КОПІЯ: Справа № 2-369/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2007 року     Кам'янський районний суд Черкаської області

в складі:

 головуючого - судді          Олійника М. Ф.,

при секретарі                       Ходанковій К. М.,

за участю прокурора Бойка І. Л., представника позивача управління праці та соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Моци В. О. та відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка Черкаської області справу за позовом прокурора Кам'янського району в інтересах управління праці та соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кам'янського району звернувся до суду з позовом в інтересах управління праці та соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області (надалі - “УПСЗН”) до ОСОБА_1. та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Просив стягнути з ОСОБА_1. та ОСОБА_2  на користь УПСЗН відповідно 1835,73 грн. та 874,95 грн. нанесених державі збитків, а  також стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову посилався на такі обставини.

22 січня 2007 р. службовими особами УПСЗН в управління Державного казначейства в Кам'янському районі (надалі - “УДК”) було подане платіжне доручення № 731  на суму 2710, 68 грн., в якому в графі “призначення платежу” було вказано “державна соціальна допомога на вклади згідно списку за грудень 2006 р. КФК: 90401; КЕКВ: 1341-2710.68”. Одночасно в Кам'янське відділення ВАТ ЧОД “Райффайзен Банк Аваль” були подані списки осіб, які повинні були отримати вказану соціальну допомогу. Натомість згідно електронного платіжного доручення, яке надійшло з УДК до Кам'янського відділення ВАТ ЧОД “Райффайзен Банк Аваль” вказана сума була зарахована на особовий рахунок № НОМЕР_1  ОСОБА_3, жительки м. Кам'янка, АДРЕСА_1.

По даному факту прокуратурою Кам'янського району була проведена перевірка в порядку ст. 97 КПК України, за результатами якої у зв'язку з тим, що в діях працівників УДК вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 364, 367 КК України, але необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності за вказаними статтями є заподіяння істотної шкоди, тобто розмір шкоди повинен складати не менше 17500 грн., проте заподіяна шкода складає 2710,68 грн., а тому прокуратурою 24.05.2007 р. винесена  постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, але шкода, нанесена УПСЗН, не відшкодована.

Відповідно до посадової інструкції від 11.12.2006 р. та витягу з наказу від 11.12.2006 р. ОСОБА_2 займає посаду головного спеціаліста відділу видатків та обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів, моніторингу та контролю платежів державного бюджету та місцевих бюджетів УДК, в обов'язки якої входить здійснення розрахунково-касового обслуговування видатків бюджетів по організаціях, установах та підприємствах  району,  які  обслуговуються  в  управлінні  і  закріплені  згідно  наказу            

2

№ 24/ОД від 30.05.2007 р. ОСОБА_2 обслуговує  УПСЗН та готувала виписку від 22.01.2007 р. з рахунку для перерахування коштів на державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми.

Відповідно до посадової інструкції від 11.12.2006 р. та наказу № 2/ОС від 11.12.2006 р. заступник начальника-головний бухгалтер УДК ОСОБА_1. здійснює керівництво діяльністю управління у межах  делегованих начальником управління повноважень. ОСОБА_1. 22.01.2007 р. погоджувала виписку з рахунку УПСЗН, підготовлену ОСОБА_2, де отримувачем соціальної допомоги в сумі 2710,68 грн.  була зазначена ОСОБА_3.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2 відповідно до ст. 132 КЗпП України несуть обмежену матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку, який складає у ОСОБА_1. відповідно до довідки УДК № 242 від 04.07.2007 р. - 1935,73 грн., у ОСОБА_2 відповідно до довідки  № 243 від 04.07.2007 р. - 874,95 грн.

Незаконними діями відповідачів нанесено шкоду інтересам держави та окремих громадян в особі управління праці та соціального захисту населення Кам'янської райдержадміністрації в сумі 2710,68 грн., оскільки вказані кошти були направлені на виплату державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми, яка відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми, проте кошти вказаним сім'ям перераховані не були.

Відповідно до ст. ст. 4, 5  Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

УПСЗН є структурним підрозділом Кам'янської районної державної адміністрації та утворюється головою цієї адміністрації. Відповідно до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” районна державна адміністрація є місцевим органом влади. Оскільки згідно чинного законодавства України місцеві державні адміністрації в Україні входять до системи органів виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, то порушення інтересів органу виконавчої влади є порушенням інтересів держави.

Таким чином, вищевикладені обставини завдають значних збитків не тільки УПСЗН, а й зачіпають інтереси Держави, що відповідно до  ст. 121 Конституції України є підставою для захисту і представництва її інтересів органами прокуратури в суді.

