Справа № 11-102/11 Головуючий у І інстанції Короїд
Категорія - ст.121 ч. 2 КК України Доповідач Григор’єва В. Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіГригор’єва В. Ф.
суддів - Акуленко С.О., Щербакова О.С.
з участю прокурора - Хомазюка О.В.
захисника - адвоката - ОСОБА_2
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2010 року кримінальна справа щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньо-спеціально освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, направлена прокурору Борзнянського району для організації проведення додаткового розслідування.
По даній справі судом винесена також окрема постанова щодо порушення органами досудового слідства чинного законодавства під час розслідування даної кримінальної справи.
Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 під час сімейної сварки, умисно, на грунті непрязних відносин нанесла удар ножем в праву частину тулуба ОСОБА_7, заподіявши йому тяжкі ушкодження, в результаті яких потерпілий помер.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив, що під час розгляду справи було встановлено неповноту та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні, а саме те, що органом досудового слідства не були виконані вимоги ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 07 вересня 2009 року, не встановлено спосіб вчинення злочину, поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи, під час досудового слідства допущені порушення кримінально – процесуального законодавства. Крім того, в постанові суд вказав, що під час досудового слідства було порушено цілий ряд норм кримінально-процесуального закону, а саме: було порушено право обвинуваченої на захист, оскільки її та адвоката ознайомили з матеріалами експертизи після проведення, були винесені постанови про зупинення досудового слідства у зв’язку з не встановленням особи, яка скоїла злочин, незважаючи на те, що на час винесення цих постанов ОСОБА_6 мала статус обвинуваченої і постанова про притягнення її в якості обвинуваченої не була скасована, проводились слідчі дії, незважаючи на те, що провадження по справі було зупинене, внаслідок необґрунтованого зупинення провадження по справі додаткове розслідування тривало майже рік.
В апеляціях:
Не погоджуючись з постановою суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду, як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, оскільки вказані судом обставини не є підставами для повернення справи на додаткове розслідування. Посилається на те, що було проведено експертизу, яка надала відповіді щодо способу вчинення злочину, а також на протязі досудового та судового слідства досліджувалося питання щодо стану необхідної оборони. Зазначає, що посилання суду на те, що ОСОБА_6 пред’явлене не конкретне обвинувачення, не грунтується на матеріалах кримінальної справи, оскільки вказаних порушень не встановлено.
В апеляції потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_5 просять постанову суд скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду. Посилаються на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що досудове слідство є неповним, оскільки чітко встановлено спосіб вчинення обвинуваченою злочину, також не виявлено ушкоджень на трупі ОСОБА_7, які характерні для самооборони. Вказують на те, що всі вказівки, які містилися в ухвалі апеляційного суду Чернігівської області органами досудового слідства були виконані. Наголошують на тому, що допущені органами досудового слідства порушення процесуального закону, а саме винесення слідчим постанов про зупинення досудового слідства від 19 грудня 2009 року та 23 січня 2010 року у зв’язку з не встановленням особи є технічною помилкою при комп’ютерному наборі слідчим тексту постанов. Зазначають, що ознайомлення ОСОБА_6 та її захисника з постановами про призначення експертиз вже після їх проведення формально є порушенням КПК України, але не являється неповнотою досудового слідства, що не може бути усунуто в судовому засіданні.
В запереченні на апеляцію прокурора, захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 просить постанову суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, оскільки під час додаткового досудового слідства допущені порушення, які не можуть бути усунені в ході судового розгляду справи і перешкоджають суду всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи та прийняти обґрунтоване рішення. Вказує на те, що під час досудового слідства не були виконані вказівки суду касаційної та апеляційної інстанцій.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та апеляції потерпілих і просив їх задовольнити з вказаних у них підстав, постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду, пояснення представника потерпілих – адвоката ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, які просили задовольнити їх апеляцію та апеляцію прокурора з указаних у них підстав, а справу повернути на новий судовий розгляд, захисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6, який просив апеляції прокурора та потерпілих залишити без задоволення, а постанову суду – без зміни, оскільки вона обґрунтована, так як в ході досудового слідства не були виконані вказівки касаційної та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілих не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання зобов’язані вжити всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що дана норма закону під час досудового слідства була порушена.
