Справа № 2/2506/510/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И

12 січня  2011 року

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого   судді   Требух Н.В.

при секретарі               Рудик Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус  ОСОБА_3 про  визнання договору купівлі-продажу недійсним ,-

в с т а н о в и в :

          12 листопада 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила  визнати недійним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 18 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Свої вимоги мотивувала тим, що  правочин нею було вчинено під впливом  тяжкої для неї обставини, а саме на той момент потребувала  лікування і терміново потрібні були кошти.

          В судове засідання 12.01.2011 року сторони не з»явились.  10.12.2010 року позивачем через канцелярію суду була надана письмова заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує. Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 також просила суд справу розглядати за її відсутності, покладається на розсуд суду. Представник відповідача в судовому засіданні 16.12.2010 року позов визнав в повному обсязі, в судове засідання 12.01.2011 року не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.          Повно і всебічно дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку  про необхідність відмови в задоволенні позову.

          Так, судом встановлено, що 18 липня 2006 року між ОСОБА_1, від імені якої діяв ОСОБА_4, та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність 3-кімнатну квартиру  АДРЕСА_1. Даний договір був посвідчений           приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3

          Як на підставу визнання вказаного правочину недійсним позивач посилається на  положення ст..233 ЦК України, згідно якої, правочин, який вчинено особою під впливом  тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. Позивач зазначає, що на час  укладання договору купівлі-продажу   потребувала лікування і їй терміново потрібні були кошти. Однак, жодних доказів на підтвердження  цього нею не надано.

          Відповідно до ст.60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

          В судовому засіданні представник  відповідача позов визнав, однак, суд, у відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України,  не приймає  визнання позову відповідачем, оскільки  визнання позову суперечить закону.

          Таким чином, позивачем не доведено  наявність підстав для визнання правочину недійсним у відповідності до ст..233 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд,-

                                                  в  и  р  і  ш  и  в:

          В задоволенні позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя