ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
14.09.06 Справа № 193/17-04
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю із 100% іноземною
Інвестицією “УСПОТ ЛТД”
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 76 625,75 грн.
за зустрічним позовом
Приватного підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю із 100% іноземною
інвестицією “УСПОТ ЛТД”
про визнання недійсним договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003
Суддя Суховий В.Г.
Представники:
позивача: Максимков В.А., Тімченко О.А.;
відповідача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю із 100% іноземною інвестицією “УСПОТ ЛТД” (далі -Позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про стягнення 76 625,75 грн., з яких 73 200 грн. -заборгованість по відшкодуванню збитків та 3 425,75 грн. -пені.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем графіку відшкодування збитків, визначеному сторонами в договорі № НОМЕР_1 від 28.03.2003.
У відзиві на позовну заяву № 1/143/17-04 від 14.06.2004 відповідач позов не визнав, посилаючись на підписання договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003 з метою проведення по бухгалтерському обліку збитків позивача, спричинених внаслідок поставки неякісної продукції його контрагентом - ЗАТ “Москва-Макдональдс”.
Приватний підприємець ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ТОВ “УСПОТ Лтд” про визнання недійсним договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003. Свої вимоги ПП ОСОБА_1 за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що вказаний договір є удаваною угодою, оскільки був укладений з метою приховати іншу угоду, а саме покриття збитків по бухгалтерському обліку. За твердженням позивача за зустрічним позовом, спірний договір було укладено між сторонами по справі у зв'язку з отриманням ТОВ “УСПОТ Лтд” від постачальника неякісного вантажу, що підтверджується даними акту експертизи Київської торгівельно-промислової палати № НОМЕР_2 від 17.04.2004. За відсутності вини перевізника у пошкодженні вантажу, ПП ОСОБА_1 не було спричинено жодних збитків відповідачеві за зустрічним позовом. За посиланням ОСОБА_1, на підставі договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003 ТОВ “УСПОТ ЛТД” фрахтувало автомобілі по завищених цінах, що передбачало повернення ОСОБА_1 частини перерахованої плати за перевезення вантажу замовникові в якості погашення збитків згідно умов цього договору.
У відзиві на зустрічний позов ТОВ “УСПОТ Лтд” заперечує проти зустрічних позовних вимог, посилаючись на факт визнання ПП ОСОБА_1 заборгованості по відшкодуванню збитків шляхом укладення спірного договору, а також на інші викладені у відзиві обставини. За посиланням відповідача за зустрічним позовом, укладення договору про відшкодування збитків не впливає на ведення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ “УСПОТ Лтд”.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2006 року у даній справі рішення господарського суду Київської області від 05.07.2004 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2005 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
В судовому засіданні 14.09.2006 представник позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача проти первісного позову заперечив та просив суд задовольнити зустрічну позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд в с т а н о в и в:
23.11.2001 ТОВ “УСПОТ ЛТД” та ПП ОСОБА_1. уклали договір міжнародного перевезення вантажів (а.с. 91-92, т.1), згідно з яким ПП ОСОБА_1. здійснював перевезення вантажів, а ТОВ “УСПОТ ЛТД” оплачувало вартість перевезення.
За заявкою № НОМЕР_3 від 05.04.2002 (а.с. 93, т.1) ПП ОСОБА_1. у період з 10.04.2002 по 16.04.2002 здійснив перевезення вантажу -продукти харчування до 20 тонн. При прибутті автомобіля ПП ОСОБА_1 на склад ТОВ “УСПОТ ЛТД” було виявлено, що вантаж (котлети) неякісний. Експертизою, проведеною Київською торгово-промисловою палатою на замовлення ТОВ “УСПОТ ЛТД” (акт експертизи № НОМЕР_4 від 17.04.2002, а.с. 96, т.1), встановлено, що температура вантажу під час перевезення за показаннями самописця-логгера складала від мінус 19 до мінус 22 градусів по Цельсію. На підлозі та на стінках рефрижератора конденсат відсутній.
