ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.09.06 о 10:30 Справа № 22/19-05/17
Господарський суд Київської області у складі судді Суховий В.Г.
при секретарі судового засідання Фролов О.С.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.;
відповідача: Шумило Н.М.
третя особа: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, смт. Калинівка
до Васильківської міської ради, м. Васильків
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерний банк “Київська Русь”
про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради
№НОМЕР_2 від 13 лютого 2004 року в частині затвердження
розпорядження міського голови № 19 від 10.02.2004
зустрічним позовом Васильківської міської ради, м. Васильків
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 , смт. Калинівка
про визнання недійсними договорів оренди нежитлових
приміщень № НОМЕР_1 від 01.06.2001 та № НОМЕР_1 від 01.11.2002 та
додаткової угоди до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002
СУТЬ СПОРУ:
В грудні 2004 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Васильківської міської ради (далі -Відповідач) про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради № НОМЕР_2 від 13 лютого 2004 року в частині, що стосується затвердження розпорядження міського голови №НОМЕР_4 від 10.02.2004 “Про передачу в оренду приміщення другого поверху по вул. АДРЕСА_1” Акціонерному банку “Київська Русь”.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем при винесенні оспорюванного рішення вимог ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ст. 777 Цивільного Кодексу України. На думку позивача, оспорюваним рішенням затверджено розпорядження міського голови № НОМЕР_4 від 10.02.2004р. “Про передачу в оренду частини приміщення другого поверху по вул. АДРЕСА_1акціонерному банку “Київська Русь” без врахування того факту, що дане приміщення передано в оренду позивачу на підставі договору оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001 та договору оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002р., а позивач має переважне право на продовження договору оренди на новий термін.
Відповідач проти позову заперечив та просить суд відмовити позивачу в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. А саме, на думку відповідача, ст.ст. 142, 143, 144 Конституції України та п.п 3, 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” покладають право суб'єкта комунальної власності лише на раду, а не на органи місцевого самоврядування.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2005 року за ініціативою суду згідно ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача Акціонерний банк „Київська Русь”. Представник 3-ої особи проти позову заперечує.
07.02.2005 відповідачем подано зустрічний позов до СПД - фізичної особи ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.06.2001 та № НОМЕР_1 від 01.11.2002, та додаткової угоди до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002. Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на відсутності в оспорюваних договорах всіх істотних умов, а саме: вартості приміщення, відсутні застереження щодо зміни вартості майна у зв'язку із зміною кон'юнктури, зносу, індексу інфляції, відсутній розмір торгівельної площі, відсутній розмір складських приміщень та допоміжних площ, не зазначено про розміщення орендованого приміщення на другому поверсі буд. № АДРЕСА_1, м. Васильків, відсутнє викопіювання з поверхового плану, який повинен складати невід'ємну частину цього договору; відсутнє визначення супутнього устаткування та іншого майна, відсутній опис технічного стану об'єкту оренди на дату передачі, відсутній сам акт прийому-передачі. Додаткова угода до договору оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002 (без зазначення дати її підписання), якою визначено термін дії договору з 31.12.2002р. по 30.06.2003р., укладена без дозволу власника - Васильківської міської ради про внесення змін до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002р. та відсутнє погодження вказаної додаткової угоди з балансоутримувачем приміщення по АДРЕСА_1 - комунальним підприємством „Васильківський комбінат комунальних послуг”.
Представник відповідача по зустрічному позову -суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_2. проти зустрічного позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву, який знаходиться в матеріалах справи. В обґрунтування заперечень відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що повноважень звертатись до суду з позовними вимогами міській раді законом не надано. Крім того, оспорюванні договори оренди та додаткова угода до нього містять всі істотні умови, які передбачені ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2006 у даній справі рішення господарського суду Київської області від 11.02.-17.02.2005 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.04.2005 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судовому засіданні 13.09.2006 представники позивача первісні позовні вимоги підтримали, а проти зустрічного позову заперечили, з підстав викладених у позовній заяві та запереченні. Відповідач проти первісного позову заперечив та просить суд задовольнити зустрічну позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд в с т а н о в и в:
1 червня 2001 року між Управлінням з питань економіки і власності Васильківського міськвиконкому (далі - Управління) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (позивач за первісним позовом) укладено договір оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 (а.с. 14, т.1). Відповідно до п. 1.1 даного договору Управління (орендодавець за Договором) передає, а позивач (орендар) приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: м. Васильків, вул. АДРЕСА_1, загальною площею 300,4 м2, вартість приміщення згідно з експертною оцінкою 119 934,70 грн., яке знаходиться у комунальній власності Васильківської міської ради, і зобов'язується своєчасно оплачувати орендні платежі та виконувати умови цього Договору.
