Судове рішення #13811087

Копія

Справа № 2-а-9444/10/2270

          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


01 березня 2011 рокум. Хмельницький


Хмельницький окружний адміністративний суд


в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.

при секретарі Розумняк О.В. 

за участі:

представника позивача:

представника відповідача: Нікіфорова М.Л., Баланчука П.Л.,

Волчецького І.М.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом      Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС"      до  Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення     про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 4023132300/0/11376 від 15.11.2010 року № 4023132300/1/12402 від 08.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення - рішення № 4023132300/0/11376 від 15.11.2010 року № 4023132300/1/12402 від 08.12.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення - рішення відповідача є незаконними і їх необхідно скасувати, так як нарахування відповідачем додаткової плати за оренду землі всупереч змісту договору оренди землі, укладеному між позивачем та Нетішинською міською радою, є незаконними, тому податкові повідомлення – рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству, так як в результаті перевірки було встановлено, що позивач сплачував орендну плату за землю у меншому розмірі ніж це було встановлено рішенням Нетішинської міської ради № 12 від 27 травня 2008 року, тому у задоволені позову необхідно відмовити.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Нетішинської міської ради Хмельницької області та відповідно до ст.ст. 9, 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язана їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки був складений акт про результати виїзної позапланової перевірки від 02.11.2010 року №1486/23/21339688 і прийнято податкове повідомлення - рішення № 4023132300/0/11376 від 15.11.2010 року про визначення зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 210141 грн. 01 коп., в тому числі основного платежу 140093 грн. 34 коп. і 70046 грн. 67 коп. штрафної санкції.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач враховуючи рішення органу місцевого самоврядування про продовження дії договорів, нарахував та сплачував орендну плату відповідно до чинного законодавства, змінюючи її розмір у зв'язку із щорічною індексацією грошової оцінки землі.

Посилаючись на рішення тридцять першої сесії Нетішинської міської ради 5 скликання від 27.05.2008 р. № 12, відповідач зробив висновок про неповне нарахування та сплату коштів за оренду землі, оскільки вказаним рішенням було значно підвищено відсоток орендної плати відносно грошової оцінки.

Враховуючи наведене в акті перевірки, відповідач прийняв рішення про податкове зобов'язання, але рішення є не законне, оскільки відповідач фактично втручається у правовідносини між позивачем та Нетішинською міською радою, тобто між орендарем та орендодавцем. Такі правовідносини встановлюються договором.

Згідно рішень сесій Нетішинської міської ради були укладені договори оренди земельної ділянки між Нетішинською міською радою та ВАТ "УБ ХАЕС".  Договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2005 року  (укладений на чотири роки, загальна площа ділянки 0,7987 гектарів, орендна плата за землю 725 грн. 49 коп). Договір від 10 червня 2005 року (укладений на чотири роки, загальна площа ділянки 0,6442 гектарів, орендна плата за землю 525 грн. 15 коп.), договір від  21 березня 2008 року (укладений на один рік, загальна площа ділянки 0,6772 гектарів, орендна плата за землю 1017 грн. 97 коп.), договір від 21 березня 2008 року (укладений на один рік, загальна площа ділянки 0,6985 гектарів, орендна плата за землю 683 грн. 34 коп.) Вказані договори по свої суті є ідентичними.

Пунктом 4.4 передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на два роки при зміні розмірів земельного податку, зміни коефіцієнта індексації.

Частиною 11 договору оренди земельної ділянки, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки як це передбачено ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

          Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю – є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

          Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

          Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 –12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

          Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768 – 3, зокрема ст. 124, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі – продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4, 5 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об’єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів АРК та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

          Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

          Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535 –12, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, також земельної частки (паю), і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частки за місяцями.

          Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

          Статтею 19 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

          Аналізуючи зазначені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що єдиним документом який безпосередньо регулює відносини орендаря та орендодавця по питаннях оренди земельної ділянки, у тому числі і розмір орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, умови якого повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

З документів вбачається, що позивач та Нетішинська міська рада укладали договори  оренди земельної ділянки до вищевказаного рішення Нетішинська міська рада, а тому сума орендної плати була меншою.   

Під час підписання нового договору враховано рішення Нетішинська міська рада, так згідно додаткового договором від 21 грудня 2010 року до договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2008 року позивачу була встановлена орендна плата за землю у розмірі 3104 грн. 79 коп. тобто п. 4.1 договору був викладений у новій редакції.

          Разом з тим, як встановлено із пояснень представника позивача, Нетішинська міська рада жодного разу не зверталась до позивача з письмовою пропозицією про зміну розміру орендної плати за землю  на виконання вимог ч. 11 договорів оренди земельної ділянки   від 02.02.2005 року, 10.06.2005 року та 21 березня 2008 року і фактично погоджувалась із розміром орендної плати за землю, яку сплачував позивач.

          Відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення №4023132300/0/11376 від 15.11.2010 року № 4023132300/1/12402 від 08.12.2010 року, якими позивачу визначено податкове зобов’язання по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 210141 грн. 01 коп., в тому числі основного платежу 140093 грн. 34 коп. і 70046 грн. 67 коп. штрафної санкції, вчинив такі дії всупереч ст. 19 Закону України «Про плату за землю», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», зміст яких викладений вище, тобто втрутився у правовідносини між орендарем та орендодавцем, які врегульовані договором оренди земельної ділянки.

Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік» на підставі якого було прийнято рішення 31 сесії Нетішинської міської ради 5 скликання № 12 від 27.05.2008 року про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки які відносяться до категорії землі промисловості, що становить 3 % до грошової оцінки землі, ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», на яку посилається відповідач у акті перевірки, стосуються в першу чергу Нетішинської міської ради і ніяким чином не позбавляло Нетішинську міську раду як орендаря виконати вимоги ст. 19 Закону України «Про плату за землю», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», та відповідно ч. 11 вищезазначених договорів оренди земельної ділянки.

В послідуючому правовідносини між позивачем та Нетішинською міською радою по питанню орендної плати за землю були належним чином врегульовані, про що свідчить копія додаткового договору  від 21 грудня 2010 року.

          Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення – рішення, які не відповідають вимогам чинного законодавства, тобто є незаконними тому їх необхідно скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

          На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 19 Закону України «Про плату за землю», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 9, 11, 86, 159 –163, 167 КАС України суд, - 

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №4023132300/0/11376 від 15.11.2010 року, № 4023132300/1/12402 від 08.12.2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено  04 березня 2011 року

   


Суддя

"Згідно з оригіналом" СуддяП.І. Салюк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація