03.03.2011 Справа № 2-28/11

Справа № 2-28/2011 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року                               Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                              -                              Майбоженко А.М.   

при секретарі                                        -                              Воіновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2009 року позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Під час судового розгляду справи, позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, останній раз уточнення були прийняті судом 05.03.2010 року.

З урахуванням всіх змін та уточнень, позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

19.06.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № K3V3G115006144, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 96 000,00 доларів США на купівлю квартири, а також 30 375,90 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених договором, строком до 19.06.2035 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 19.06.2007 року було укладено договір іпотеки квартири, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 3239. Згідно даного договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19 червня 2007 р. за реєстровим № 3237.

Свої зобов’язання за кредитним договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит в розмірі 96 000,00 доларів США.

Відповідач порушив умови кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, не виконав взяті на себе зобов’язання, припинив здійснювати щомісячні платежі з січня місяця 2009 року.

Позивачем вживались заходи для досудового врегулювання спору, передано повідомлення про необхідність погашення заборгованості від 20.08.2009 р. за вих. № 820/9, однак відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором не виконав.

У зв’язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором станом на 25.12.2009 року заборгованість відповідача становить: 118 373,06 доларів США, що еквівалентно 943 433,29 грн. згідно курсу НБУ станом на 24.12.2009 року, з них: заборгованість за кредитом – 96 178,37 доларів США, в т.ч. прострочена тіло 1 133,46 доларів США; заборгованість по відсотках –15 215,64 доларів США; заборгованість з комісії –2 322,96 доларів США; пеня –4 656,09 доларів США.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача вказану суму заборгованості. В рахунок погашення якої –звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також просить, розірвати кредитний договір № K3V3G115006144 від 19.06.2007 р., що укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 та виселити громадян, які проживають у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Судом до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус».

Ухвалою суду від 31.08.2010 року було залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов кредитного договору від 13.06.2007 року №K3V3G115006144, розрахунок позовних вимог здійснено згідно договору від 19.06.2007 року, який відсутній в матеріалах справи. Вказаний розрахунок не відповідає умовам договору, чинному законодавству, не надано доказів щодо законних підстав збільшення процентної ставки з 12 до 14% в односторонньому порядку в листопаді 2008 року. Розмір процентної ставки збільшено банком в односторонньому порядку, чим внесено зміни до договору, однак дані зміни не оформлені шляхом укладання додаткових угод. Вважає укладені кредитні договори, договори поруки та договір іпотеки нікчемними. В судове засідання 06.12.2010 року та 22.02.2011 року відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник адвокат ОСОБА_7 не з’явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У відповідності до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Враховуючи те, що відповідачі повторно не зґявились в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про його проведення, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в матеріалах справи містяться подані ними заяви, згідно яких просять слухати справу у їх відсутність.

Представник відповідача ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»в судове засідання не з’явився про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника відповідача ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус».

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

19.06.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № K3V3G115006144, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 96 000,00 доларів США на купівлю квартири, а також 30 375,90 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених договором, строком до 19.06.2035 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 19.06.2007 року було укладено договір іпотеки квартири, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 3239. Згідно даного договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19 червня 2007 р. за реєстровим № 3237.

Свої зобов’язання за кредитним договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит в розмірі 96 000,00 доларів США.

Відповідач порушив умови кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, не виконав взяті на себе зобов’язання, припинив здійснювати щомісячні платежі з січня місяця 2009 року.

Позивачем вживались заходи для досудового врегулювання спору, передано повідомлення про необхідність погашення заборгованості від 20.08.2009 р. за вих. № 820/9, однак відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором не виконав.

У зв’язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором станом на 25.12.2009 року заборгованість відповідача становить: 118 373,06 доларів США, що еквівалентно 943 433,29 грн. згідно курсу НБУ станом на 24.12.2009 року, з них: заборгованість за кредитом – 96 178,37 доларів США, в т.ч. прострочена тіло 1 133,46 доларів США; заборгованість по відсотках –15 215,64 доларів США; заборгованість з комісії –2 322,96 доларів США; пеня –4 656,09 доларів США.

Враховуючи факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором перед позивачем, суд вважає, що доводи позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки.

Відповідно до ч. ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про іпотеку”, особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем є іпотекодавцем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Статтею 35 Закону Україні «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав передбачені ст. 35 Закону України «Про іпотеку»вимоги для подальшого звернення стягнення на предмет іпотеки, направивши відповідачу повідомлення про порушення зобов’язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку невиконання таких вимог позивача. Однак відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором не виконав. Крім того, суд враховує також, що дана цивільна справа перебувала в провадженні суду значний проміжок часу, протягом якого відповідачем ОСОБА_1 не здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи, що після отримання зазначених повідомлень, зобов’язання за кредитним договором боржником не виконане, заборгованість не погашена, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог до боржника за кредитним договором на суму 118 373,06 доларів США, що еквівалентно 943 433,29 грн. згідно курсу НБУ станом на 24.12.2009 року, і такі вимоги позивача є повністю обґрунтованими та законними.

З договору іпотеки, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м. належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19 червня 2007 р. за реєстровим № 3237.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ “Про іпотеку”, з а рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, а також право на відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на майно боржника, згідно статті 50 Закону України “Про виконавче провадження”, полягає в його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зі змісту абзацу 5 ст. 39 ЗУ “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Абзацом 7 ст.39 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з положенням ст.5 ЗУ «Про іпотеку», вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Крім того, за правилами ч.2 ст.43 ЗУ «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

З огляду на те, що п.33.4 договору іпотеки сторонами договору узгоджено вартість предмета іпотеки, а саме вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 за домовленістю сторін оцінена в 612 128 гривень, суд вважає, що саме ця ціна повинна бути початковою, інших даних щодо вартості предметі іпотеки сторонами не надано, клопотання про призначення експертизи щодо його вартості не заявлено.

За наведених підстав закону та обставин, встановлених в судовому засіданні, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором на суму 118 373,06 доларів США, що згідно курсу НБУ на час постановлення рішення становить 939 882,09 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У відповідності з вимогами ст.38 Закону України «Про іпотеку», суд вважає можливим визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації суд визначає в 612 128 гривень.

Суд не вбачає достатніх правових підстав для розірвання кредитного договору, що укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині виселення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 суд вважає правильним відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, зважаючи на передчасність даної вимоги без дотримання вимог ст.40 Закону України «Про іпотеку».

Заперечення представника відповідачів щодо позовних вимог, суд вважає необґрунтованими, такими, що не свідчать про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з урахуванням неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором та обґрунтованість вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, що виникла у зв’язку з цим.

Судові витрати у справі, у відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 540, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 35,38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 що є предметом іпотеки за Договором іпотеки № K3V3G115006144 від 19.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; посвідчений 19.06.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 3239, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № K3V3G115006144 від 19.06.2007 року, яка станом на 24.12.2009 року становить 118 373 (сто вісімнадцять тисяч триста сімдесят три) доларів США 06 центів, що згідно курсу НБУ станом на 22.02.2011 року становить 939 882,09 грн.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк»права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю, з дотриманням процедури, визначеної ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Визначити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 612 128 (шістсот дванадцять тисяч сто двадцять вісім) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»судові витрати у розмірі 1820,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.          

Суддя:                                                            А.М.Майбоженко