Справа № 2-340/11           

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року                                                                        Шевченківський районний суд м. Чернівці

            в складі :                головуючого судді              Волошина С.О.

              при секретарі             Кушнірюк Ю.Г.

            за участю :                              позивача                    ОСОБА_1

                                           відповідачів                    ОСОБА_2, ОСОБА_3

    представників відповідачів                    ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позивач посилався на те, що 22.03.2004 р., він придбав у магазині «Фламінго»по вул. Головна, 189 у м. Чернівці, телевізор моделі »CF-21F60K, серійний номер 312UL00053, вартістю 1400 грн.

Ним також придбано холодильник марки amsung», вартістю 5000 грн. При купівлі холодильника йому було надано чек на придбаний товар та гарантійний талон для здійснення гарантійного обслуговування.

В червні 2008 року, він надав у тимчасове користування (до першої вимоги про повернення) своєму сину ОСОБА_3 та невістці ОСОБА_2 телевізор моделі »CF-21F60K, серійний номер 312UL00053, та холодильник марки amsung». Вказана побутова техніка надавалась у користування відповідачів без чеків та гарантійних книжок.

Однак, відповідачі в серпні 2009 року звернулись до нього з проханням надати чек на придбаний ним холодильник amsung», а також гарантійний талон, посилаючись на те, що начебто холодильник потребує гарантійного обслуговування. Довіряючи своєму синові та невістці, він надав чек та гарантійний талон на холодильник.

В жовтні 2009 року він звернувся до відповідачів, які проживали в АДРЕСА_1 з вимогою повернути телевізор моделі LG CF-21F60K, серійний номер 312UL00053, та холодильник марки amsung», які надав їм у тимчасове користування.

Відповідачі відмовились повертати вказану побутову техніку, посилаючись на те, що вся необхідна документація на телевізор моделі LG CF-21F60K та холодильник марки amsung» знаходиться у них і вони не зобов'язані повертати це майно.

Стверджує, що зазначена побутова техніка знаходяться у АДРЕСА_1.

Позивач просив витребувати у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на його користь належний йому холодильник марки amsung»та телевізор моделі »CF-21F60K, серійний номер 312UL00053. Витребувати на його користь чек та гарантійний талон на придбаний холодильник amsung»у ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладене вище і просив позов задовольнити. Суду пояснив, що письмового підтвердження вартості спірного майна не має, як немає і письмового підтвердження права власності на це майно.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на свої письмові заперечення і будучи допитаною в якості свідка, пояснила, що з 22.10.2004 р. по 27.10.2010 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 - сином позивача.

В період спільного проживання з відповідачем ОСОБА_3 вони мешкали в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1

Між нею та позивачем ніколи не був укладений ні в усній, ні в письмовій формі договір тимчасового користування будь-яким майном позивача. Позивач не передавав їй у будь-яке користування зазначене ним в позові майно.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13.01.2011 р. по справі про поділ майна подружжя між нею та відповідачем поділено майно, яке придбане ними в період спільного  проживання.

В спростування позовних вимог ОСОБА_1 надає фотокартки, зроблені нею 03.02.2011 р., в квартирі АДРЕСА_1 в якій, як стверджує позивач, знаходиться його майно. На фото зафіксовані речі, які знаходились і знаходяться в її квартирі : телевізор 5577»- в кімнаті, холодильник «Саратов»- в кухні.

Іншого житла у неї у власності немає. Вона разом з дитиною проживаю і зареєстрована по АДРЕСА_1.

Після перегляду представленого позивачем відео матеріалу, на якому зафіксовано холодильник amsung»в кухні її квартири, може пояснити, що такий холодильник дійсно був у квартирі. Цей холодильник завозив у квартиру колишній чоловік ОСОБА_3 у 2008 році, а у 2010 році, коли вони розійшлися, ОСОБА_6 маючи ключі від квартири, в період її відсутності вивіз цей холодильник, цифровий фотоапарат, тюнер від супутникового телебачення, пральну машинку, маленький телевізор зі спальні. Потім в розмові з нею ОСОБА_3 сказав, що то були його особисті речі, тому він їх і забрав.

Просила в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_4, підтримала пояснення відповідача ОСОБА_2 і просила відмовити в задоволенні позову, оскільки копія представленого позивачем гарантійного талону, без зазначення прізвища та інших даних покупця, свідчить лише про те, що в конкретному магазині 22.03.2004 р. придбаний конкретний телевізор у вказаний день, але не доводить, що його придбав позивач. Відсутні відомості куди вказаний у копії талону телевізор доставлений та за яку суму придбаний.

