 ПДР України.

03 березня 2009 року інспектором адміністративної практики ВДАІ Дніпровського району УДАІ ГУМВС України в м. Києві Штефан П.П. розглянуто матеріали адміністративної справи згідно із статтями 258, 276, 278 КУпАП, винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. (а.с. 6).

Можливість розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення саме інспектором з адміністративної практики Державтоінспекції МВС передбачена пунктами 12.4 та пунктом 12.7 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом МВС України від 26.02.2007 № 77.

Підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення стали матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою спеціального технічного засобу «Візир», який здійснює фіксацію порушень у сфері забезпечення дорожнього руху на електронний носій, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення правил дорожнього руху та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху» 60 км/год. та обставина, що автомобіль «Фольцваген Гольф » д.н.з. НОМЕР_1 саме рухався із швидкістю 88 кілометрів на годину підтверджується фото фіксацією правопорушення за допомогою спеціального технічного засобу (а.с. 6).

Посилання позивача на те, що з фото фіксації правопорушення не вбачається, що саме він керував транспортним засобом не є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки статтею 14-1 КУпАП визначено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с. 8).

Крім того, позивач протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу не повідомляв про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи) орган, (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення ( ст. 14-1 КУпАП).

Доводи позивача про те, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР не є автоматичним, суд вважає непереконливим та необгрунтованими, виходячи з наступного.

Особливості провадження у справах про правопорушення, яке зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису регламентуються Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом МВС України від 26.02.2007 № 77.

Пунктом 12.1 вищезазначеної Інструкції визначено, що фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксація порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом.

Прилад «Візир» відповідно до технічних характеристик є таким спеціальним технічним засобом, який здійснює фіксацію порушень у сфері забезпечення дорожнього руху на електронний носій, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення.

Матеріали фіксації адміністративного правопорушення мають чітке зображення номерного знака на транспортному засобі, відомості про транспортним засобам відповідають даним реєстрації, матеріали розглянуто відповідачем у відповідності до вимог Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 71, 88, 94, 159, 160, 162, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ВДАІ Дніпровського району УДАІ ГУМВС України в м. Києві про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Оболонського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.