Згідно з п. 8.1 Договору № НОМЕР_1 від 01.06.2001, даний договір діє з 01.06.2001 по 01.06.2003 року. Строк дії Договору може бути продовжений, якщо ні одна із сторін письмово за один місяць до закінчення строку дії Договору не попередить другу сторону про розірвання Договору та звільнення приміщення (п. 8.4). Розмір орендної плати визначається згідно норм чинного законодавства і на момент укладання договору становить 3,55 грн. за 1 м2 з урахуванням ПДВ (п. 4.1).
1 листопада 2002 року Управлінням та ПП ОСОБА_2. підписано договір оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 (а.с. 17, т.1), відповідно до якого позивач прийняв в оренду від Управління у строкове платне користування нежиле приміщення для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Васильків, вул. АДРЕСА_1, загальною площею 300,4 м2. Відповідно до п. 10.6 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим Договором. Цей договір укладено строком з 01.11.2002 до 31.12.2002 включно (п. 10.1).
Згідно з п. 9 додатки до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються: розрахунок орендної плати; акт оцінки вартості приміщення, що передається в оренду; акт прийому-передачі орендованого нежитлового приміщення.
Додатковою угодою до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002 сторони продовжили строк дії договору від 01.11.2002 № НОМЕР_1 до 30 червня 2003 року.
Зі змісту обох договорів оренди вбачається, що предметом договору оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002 був той самий об'єкт оренди, що й у договорі оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001 -приміщення площею 300,4 м2 по вул. АДРЕСА_1.
Отже, підписання договору оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002 мало наміром заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Проаналізувавши вищезазначені спірні договори оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001 та № НОМЕР_1 від 01.11.2002, та додаткову угоду до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002 на відповідність їх нормам чинного законодавства, судом встановлено таке.
Вказані спірні договори за своєю правовою природою є договорами оренди комунального майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оскільки на момент підписання спірних договорів, відносини майнового найму, різновидом якого є оренда, були врегульовані нормами глави 25 ЦК УРСР, а відносини оренди державного та комунального майна -Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, господарський суд при вирішенні даного спору застосовує положення цих нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
В частині 1 статті 10 Закону України № 2269-ХІІ від 10.04.1992 р. зі змінами “Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон) передбачені істотні умови договору оренди, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Аналіз змісту Договору оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.11.2002 року свідчить про те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, зокрема щодо вартості приміщення (об'єкта оренди).
Як вбачається з Договору оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002, у ньому не зазначено вартість орендованого майна. Однак, у розділі 9 Договору оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002 зазначено, що до нього додаються і є його невід'ємною частиною розрахунок орендної плати, акт оцінки вартості приміщення та акт прийому передачі орендованого нежитлового приміщення.
Ухвалою від 07.07.2006 суд витребував від позивача та відповідача додатки до цього договору, а саме: розрахунок орендної плати; акт оцінки вартості приміщення, що передається в оренду; акт прийому-передачі орендованого нежитлового приміщення. Однак, як встановлено судом, зазначені в розділі № 9 договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002 додатки відсутні, оскільки не складалися і не підписувалися сторонами, що підтвердили і представники сторін в судовому засіданні, приміщення за договором оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002 не передавалося.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що Договір оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.11.2002 слід вважати неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов, зокрема щодо вартості об'єкта оренди, тобто, не додержано вимог ст. 153 ЦК УРСР та ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Додаткова угода до Договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002, якою сторони продовжили строк його дії до 30.06.2003, не усуває його недоліків в частині відсутності всіх істотних умов.
Таким чином, оскільки Договір оренди № НОМЕР_1 від 01.11.2002 вважається неукладеним, тому неможливо визнати недійсним договір, якого не існує.
Отже, зустрічні позовні вимоги Васильківської міської ради в частині визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.11.2002 та додаткової угоди до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002 задоволенню не підлягають.
