АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 лютого 2011 р.                                                                                                              м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.                                                                                                        

суддів Варикаші О. Д., Ступакова О. А.

              при секретарі Тухтарян О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Одеська міська рада і ОСОБА_3, про приведення об’єкту у попередній стан, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18. 11. 2010 р.,

в с т а н о в и л а:

09. 11. 2009 р. Київська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, треті особи Одеська міська рада і ОСОБА_3, з проханням постановити рішення про приведення у попередній стан відповідно до технічної документації частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, за рахунок відповідачів, гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2. У позові вказано, що проведеною перевіркою за заявою гр. ОСОБА_3 встановлено, що відповідачами проводиться самовільна реконструкція частини домоволодіння шляхом зведення прибудови до домоволодіння по вул. АДРЕСА_1, що є самочинним будівництвом на самовільно зайнятій відповідачами земельній ділянці, яка знаходиться в комунальній власності. Самочинне будівництво порушує права територіальної громади на земельну ділянку і права власника ОСОБА_3, оскільки самочинно збудована будівля зведена з порушенням будівельних норм та правил і без її згоди.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18. 11. 2010 р. задоволено позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради і ухвалено привести у попередній стан відповідно до технічної документації частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3, за рахунок відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити тому, що ОСОБА_3 є власником будинку по вул. АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживають за адресою АДРЕСА_2 і ОСОБА_3 не є власником цієї будівлі. З рішення суду не вбачається, що будівля, розташована по вул. АДРЕСА_1 і будівля, розташована по вул. АДРЕСА_1-а є однією будівлею. У справі відсутні дані, який об’єкт та коли був побудований відповідачем і не вказано яку частину будинку необхідно привести до попереднього стану. Вказується на те, що відповідачі здійснюють лише поточний ремонт будинку, всі будівлі на земельній ділянці побудовані давно, що видно з технічної документації на будинок. Позов не доведено і суд не врахував також, що в провадженні цього ж суду знаходиться з 2009 р. справа №2-698/10 про визнання права власності на будинок за ОСОБА_1, внаслідок чого дана справа мала бути зупинена. Дана справа витікає з конфлікту, який мав місце раніше між відповідачами і ОСОБА_3, яка сприяла втягуванню в конфлікт Київської районної адміністрації Одеської міської ради, що підтверджується відсутністю подібного позову від ОСОБА_3

 Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка представника Одеської міської ради і ОСОБА_3, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає її розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4  і ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_5, представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради, вважає рішення суду правильним.

Розглянувши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Задовольняючи позов про приведення належної ОСОБА_3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до технічної документації, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами провадилась самовільна реконструкція частини домоволодіння шляхом зведення прибудови до належного за договором дарування ОСОБА_3 домоволодіння на самовільно зайнятій відповідачами земельній ділянці.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.  

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 2 ст. 31 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову лише до початку розгляду судом справи по суті.

Згідно з положеннями ст. 10 ч. 3, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, зокрема, у разі, якщо обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даній справі Київська районна адміністрація Одеської міської ради заявила вимоги щодо приведення у попередній стан відповідно до технічної документації частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, за рахунок відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

З доданих до позову документів видно, що 04. 09. 2009 р. до Київської районної адміністрації м. Одеси надійшла скарга від 03. 09. 2009 р. гр. ОСОБА_3, яка вказує, що у вересні 1998 р. вона зареєструвала ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за адресою по АДРЕСА_1. З цього часу вони систематично руйнують і пошкоджують домоволодіння, в якому вони проживають і яке є її власністю, їй стало відомо, що вони проводять незаконну перебудову і прибудову без її згоди. В зв’язку з викладеним просила прийняти заходи для припинення незаконного будівництва і перепланування будинку (а. с. 7).

Листом заступника голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 08. 09. 2009 р. ОСОБА_1 запропоновано зупинити усі види будівельних робіт і надати проектно-правову документацію і правовстановлюючі документи, а у випадку невиконання цих вимог вказано на застосування заходів відповідно до закону (а. с. 6)

З акту від 21. 10. 2009 р., складеного представниками Київської райадміністрації м. Одеси, з виїздом на місце, видно, що розглянуто звернення депутата Одеської міської ради, заява гр. ОСОБА_3 щодо самочинного будівництва і встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 без оформлення відповідної документації і дозволу інспекції ДАБК проводяться будівельні роботи щодо побудови прибудови до частини житлового будинку по АДРЕСА_1, власником якої на підставі договору дарування № 2792 від 04. 10. 1996 р. є ОСОБА_3 Вказується, що лист Київської районної адміністрації про зупинення всіх видів будівельних робіт і надання проектної документації ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проігнорували, дозвільні документи не надали (а. с. 5).

Разом з тим, в наданих позивачем скарзі ОСОБА_3, листі заступника голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 08. 09. 2009 р., акті від 21. 10. 2009 р., складеному представниками Київської райадміністрації м. Одеси, з виїздом на місце, не вказано коли та які конкретно будівельні роботи проводяться ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та яка прибудова ними збудована і не складалася ніяка схема будівництва або прибудови чи перебудови, які за даними документами здійснювалися відповідачами, та не зрівнювалися ці дані з правовстановлюючими документами на будинок.