Посилання позивача на те, що у нього відсутні чеки на нібито придбаний ним холодильник »по її вині та його сина не відповідають дійсності і є надуманими позивачем та його сином, з метою помсти, внаслідок вкрай ворожих стосунків, які склалися між колишнім подружжям.

У вересні 2010 року відповідача ОСОБА_2 викликали до прокуратури Шевченківського району з приводу скарги відповідача ОСОБА_3, який стверджував, що ОСОБА_2 викрала зазначене в позові майно (телевізор) з квартири його матері ОСОБА_7 Таким чином, позивач займає дві позиції щодо так званого «свого»майна - нібито добровільна передача у користування сина і невістки (позов) та викрадення (скарга до прокуратури).

З наведених вище підстав просила в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти задоволення позову і пояснив, що на даний час розлучився з дружиною і покинув те житло, де залишилися телевізор і холодильник.

До жовтня 2004 року вони жили в цивільному шлюбі і з жовтня 2004 року до жовтня 2010 року - в зареєстрованому шлюбі. Весь час проживали в квартирі дружини по вул. Стасюка, 22/70 у м. Чернівці.

В червні 2008 року його батько передав їм з дружиною в тимчасове користування холодильник і телевізор, які його колишня дружина на даний час батькові не хоче повертати, а він не може повернути бо не має доступу до квартири.

Перелічені відповідачем ОСОБА_2 речі він дійсно забрав з квартири, але не всі. Він не забрав холодильник і пральну машину. Інші речі забрав.

Представник відповідача ОСОБА_5, підтримав пояснення відповідача ОСОБА_3 і просив позов задовольнити.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що знає відповідачів, стосунки нормальні. У квартирі ОСОБА_2 буває часто - 2-3 рази в тиждень, бо хрестила їх дитину.

В квартирі є старий холодильник і старий телевізор. Ознайомившись із фотознімками, які представила суду відповідач, стверджує, що саме ці телевізор і холодильник.

Телевізора «LG», і холодильник «Кристал», про які питає позивач, вона в квартирі відповідача ніколи не бачила.

          Свідок ОСОБА_9 пояснив, що відповідач ОСОБА_2 є його рідною сестрою. З ОСОБА_1 у нього стосунки нормальні. Він стверджує, що ніхто в квартиру сестри не завозив інший телевізор і інший холодильник крім тих, які пред’явлені на фото, долучених його сестрою.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що відповідача знає і її колишнього чоловіка, стосунки нормальні. У ОСОБА_1 бувала часто. 1 раз в 2-3 тижні. Стверджує, що в квартирі ОСОБА_2 стоїть саме її телевізор і холодильник, які зображені на представлених ОСОБА_2 фото. Інших телевізора і холодильника у Оксани немає.

          Свідок ОСОБА_11 пояснив, що телевізор і холодильник на фото, представлених ОСОБА_2, впізнає. Вони стояли на квартирі по вул. Стасюка у ОСОБА_2. Але потім був великий холодильник ». Крім старого телевізора був ще телевізор «LG». Холодильник він разом з позивачем, його сином і сестрою ОСОБА_3 купували на Калинівськму ринку у 2008 чи 2009 році.

          Телевізор «LG»ОСОБА_3 здається привіз до ОСОБА_2 ще до одруження. Йому відомо, що телевізор і холодильник купував позивач. В придбанні телевізора він не приймав участь. До ОСОБА_2 на квартиру по вул. Стасюка іноді приходив в гості.

          Пам’ятає, що була розмова про придбання позивачем холодильника », сріблястого кольору, і передачу його в тимчасове користування. Йому відомо, що старий холодильник також належав позивачу і його потім забрали, бо також давали в тимчасове користування відповідачів.

          Свідок ОСОБА_12 пояснила, позивач це її рідний батько, а відповідач ОСОБА_3- рідний брат. У 2004 році батько і брат купили телевізор марки «LG». У вересні місяці 2010 року вона була свідком коли брат телефонував до ОСОБА_2 і вимагав повернути телевізор, на що ОСОБА_2 відповіла, що коли вирішить так суд, то віддасть. Тоді брат з нею подав заяву в міліцію про те, що колишня дружина не віддає їх особисте майно.