Щодо зустрічної вимоги Васильківської міської ради в частині визнання недійсним договору оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001, то вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 153 ЦК УРСР та частина перша ст. 12 Закону, в редакції станом на червень 2001, передбачає, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Проаналізувавши зміст Договору оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.06.2001 (а.с. 14-16, т.1), суд дійшов висновку, що зазначений Договір містить всі істотні умови ч.1 ст. 10 Закону (в редакції на час його укладання). А саме:
·об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації) -нежитлове приміщення за адресою: м. Васильків, вул. АДРЕСА_1, загальною площею 300,4 м2, вартість приміщення згідно з експертною оцінкою 119 934,70 грн., яке знаходиться у комунальній власності Васильківської міської ради (п. 1.1 Договору);
·термін, на який укладається договір оренди -Договір діє з 01.06.2001 по 01.06.2003 (п. 8.1 Договору);
·орендна плата з урахуванням її індексації - розмір орендної плати визначається згідно норм чинного законодавства і на момент укладання договору становить 3,55 грн. за 1 м2 з урахуванням ПДВ. Загальний розмір орендної плати -1 067,68 грн. з урахуванням ПДВ. Розмір орендної плати підлягає щомісячному коригуванню з урахуванням індексу інфляції, змін цін, тарифів інше (п.п 4.1, 4.2 Договору).;
·порядок використання амортизаційних відрахувань -передбачені в п.п 5.1 та 5.2 Договору; відновлення орендованого майна та умови його повернення - передбачені в п.п 3.1.3, 3.1.6, 3.1.7, 3.1.11 Договору; виконання зобов'язань -п.3; відповідальність сторін -п.6; страхування орендарем взятого ним в оренду майна -п. 3.1.5 Договору.
Таким чином, наведене вище повністю спростовує посилання Васильківської міської ради у зустрічному позові, як на підставу позовних вимог, на відсутність у Договорі оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.06.2001 істотних умов, передбачених ч.1 ст. 10 Закону.
Факт прийому-передачі в оренду приміщення площею 300,4 м2 на підставі договору № НОМЕР_1 від 01.06.2001 підтверджується актом від 01.06.2001 (а.с. 31, т.2).
З урахуванням наведеного, зустрічний позов Васильківської міської ради про визнання недійсними договорів оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.06.2001р. та № НОМЕР_1 від 01.11.2002р., та додаткової угоди до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002р. є необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.
Щодо первісних позовних вимог СПД - ОСОБА_2 до Васильківської міської ради про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради №НОМЕР_2 від 13 лютого 2004 року, то господарський суд вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК УРСР зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами.
Оскільки, як було зазначено вище, Договір оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.11.2002 слід вважати неукладеним, а тому він не припинив дію договору, укладеного між тими ж сторонами раніше, а саме Договору оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001 у зв'язку з новацією.
Згідно з п. 8.1 Договору № НОМЕР_1 від 01.06.2001 він діє з 01.06.2001 по 01.06.2003. Строк дії договору може бути продовжений, якщо ні одна із сторін письмово за один місяць до закінчення строку дії Договору не попередить другу сторону про розірвання Договору та звільнення приміщення.
Відповідно до ст. 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідачем-Васильківською міською радою не подано суду доказів щодо наявності заяви однієї з сторін (протягом травня -червня 2003 року) про припинення Договору оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001, тому суд, з огляду на приписи ст. 17 Закону та п.8.4 Договору № НОМЕР_1 від 01.06.2001, дійшов висновку, що на момент прийняття Васильківською міською радою оспорюваного рішення Договір № НОМЕР_1 від 01.06.2001 діяв, оскільки в силу Закону і договору був пролонгований на новий строк до 01.06.2005 року, термін його дії на час прийняття спірного рішення не закінчився.
13 лютого 2004 року Васильківською міською радою було прийнято рішення № НОМЕР_2 (а.с. 23, т.1), згідно з яким затверджено розпорядження міського голови щодо оренди приміщень, які належать до комунальної власності Васильківської територіальної громади, а саме розпорядження № НОМЕР_4 від 10.02.2004 “Про передачу в оренду частини приміщення другого поверху по вул. АДРЕСА_1акціонерному банку “Київська Русь”.
Господарський суд вважає, що оспорюванне рішення Васильківської міської ради № НОМЕР_2 від 13.02.2004 в частині передачі в оренду приміщення другого поверху по вул. АДРЕСА_1акціонерному банку “Київська Русь” є незаконним і підлягає скасуванню, виходячи з того, що на час прийняття оспорюваного рішення діяв Договір оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001, і майно на законних підставах знаходилося в орендному користуванні позивача -ПП ОСОБА_2.
Майно, яке знаходиться в користуванні на підставі чинного договору оренди, не може в той же час бути передане орендодавцем в оренду іншим особам.