Аналіз змісту позову Київської районної адміністрації Одеської міської ради вказує на те, що в позові взагалі відсутній опис обставин, які б вказували на здійснені відповідачами конкретні будівельні роботи або конкретну реконструкцію чи прибудову та порушення ними діючих архітектурно-будівельних, протипожежних, санітарних правил та інших норм, які б порушували права та інтереси інших громадян. Одночасно позивачем суду не було надано і доказів, які б вказували на здійснені відповідачами конкретні будівельні роботи або конкретну реконструкцію чи прибудову та порушення діючих архітектурно-будівельних, протипожежних, санітарних норм і правил та прав і інтересів громадян при цьому.

За відсутності в позовних вимогах опису, які конкретно незаконні будівельні роботи здійснювалися і яка конкретно прибудова в якому місці земельної ділянки побудована, які допущені відповідачами конкретні порушення діючих архітектурно-будівельних, протипожежних, санітарних правил та інших норм, які порушують права та інтереси інших громадян, а також за відсутності доказів з цього питання заявлений Київською районною адміністрацією позов є неконкретним і носить загальний характер.

Вказане має істотне значення, оскільки спільне домоволодіння складається з ряду будинків і прибудов, належних різним власникам і побудованих з узаконенням або самовільно в різний період часу.

Так, за договором дарування від 04. 10. 1996 р., засвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрованим в реєстрі № 2792, ОСОБА_3 (раніше ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 В цілому житловий будинок з належними будівлями і спорудами складається з одного житлового приміщення, площею 54,3 кв. м. (літ. А), літньої кухні (літ. Б), альтанки (літ. В), сараю (літ. Г), уборної ( літ. Д), сараю (літ. Е), душа (літ. Ж), альтанки (літ. З), навісів (літ. И, К), огорож № 1-4, мощения І-V, розташованого на земельній ділянці площею 760 кв. м.

За заявою власника ОСОБА_1 за договором відчужується ОСОБА_3: 2-1 кухня, 2-2 тамбур, 2-3 веранда, 2-4 житлова, 2-5 житлова, 2-6 коридор, 2-7 санвузол, літня кухня (літ. Б), альтанка (літ. В), сарай (літ. Г), уборна ( літ. Д), душ (літ. Ж), навіси (літ. И, К) (а. с. 8).

Згідно з інвентаризаційними відомостями Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації по домоволодінню АДРЕСА_1 вже за станом на 19. 03. 1975 р. мали місце самовільно побудовані прибудови, споруди, і веранда за літ. а1, а3, а4 ОСОБА_1 а прибудова а2 за ОСОБА_11 (а. с. 9-10).

За минулий час неодноразово змінювалися власники будівлі, а самі АДРЕСА_1 неодноразово змінювалися, ускладнювалися, добудовувалися і перебудовувалися як самовільно, так і з визнанням права власності, що видно з наданих відповідно до листа комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» від 26. 10. 2010 р. копій інвентаризаційних справ на два житлових будинки під АДРЕСА_1 (а. с. 61-126).  

При цьому, за наявності даних про право власності на будівлі під АДРЕСА_1 за декількома власниками судом не притягнуто до участі всіх осіб, які мають відповідні права щодо земельної ділянки та будівель за цією адресою.

Не спростовані доказами у справі і доводи апелянтів, що ОСОБА_3 є власником будинку по вул. АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживають за адресою по АДРЕСА_2 і ОСОБА_3 не є власником цієї будівлі.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за наявності позовних вимог про приведення у попередній стан відповідно до технічної документації частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, у самій мотивувальній частині позову ставиться питання щодо знесення відповідачами за їх рахунок самочинно збудованих будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, на підставі ст. 376 ЦК України, але положення цієї статті передбачають різні підстави і умови для ухвалення рішення стосовно знесення самочинно збудованого майна або відповідної перебудови.

За таких обставин за наявності недоведеного неконкретного позову з проханням  привести у невизначений позивачем попередній стан відповідно до не вказаної позивачем технічної документації невизначену частину житлового будинку за адресою м. Одеса, вул. АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, за рахунок відповідачів у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позову.

Таким чином, позивачем не доведено заявлені позовні вимоги, матеріали справи не спростовують вищенаведені доводи відповідачів та апеляційної скарги і апеляційним судом встановлено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За положеннями ст. ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення за положеннями ст. 309 ЦПК України є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З урахуванням викладених обставин на підставі положень ст. 309 ЦПК України судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким належить відмовити у задоволенні позову Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Одеська міська рада і ОСОБА_3, про приведення у попередній стан відповідно до технічної документації частини житлового будинку АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3, за рахунок відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Наведене не позбавляє відповідно до вимог закону за наявності підстав права Київської районної адміністрації Одеської міської ради або інших заінтересованих осіб звернутися до суду з відповідним позовом стосовно конкретних спірних самочинно збудованих будівель або перебудов з притягненням до участі у справі усіх заінтересованих осіб.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 2, 309, 313-314, 316, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Скасувати   рішення Київського районного суду м. Одеси від 18. 11. 2010 р. і ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Одеська міська рада і ОСОБА_3, про приведення у попередній стан відповідно до технічної документації частини житлового будинку АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3, за рахунок відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області                                              А. П. Бабій

                     О. Д. Варикаша  

                                                                                                                                О. А. Ступаков