У судовому засіданні прокурор Бойко І. Л. та представник позивача УПСЗН Моца В. О. позов підтримали,  посилаючись на обставини,  зазначені у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 позов не визнали та пояснили суду, що посилання у позові на ст. ст. 132 та 133 КЗпП України є неналежним, оскільки вони регулюють відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, а не державі. Обов'язковою умовою при стягненні матеріальної шкоди на підставі ст. ст. 132, 133 КЗпП України є перебування особи з відповідним підприємством, установою, організацією в трудових правовідносинах і заподіяння особою матеріальної шкоди саме цьому підприємству, установі, організації. З вимогою до суду про відшкодування матеріальної шкоди, що не перевищує середньомісячний заробіток, має право звертатись лише власник або уповноважений ним орган. Вони перебувають в трудових правовідносинах з УДК і лише воно має право звертатись до них з позовом у разі заподіяння йому матеріальної шкоди.

Матеріальну шкоду вони УДК не завдавали.

Стаття 133 КЗпП України містить випадки обмеженої матеріальної відповідальності

працівників, які до випадку, зазначеному в позовній заяві, не відносяться.

3

Прокурор Кам'янського району, ставлячи питання про відшкодування завданих нібито збитків, не наводить щодо цього ніяких доказів та не посилається на бухгалтерські документи.

В позовній заяві не наведено обставин, які б підтверджували завдання ними державі прямої дійсної шкоди; порушення ними трудових обов'язків, які були в причинному зв'язку з завданою шкодою.

Не враховано, що шкода має бути завдана винною протиправною дією (бездіяльністю) працівника, не наведено жодних доказів скоєння ними протиправних дій чи бездіяльності.

Прокуратура не дала правової оцінки діям особи, яка одержала не належні їй кошти і не прийняла заходів процесуального характеру щодо встановлення цієї особи, притягнення її до кримінальної відповідальності та відшкодування цією особою заподіяних збитків.

Посилання прокурора на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 травня 2007 р. як на доказ їхньої вини, юридично не коректно: по-перше, не встановлено конкретно ознаки якого злочину вбачаються, чи передбаченого ст. 364 чи         ст. 367 КК України; по-друге, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосується  не них, а невизначеного кола осіб - працівників УДК.

Що стосується посилання прокурора про наявність в їхніх діях ознак злочинів, передбачених ст. ст. 364, 367 КК України, то постановами апеляційного суду Черкаської області від 06.06.2007 р. скасовані постанови Кам'янського районного суду Черкаської області від 13.04.2007 р. в справах про притягнення їх до відповідальності за Законом України “Про боротьбу з корупцією”, а провадження у справах закрито за відсутністю в їхніх діях складу корупційного правопорушення.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_4 про  перерахування коштів на державну соціальну допомогу 22.01.2007 р., дослідивши письмові докази: копії посадових інструкцій заступника начальника - головного бухгалтера та головного спеціаліста відділу видатків та обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів УДК, витягів з наказу від 11.12.2006 р. № 2/ОС про призначення на посади; договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14.05.2007 р. між УДК та ОСОБА_2; довідки № 243 від 04.07.2007 р. про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_2; довідки № 242 від 04.07.2007 р. про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1.; витягу з наказу № 24/ОД по УДК від 30.05.2007 р. “Про обслуговування розпорядників коштів бюджетів спеціалістами управління”; договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування  від 02.01.2007 р. між УДК та УПСЗН; виписки з рахунку з урахування КЕКВ за 22.01.2007 р.; платіжного доручення УПСЗН № 731 від 22.01.2007 р.; списку № 2 на зарахування державної соціальної допомоги за ІІ період грудня 2006 р.; довідки щодо джерел фінансування виплати; списку № 1 на зарахування державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми за І період грудня 2006 р.; опису списків на зарахування державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми; постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.05.2007 р., довідки Кам'янського відділення ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” про рух коштів на картковому рахунку ОСОБА_3., постанов апеляційного суду Черкаської області від 06.06.2007 р., платіжного доручення № U22060 від 22.01.2007 р., звітів про заборгованість бюджетних установ (УПСЗН) станом на 01.02. та  01.09.2007 р.,  суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 січня 2007 р. службовими особами УПСЗН в УДК було подане платіжне доручення № 731  на суму 2710, 68 грн., в якому в графі “призначення платежу” було вказано “державна соціальна допомога на вклади згідно списку за грудень 2006 р. КФК: 90401; КЕКВ: 1341-2710.68”. Одночасно в Кам'янське відділення ВАТ ЧОД

4

“Райффайзен Банк Аваль” з УПСЗН були подані списки осіб, які повинні були отримати вказану соціальну допомогу.

