Справа № 33ц-33ц-851\07 Головуючий у 1 інстанції: Струтинський Р.Р.
Категорія: 34 Доповідач: Хилевич С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Василевича В.С.
Григоренка М.П.
Хилевича С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину та заповіту і визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 26 травня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
3 листопада 2005 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та заповіту і визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи тим, що його батькам належала садиба АДРЕСА_1, яка складалась із житлового будинку, літньої кухні і двох сараїв. ІНФОРМАЦІЯ_1помер батько сторін. Після його смерті спадщину прийняла мати - ОСОБА_3.. на час смерті батька позивач проживав разом із батьками і був зареєстрований за адресою будинка. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати, залишивши заповіт, згідно з яким відповідачем успадковується житловий будинок, а ОСОБА_1. - літня кухня. Оскільки позивач та мати проживали разом, то ОСОБА_1також фактично прийняв спадщину на 1\4 частину всього будинку, тоді як мати - на 3\4 цього ж будинку.
Рішенням Тисменицького районного суду від 26 травня 2006 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 6 листопада 2001 року Тисменицькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_3, на будинковолодіння АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, в 1\4 його частині; заповіт, складений ОСОБА_3, посвідчений 18 квітня 2005 року секретарем Лисецької селищної ради в частині спірного житлового будинку, визнано частково недійсним у 1\4 його частині; визнано за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом від 18 квітня 2005 року на літню кухню, яка знаходиться в смт. Лисець Тисменицького району, після смерті ОСОБА_4..
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення суду першої інстанції - залишено без змін.
ОСОБА_2 у поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове, яким відмовити у позові.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що рішення суду першої інстанції побудоване на висновках, які не ґрунтуються на всебічній перевірці всіх обставин справи. При розгляді справи по суті не з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а тому вважає, що рішення, що оскаржується, є незаконним. Судом не враховано, що після смерті батька усі його п'ятеро дітей відмовились від спадщини на користь матері, також залишено поза увагою, що після смерті батька позивач не звернувся до нотаріальної контори з питанням прийняття спадщини, хоча мав, за його твердженнями, для цього всі підстави. Крім того, суд безпідставно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про допит свідків, які могли би підтвердити обставину відмови ОСОБА_1. спадщини на користь матері.
В поданих на касаційну скаргу запереченнях ОСОБА_1., заперечуючи проти її задоволення, покликався на безпідставність скарги.
Колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують. Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись п.п. 5,6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ” від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду від 26 травня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.С.Василевич
М.П.Григоренко
С.В.Хилевич