АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 липня 2007 року                                                                            місто Чернігів

                   Колегія суддів судової палати у цивільних справах

                   апеляційного суду Чернігівської області в складі:

                     головуючого -Хромець Н.С.,

                    суддів: Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.,  Скрипки А.А., Шемець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам”янської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам”янського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 січня 2005 року,    

в с т а н о в и л а :

          у лютому 2004 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 та Кам'янської міської ради, у якому просив, після доповнень позовних вимог, вилучити у ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку в розмірі 0,015 га. і скасувати рішення виконкому Кам”янської міської ради № 278 від 22 червня 2000 року та № 40 від 23 лютого 1994 року про приватизацію ОСОБА_2 земельної ділянки та про залишення без змін межових знаків на межі, що розділяє їхні земельні ділянки. Позов мотивований тим, що згідно з рішенням виконкому Кам'янської міської ради народних депутатів № 141 від 18 травня 1983 року та акту комісії від 11 липня 1984 року наказом № 45 від 26 вересня 1984 року по радгоспу “Жовтень” було поновлено його право на спірну земельну ділянку. АлеОСОБА_2 не виконав у повному обсязі даний наказ про повернення йому (ОСОБА_1) 0,03 га землі, залишивши собі 0,015 га, які у подальшому приватизував. В зв”язку з цим позивач змушений був розмістити свої будівлі з порушенням плану забудови, а також змістити проїзд до своїх будівель, що приводить до незручностей.

          Рішенням Кам”янського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської

Справа № 33ц-кс-440, № рядка статзвіту -33

Головуючий у першій інстанції - Чебану М.М.

Доповідач в апеляційній інстанції - Карпенко О.В.

Доповідач - Євстафіїв О.К.

області від 19 січня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.       

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною виписку з рішення від 23 лютого 1994 року № 40 на приватизацію земельною ділянки ОСОБА_2, зобов”язати встановити межі землекористування згідно з генеральним планом забудови населеного пункту, або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Так, у ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами було доведено, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з позовом. Таким чином місцевий і апеляційний суди дійшли вірного висновку про відмову в його задоволенні.

          Згідно зі ст. 335 ЦПК України, суд касаційної не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.     

         Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.

           Керуючись Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ", підпунктом 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій  України", ст.ст. 323, 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кам”янського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 січня 2005 року залишити без змін.

         Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.