28.03.2003 ТОВ “УСПОТ ЛТД” та ПП ОСОБА_1. уклали договір № НОМЕР_1 (а.с. 5-7, т.1), предметом якого є досудове врегулювання проблеми компенсації збитків, понесених ТОВ “УСПОТ ЛТД” в результаті пошкодження вантажу -котлет з яловичини, які перевозилися на підставі договору про міжнародне перевезення вантажу від 23.11.2001 між приватним підприємцем ОСОБА_1. і ТОВ “УСПОТ ЛТД”. Згідно з п.п. 1.1.1 Договору від 28.03.2003 № НОМЕР_1 приватний підприємець зобов'язувався відшкодувати збитки, заподіяні ТОВ “УСПОТ ЛТД” внаслідок пошкодження вантажу -котлет з яловичини, які ним перевозилися в квітні 2002 року згідно з СМR № НОМЕР_5 з Москви до Києва. А відповідно до п.п. 1.1.2 Договору ТОВ “УСПОТ ЛТД” зобов'язалося укладати з приватним підприємцем ОСОБА_1 договори на перевезення вантажів в межах строків виконання зобов'язань по відшкодуванню збитків.
З посиланням на порушення ПП ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором від 28.03.2003 № НОМЕР_1, а саме недотримання графіку відшкодування збитків (сплати чергових платежів), позивачем заявлено первісний позов до ПП ОСОБА_1. про стягнення 73 200 грн. - заборгованість по відшкодуванню збитків та 3 425,75 грн. -пені.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю із 100% іноземною інвестицією “УСПОТ ЛТД” про визнання договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003 недійсним, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві та поданих поясненнях.
Дослідивши подані матеріали та заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 203 ЦК УРСР, чинного на період виникнення спірних правовідносин, в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Аналогічна за змістом норма міститься і в ст. 623 ЦК України, згідно з якою (ч.1) боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Тобто, обов'язок відшкодувати збитки пов'язаний з фактом порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 209 ЦК УРСР, аналогічна норма міститься і в ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що спір виник у зв'язку з перевезенням вантажу.
Згідно ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Як вбачається з Договору від 28.03.2003 № НОМЕР_1, він фактично є договором про наміри сторін (позивача та відповідача) укладати в майбутньому договори перевезення, по яких ТОВ “УСПОТ ЛТД” оплачує послуги по перевезенню, а ПП ОСОБА_1. повертає частину отриманих коштів на рахунок позивача у розмірі, що перевищує собівартість перевезення.
Проте з Договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003 не можуть виникати зобов'язання про відшкодування збитків у зв'язку з псуванням вантажу, який перевозився на підставі іншого договору, а саме Договору від 23.11.2001. Обов'язок відшкодувати збитки може виникати лише у зв'язку з порушенням зобов'язання, у даному випадку щодо перевезення вантажу (котлет).
Тобто, зобов'язання про відшкодування збитків, хоча й зазначено в договорі № НОМЕР_1 від 28.03.2003, однак таке зобов'язання не може розглядатися як основне договірне зобов'язання, оскільки в силу ст. 614 і ст. 623 ЦК України (ст. 203 ЦК УРСР, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) у вирішенні спору про стягнення збитків обов'язковим є встановлення наявності факту порушення зобов'язання та вини, які підстави відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи з приписів ст. 362 ЦК УРСР та ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, якщо не доведе що псування вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за псування прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе що це сталося не з його вини.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що перевізником дотримано умов Договору від 23.11.2001 про перевезення вантажу. Зокрема, Договором від 23.11.2001 було встановлено обов'язок перевізника дотримуватися температурного режиму перевезення вантажу. У п.13 “Вказівки відправника” міжнародної товарно-транспортної накладної СМR № НОМЕР_5 (а.с. 94, т.1), складеної відправником ЗАО “Москва-МакДоналдс”, Росія у день завантаження 10.04.2002, зазначено вимоги відправника до температурного режиму перевезення “- 180С - - 200С”.