Натомість згідно електронного платіжного доручення від 22.01.2007 р., яке готувала відповідач ОСОБА_2, яка працює головним спеціалістом відділу видатків та обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів, моніторингу та контролю платежів державного бюджету та місцевих бюджетів УДК, що обслуговує УПСЗН, і яке надійшло з УДК до Кам'янського відділення ВАТ ЧОД “Райффайзен Банк Аваль”, вказана сума була зарахована на особовий рахунок № НОМЕР_1  ОСОБА_3, жительки м. Кам'янка, АДРЕСА_1.

По даному факту прокуратурою Кам'янського району була проведена перевірка в порядку ст. 97 КПК України, за результатами якої у зв'язку з тим, що в діях працівників УДК вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 364, 367 КК України, але необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності за вказаними статтями є заподіяння істотної шкоди, тобто розмір шкоди повинен складати не менше 17500 грн., проте заподіяна шкода складає 2710,68 грн., а тому прокуратурою        24.05.2007 р. винесена  постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників УДК. У постанові не зазначено щодо кого конкретно відмовлено  в порушенні кримінальної справи та за ознаками яких статей КК України.

23 січня 2007 р. майже вся вказана сума, а саме 2700 грн., була знята з карткового рахунку ОСОБА_3. Правоохоронні органи не дали правової оцінки діям          ОСОБА_3. чи іншої особи, яка зняла кошти з її рахунку, з метою притягнення їх до того чи іншого виду відповідальності.

Прокурор у своєму позові підставою для стягнення коштів з відповідачів зазначає вимоги ст. ст. 132, 133 КЗпП України.

Однак, посилання у позові на ст. ст. 132 та 133 КЗпП України є неналежним, оскільки вони регулюють відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, а не державі.

Обов'язковою умовою при стягненні матеріальної шкоди на підставі ст. ст. 132, 133 КЗпП України є перебування особи з відповідним підприємством, установою, організацією в трудових правовідносинах і заподіяння особою матеріальної шкоди саме цьому підприємству, установі, організації.

З вимогою до суду про відшкодування матеріальної шкоди, що не перевищує середньомісячний заробіток, має право звертатись лише власник або уповноважений ним орган. Відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 перебувають в трудових правовідносинах з УДК і лише воно має право звертатись до них з позовом у разі заподіяння йому матеріальної шкоди.

Стаття 133 КЗпП України містить випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників, які до випадку, зазначеному в позовній заяві, не відносяться.

У судовому засіданні позивачами не наведено доказів, які б підтверджували заподіяння  УПСЗН та державі прямої дійсної шкоди і заподіяння її саме відповідачами ОСОБА_1. та ОСОБА_2, про це не надані відповідні бухгалтерські документи. Більш того, відповідачами надані до суду копії звітів про заборгованість УПСЗН, як бюджетної установи, станом на 01.02. та 01.09.2007 р., в яких відсутні дані про будь-яку заборгованість УПСЗН на звітні дати.

Що стосується відповідача ОСОБА_1., то щодо неї не наведено жодних доказів скоєння нею протиправних дій чи бездіяльності, зокрема,щодо погодження нею виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ УПСЗН, підготовлену ОСОБА_2, де отримувачем державної соціальної допомоги в сумі 2710, 68 грн. зазначена ОСОБА_3.

Посилання прокурора на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 травня 2007 р. як на доказ вини відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2 є

5

необґрунтованим, оскільки ця постанова стосується невизначеного кола осіб - працівників УДК, а не конкретно відповідачів. Крім того, у постанові не зазначено за ознаками якого злочину відмовлено у порушенні кримінальної справи. 

Таким чином, у судовому засіданні позивачами не доведені ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх вимог про відшкодування відповідачами ОСОБА_1. та ОСОБА_2 шкоди, заподіяної УПСЗН та державі. Тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено повністю.

Керуючись ст. ст. 130, 132, 133 КЗпП України, ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову прокурора Кам'янського району в інтересах управління праці та соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2про відшкодування шкоди   відмовити  повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Кам'янський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення  рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом двадцяти  днів апеляційної скарги  з подачею її копії до апеляційного суду  або шляхом подачі апеляційної скарги  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,  встановлений  для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис

ЗГІДНО

Суддя Кам'янського районного суду                                           М. Ф. Олійник