          Телевізор брат після одруження у жовтні 2004 році забрав на квартиру ОСОБА_2 як особисте майно. На даний час телевізор не повернутий, бо його немає у їхній з братом і батьком квартирі.

          Холодильник «Кристал»вона з батьком також надавали брату в користування. Потім вона з батьком придбали холодильник » і забравши холодильник «Кристал», на прохання брата  надали в тимчасове користування холодильник g», вартістю 5000 грн. Вартість телевізора «LG»- 1200 грн. Письмових підтверджень вартості цього майна немає.

          Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що 26.09.2009 р. він проводив відео зйомку дня народження своєї похресниці –доньки відповідача ОСОБА_2 Про це відео він повідомив позивача 08.02.2011 р. при випадковій зустрічі і передав представлене позивачем відео та фото.

Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю з наведених нижче підстав.

Судом встановлено, що в період часу з 22.10.2004 р. по 27.10.2010 р. відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27.10.2010 р. (а.с. 24).

В період спільного проживання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх неповнолітня донька ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкали в належній ОСОБА_2 на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1 Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та її неповнолітня донька зареєстровані і залишилися проживати у вказаній квартирі. Ці обставини сторони визнали в судовому засіданні, тому вони не підлягають доказуванню.

Сторони по даній справі також визнали той факт, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.01.2011 р. по справі про поділ майна подружжя, між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 поділено майно, яке придбане ними в період спільного проживання.

В судовому засіданні встановлено, що в період часу з 2008 року по 27.10.2010 р., коли відповідачі розірвали шлюб, в квартирі відповідача ОСОБА_2 по вул. Стасюка, 22/70 у м. Чернівці знаходився холодильник «Samsung», зафіксований на відеодиску СD, представленому позивачем. Відповідач ОСОБА_2 також визнала, що холодильник amsung»в її квартиру завіз саме відповідач ОСОБА_3, тому ця обставина є доведеною.

Разом з тим, у письмовій відповіді заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці № 04/2-277-10 від 18.11.2010 р. на ім’я відповідача ОСОБА_3, на яку посилає позивач як на доказ знаходження у квартирі ОСОБА_2 телевізора марки «LG», відсутні посилання на те, що це саме спірний телевізор, а не той, який фактично знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 –марки 5577». В листі прокуратури також зазначено, що телевізор, який у своїй скарзі вимагав повернути ОСОБА_3, належить саме йому, а не його батьку –позивачу ОСОБА_1 (а.с. 25).

Проведеним 10.02.2011 р. по справі оглядом квартири АДРЕСА_1 суд встановив, що в квартирі відповідача ОСОБА_2 знаходиться телевізор ubens 5577»- в кімнаті і холодильник «Саратов»- в кухні. Інших телевізорів і холодильників у квартирі немає (а.с. 68, 69).

Ця обставина підтверджується і фотокартками, представленими відповідачем ОСОБА_2, на яких зафіксовано 03.02.2011 р. речі, що знаходяться в її квартирі : телевізор «Rubens 5577»- в кімнаті, холодильник «Саратов»- в кухні (а.с. 37-39).

Однак, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, суд вважає недоведеним позивачем ОСОБА_1 належними засобами доказування свого права власності на майно, а саме телевізор моделі »CF-21F60K та холодильник марки amsung».

Позивач ОСОБА_1 не довів в судовому засіданні належними доказами факт передачі спірного майна у володіння (тимчасове користування) особисто ним безпосередньо відповідачу ОСОБА_2 та укладення між ними з цього приводу договору.  

В той же час відповідачем ОСОБА_2 спростовано твердження позивача ОСОБА_1 про те, що спірне майно знаходиться у її володінні та розпорядженні і ця обставина (зокрема, відсутність майна в квартирі) об’єктивно підтверджується наведеними вище доказами.

Статтею 397 ЦК України визначено, що «Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе».

          При цьому,  в статті 397 ЦК України оговорено, що «Право  володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших
підставах, встановлених законом».

Відповідно до вимог ст. 208 ч. 1 п. 3 ЦК України, «У письмовій формі належить вчиняти : … правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу».

Згідно ст. 59 ЦПК України, «2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування».

              У відповідності до ст. 60 ЦПК України, «1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. … 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, необхідно відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 397, 398 ЦК України, ст.ст. 10, 58-61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ :                                                                    С.О.Волошин