Згідно з його даними самописця-логгера (а.с. 95, т.1) температура в контейнері, в якому здійснювалося перевезення вантажу, утримувалася в межах від -190 до -220, що відповідає умовам договору від 23.11.2001, СМR № НОМЕР_5 та ГСТУ № 46.019-2002.
Відповідно до ГСТУ № 46.019-2002 “Блоки із м'яса та субпродуктів заморожені” -м'ясопродукти із яловичини можуть зберігатися та перевозитися при температурі -120 протягом 8 місяців.
Такий же висновок викладено і в Акті експертизи № НОМЕР_2 від 17.04.2002, проведеної Київською торгово-промисловою палатою (акт експертизи № НОМЕР_2 від 17.04.2002, а.с. 96, т.1), якою встановлено, що температура вантажу під час перевезення за показаннями самописця-логгера складала від мінус 19 до мінус 22 градусів по Цельсію. На підлозі та на стінках рефрижератора конденсат відсутній.
Отже, вантаж протягом перевезення не розморожувався, знаходився в рефрижераторі при температурі -19 -22 0С, а відповідно і м'ясопродукти не могли зіпсуватися підчас перевезення.
Фіксування за допомогою самописця-логгера температурного режиму в контейнері перевізника -ПП ОСОБА_1 з моменту загрузки вантажу 10.04.2002 до моменту його доставки 16.04.2002 на склад ТОВ “УСПОТ ЛТД” підтверджується листом ТОВ “УСПОТ ЛТД” від 16.04.2002 на адресу підприємства “МакДональдз Юкрейн ЛТД” (а.с. 98, т.1).
Зі змісту Договору від 23.11.2001 міжнародного перевезення вантажів (а.с. 91, т.1) не вбачається, що на перевізника було покладено обов'язок щодо перевірки якості вантажу, який передавався до перевезення.
Наведене свідчить про відсутність вини ПП ОСОБА_1. у псуванні вантажу при перевезенні, а відтак і про відсутність спричинення ним збитків ТОВ “УСПОТ ЛТД”.
З урахуванням наведеного не можна погодитися з твердженням позивача - ТОВ “УСПОТ ЛТД” про те, що перевізником не забезпечено відповідність температурного режиму у контейнері, в якому перевозився вантаж, в результаті чого він зіпсувався (відбулась розморозка котлет).
Таким чином відповідачем -ПП ОСОБА_1. (перевізником) доведено належними доказами, а саме даними самописця-логгера, з урахуванням висновків експертизи, що псування вантажу сталося не з вини перевізника.
Отже, первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю із 100% іноземною інвестицією “УСПОТ ЛТД” до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 76 625,75 грн. задоволенню не підлягає.
Що стосується зустрічних позовних вимог ПП ОСОБА_1 про визнання договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003 недійсним, то суд з урахуванням матеріалів справи та пояснень представників сторін дійшов висновку про те, що зустрічний позов є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як на правову підставу зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору № НОМЕР_1 від 28.03.2003 ПП ОСОБА_1 посилається на ст. 57 ЦК УРСР, згідно з якою недійсною є угода укладена внаслідок обману.
Однак, твердження ПП ОСОБА_1, що договір № НОМЕР_1 від 28.03.2003 укладено в наслідок обману зі сторони ТОВ “УСПОТ ЛТД”, не доведений позивачем за зустрічним позовом, оскільки не подано належних доказів, які б свідчили про наявність умов, з якими ст. 57 ЦК УРСР пов'язує недійсність договору.
Як вбачається з Договору від 28.03.2003 № НОМЕР_1, він фактично є договором про намір укладати договори перевезення, по яких ТОВ “УСПОТ ЛТД” оплачує послуги по перевезенню, а ПП ОСОБА_1. повертає частину отриманих коштів на рахунок позивача у розмірі, що перевищує собівартість перевезення.
Тобто, сторони попередньо домовилися про порядок визначення умов оплати за договорами перевезення, які будуть укладатися між ними в майбутньому. Укладання такого договору не суперечить чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю із 100% іноземною інвестицією “УСПОТ ЛТД” відмовити повністю.
2. У зустрічному позові Приватного підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.
Суддя Суховий В. Г.