Згідно з Договором оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001 орендодавцем комунального майна є Управління з питань економіки і власності Васильківського міськвиконкому (далі - Управління).
Відповідно до абз.3 ст.5 Закону орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Положенням про управління з питань економіки і власності Васильківського міськвиконкому (а.с. 26, т.2), затвердженого рішенням Васильківської міської ради від 26.10.2000 (а.с. 25, т.2) передбачено, що основними завданнями Управління є: реалізація державної та регіональної політики у сфері управління майном, що перебуває у комунальній власності міста і загальнодержавним та обласним майном, повноваження з управління яким делеговані міськвиконкому (п.3.5), Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює керівництво з питань управління комунальним майном міста (п. 4.13), начальник Управління укладає договори (п. 8.5).
Тому саме Управління з питань економіки і власності Васильківського міськвиконкому в даному випадку є належним орендодавцем, як орган, уповноважений здійснювати управління комунальним майном.
Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача - Васильківської міської ради на те, що управлінням укладено договір оренди № НОМЕР_1 від 01.06.2001 з перевищенням повноважень з огляду на приписи ч.5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Згідно з положенням про Управління воно є органом, уповноваженим управляти комунальним майном. Відповідно до ст. 5 Закону Управління, як зазначений орган, є орендодавцем щодо комунального майна.
Посилання відповідача на п.5 ст. 60 Закону у цій частині є необґрунтовані, оскільки право органів місцевого самоврядування (у розумінні відповідача -лише міська рада) здавати в оренду об'єкти комунальної власності не є виключним правом міської ради. В силу положень ст. 5 Закону такими повноваженнями наділені органи, уповноважені управляти комунальним майном.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Теж саме передбачено і в ч.1 ст. 188 ГК України та ч.1 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Таким чином, рішення Васильківської міської ради № НОМЕР_2 від 13.02.2004 про затвердження розпорядження міського голови в частині передачі в оренду приміщення другого поверху по вул. АДРЕСА_1 акціонерному банку “Київська Русь” є односторонньою відмовою від Договору, що не відповідає вимогам ч.1 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч.1 ст. 188 ГК України та ст. 525 ЦК України.
Що ж до посилань сторін на невідповідність чинному законодавству дій міського голови по продовженню строків договору оренди та по передачі своїм розпорядженням комунального майна в оренду, суд зазначає таке.
Чинне законодавство, у тому числі Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” не містить норм, які б надавали міському голові повноваження щодо продовження строків договорів оренди комунального майна та по передачі своїм розпорядженням комунального майна в оренду. Такі повноваження згідно з абз.3 ст.5 Закону належать органам, уповноваженим управляти комунальним майном. Міський голова не є таким органом.
Стосовно необхідності затвердження рішень виконавчих комітетів і розпоряджень міських голів відповідними міськими радами, слід також зазначити, що Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” та інші нормативно-правові акти не передбачають такого затвердження.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 20 ГК України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Таким чином, рішення Васильківської міської ради від 13.02.2004 за № НОМЕР_2 про затвердження розпорядження міського голови в частині передачі в оренду приміщення другого поверху по вул. АДРЕСА_1акціонерному банку “Київська Русь”, прийнято з порушенням Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а тому його слід визнати нечинним з моменту його прийняття.
На підставі ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на бюджет Васильківської міської ради Київської області.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Первісний позов суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_2 задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним (нечинним) з моменту прийняття рішення № НОМЕР_2 від 13.02.2004 Васильківської міської ради Київської області “Про затвердження розпоряджень міського голови щодо оренди приміщень, які належать до комунальної власності Васильківської територіальної громади” в частині затвердження розпорядження міського голови від 10.02.2004 № НОМЕР_4 “Про передачу в оренду частини приміщення другого поверху по вул. АДРЕСА_1 акціонерному банку “Київська Русь”.
3. Стягнути з бюджету Васильківської міської ради Київської області (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 56, код 25823914) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (08623, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. АДРЕСА_2, код НОМЕР_3) 203 грн. судових витрат, у тому числі 85 грн. держмито і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні зустрічного позову Васильківської міської ради про визнання недійсними договорів оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 від 01.06.2001 та № НОМЕР_1 від 01.11.2002 та додаткової угоди до договору № НОМЕР_1 від 01.11.2002 -відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги або після закінчення апеляційного розгляду справи і залишення постанови без змін.
Дану постанову може бути оскаржено у 10-денний термін з дня складення у повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги або у 20-денний термін після подання у 10-денний термін заяви про її апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Суховий В. Г.