КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-3825/09/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Лічевецький І.О.  

Суддя-доповідач:  Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" січня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддівБорисюк Л.П.,

Грибан І.О., Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року УПФУ в Кам’янському районі Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до ТОВ «Патнер-Плюс», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16 993,70 грн., з яких: заборгованість по страхових внесках в розмірі 12 213,04 грн., заборгованість по штрафних санкціях в розмірі 3 788,98 грн. та заборгованість по пені в розмірі 991,68 грн.

В ході судового розгляду, позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 13 124,30 грн., в т.ч.: 8 343,64 грн. –заборгованість зі сплати страхових внесків, 3 788,98 грн. –штраф та 991,68 грн. –пеня.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Партнер-плюс»на користь УПФУ в Кам’янському районі Черкаської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2009 року по червень 2009 року в розмірі 8 343,64 грн., штраф в розмірі 1 200,97 грн. та пеню в розмірі 991,68 грн., а всього в розмірі 10 536,29 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.     

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Партнер-Плюс»перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.    

Судом встановлено, що за лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., травень 2009 р. та червень 2009 р. відповідачем подано до УПФУ в Кам’янському районі Черкаської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно проведених позивачем розрахунків, ТОВ «Партнер-Плюс»зобов’язане було сплатити на рахунок Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 15 571,38 грн.

За цей період ТОВ «Партнер-Плюс»сплатило 7 227,74 грн. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка в розмірі 8 343,64 грн., внаслідок якої позивачем прийнято рішення:

-          № 99 від 15.05.2009 р., яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 22.12.2008 р. по 08.05.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 1 130,08 грн. (10, 20, 50 % у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в розмірі 315,55 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій);

-          № 100 від 15.05.2009 р., яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 22.12.2008 р. по 08.05.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 70,89 грн. (10, 20, 50% у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в розмірі 19,47 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій);

-          № 136 від 11.06.2009 р., яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 05.01.2009 р. по 05.06.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 2 477,34 грн. (10, 20, 50% у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в розмірі 627,82 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій);

-          № 137 від 11.06.2009 р., яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 05.01.2009 р. по 05.06.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 110,67 грн. (10, 20, 50% у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в розмірі 28,84 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій).

Зазначені рішення отримані відповідачем, відповідно, 15.05.2009 р. та 11.06.2009 р.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.          

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту –Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону № 1058-IV платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Положенням частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страховими внесками в розумінні абз.1 ст.1 Закону №1058-IV є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону ( абз.1 ст.1 Закону №1058-IV).

Згідно п.6 ст.19 вказаного Закону, страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких зараховуються страхові внески. При цьому, базовим звітним періодом для Страхувальника - роботодавця  є календарний місяць.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.1 ст. 12 Закону № 1058-IV).

Частиною 9 статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту 2 цієї статті (в редакції, що була чинною до 11.06.2009 р.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Порядок сплати страхувальника страхових внесків також визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, де в пунктах 5.1.3 та  5.1.4 передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування готівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що відповідачем в порушення вимог статті 20 Закону № 1058-IV не було своєчасно сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік в розмірі 8 343,64 грн.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

          Відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржувалось та визначені в ньому суми штрафу ним не були сплачені.

          Разом з тим, судом вірно встановлено, що з 11 червня 2009 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»від 05 березня 2009 року № 1074-VІ, відповідно до якого частину 9 статті 106 Закону № 1058-IV викладено в наступній редакції: «за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішеннями № 136 та 137 від 11.06.2009 р. позивачем застосовано штраф без урахування зазначених змін Закону 1058-IV, а тому названі рішення в частині накладення штрафу в загальному розмірі 2 588,01 грн. є необґрунтованими. Вказана обставина дає підстави стверджувати про безпідставність заявлених позивачем вимог, які слід визнати такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно із частиною 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року –залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

                      суддя

                      суддя      Л.П. Борисюк

І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович

Ухвала в повному обсязі складена та підписана –25.01.2011 р.