Так, органи досудового слідства не виконали вимог вказаного закону, щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, допустили неповноту досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, суд виконав всі можливі дії для розгляду справи в судовому засіданні, але в зв’язку з істотним порушенням законодавства на стадії досудового слідства, дійшов правильного висновку про направлення справи на додаткове розслідування.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України, обставинами, що підлягають доказуванню в кримінальній справі є: подія злочину, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину та мотив злочину, обставини, що впливають на ступінь та характер відповідальності обвинуваченого та розмір заподіяної шкоди.
У відповідності до вимог ст.ст. 281, 374 ч.1 п.1 КПК України кримінальна справа в усякому разі підлягає поверненню на додаткове розслідування, коли під час досудового слідства були допущенні такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 8 листопада 2007 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, та призначено їй покарання у вигляді 7 років позбавлення волі (т.1 а. с. 296-307 ).
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 8 лютого 2008 року даний вирок було залишено без змін ( т.2 а. с. 50 -54 ).
Ухвалою Верховного Суду України від 23 квітня 2009 року ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 8 лютого 2008 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд (т.2, а. с. 107-108 ).
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 7 вересня 2009 року цей вирок було скасовано, а справу повернуто на додаткове розслідування у зв’язку з тим, що в ході досудового та судового розгляду було допущено однобічність та неповноту досудового слідства та інші порушення кримінально-процесуального законодавства (т.2, а. с. 211-216 ).
19 грудня 2009 року та 23 січня 2010 року були винесені постанови про зупинення досудового слідства у зв’язку з не встановленням особи, яка скоїла злочин, незважаючи на те, що на час винесення цих постанов ОСОБА_6 мала статус обвинуваченої і постанова про притягнення її в якості обвинуваченої не була скасована (т.2, а. с. 249 та т.3, а. с. 7 ).
Не зважаючи на те, що провадження по справі було зупинене, проводились слідчі дії, зокрема була проведена комісійна судово-медична експертиза, яка розпочата 26 травня 2010 року та закінчена 16 червня 2010 року ( т.3, а. с. 11-18).
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всупереч вимогам закону органами досудового слідства не було встановлено спосіб вчинення злочину. Слідчими, під час додаткового розслідування лише призначались експертизи, які не надали категоричних висновків стосовно способу вчинення злочину, а тому такий спосіб не зазначено в обвинувальному висновку. Наслідком цього стало те, що обвинувачення є неконкретним і фактично зведено до дублювання попереднього.
Крім того, при провадженні досудового слідства були порушені вимоги ст. 197 КПК України - порушення права обвинуваченого на захист та його права при призначенні та проведенні експертизи, що позбавило обвинувачену та її захисника можливості поставити перед експертом запитання для з’ясуванння способу нанесення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7 залишилось нез’ясованим питання про відповідність показань обвинуваченою об’єктивній картині поранення, а саме чи не суперечать виявлені у потерпілого пошкодження твердженням ОСОБА_6 про те, що вони отримані при самообороні.
Як вбачається з матеріалів справи, з постановою про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 23 січня 2010 року обвинувачена та захисник були ознайомлені 9 вересня 2010 року, а експертиза була проведена 16 червня 2010 року. В цей же день обвинувачена та її адвокат були ознайомлені з постановою про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи від 15 листопада 2009 року, яка була закінчена ще 7 грудня 2009 року.
Крім того, на порушення вимог кримінально-процесуального закону вказував апеляційний суд в ухвалі від 7 вересня 2009 року, проте в ході додаткового розслідування вони усунуті не були.
Зокрема, в порушення вимог ст. 206 КПК України, не зважаючи на те, що провадження по справі було зупинене, слідчим проводилось ряд слідчих дій. Внаслідок необґрунтованого зупинення провадження по справі з порушенням вимог закону, додаткове розслідування по даній справі тривало майже рік, що призвело до порушення вимог ст. 120 КПК України.
Оцінивши зібрані докази, суд дійшов правильного висновку, що встановлена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки під час досудового слідства були допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку та обгрунтовано повернув справу на додаткове розслідування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не встановила підстав для скасування постанови суду.
В ході додаткового розслідування необхідно виконати вказівки касаційної та апеляційної інстанцій в повному обсязі, ретельно перевірити доводи потерпілих, викладені у апеляціях та захисника, викладені у запереченнях.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2010 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, прокурору Борзнянського району для проведення додаткового розслідування – без зміни.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без зміни – підписку про невиїзд.
СУДДІ:
Акуленко С.О. Григор’єва В.Ф. Щербаков О.С.