Cправа № 2а-4718/10/0770
Ряд стат. звіту № 8.2.15
Код - 12
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Плеханової З.Б.
за участю секретаря судового засідання Немеш Ю.С. та сторін , які беруть участь у справі :
позивача: комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного–каналізаційного господарства м.Ужгорода»- представник Феделещак М.М. ( довіреність № 18 від 06.01.2011 року)
відповідача: Державна податкова інспекція в м. Ужгороді Закарпатської області –представник Барановська В.В. ( довіреність № 59/10/10 від 06.01.2011 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного–каналізаційного господарства м.Ужгорода» до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-
встановив:
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені 17 лютого 2011 року. Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 лютого 2011 року.
Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного–каналізаційного господарства м.Ужгорода»звернулося в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2010 року № 0018091543/03852/15-1/03344326/8928 з вимогою сплатити штрафну санкцію у розмірі 51 926,15 грн .за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий орган застосував штрафну санкцію тільки щодо частини податкового зобов’язання 103852,22 грн., яке в повному обсязі складає 165 971,35 грн. Відображене в додатку № 2 до Акту № 3802/15-1 від 12.11.2010 року про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства зарахування платежів є невірним, оскільки податковий орган не відобразив в обліковій картці платника податків ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.11.2009 року по справі, якою було скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2006 року, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2006 року, постанову Закарпатського господарського суду від 22.05.2006 року та направлено справу на новий розгляд, у зв’язку з чим штрафні санкції у сумі 93829,19 грн. стали неузгодженими, про що слід було внести відповідні зміни до облікової картки платника податків
Також позивач зазначає, що відповідач не відобразив в розрахунку штрафних санкцій здійснені платежі в повному обсязі , оскільки відсутній документально підтверджений належним чином розподіл їх на суму податку і пені, і також були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у зв’язку із вчинення порушення по дотриманню законодавчо встановлених процедур попередження підприємства про несплату узгодженої суми податкового зобов’язання у встановлені строки.
Крім того, позивач в позові вказує , що Державна податкова інспекція міста Ужгорода всупереч Інструкції про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби при складанні акту перевірки не дослідила стан розрахунку платника податків з бюджетами , оскільки КП «Водоканал м. Ужгорода »на стан складання акту мав значні обсяги дебіторської заборгованості бюджетних установ за послуги водопостачання і водовідведення.
Щодо застосування відповідачем штрафних санкцій понад строки встановлені нормами Господарського кодексу України, то представник позивача відмовився щодо оскарження повідомлення –рішення з даних мотивів, оскільки ним визнано, що в даному випадку застосовані строки, визначені Законом № 2181.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, а також пояснив, що позиція відповідача щодо невнесення змін до облікової картки платника податків у зв’язку із прийняттям ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2009 року по справі № 7-107/2006, оскільки даною ухвалою було скасовано рішення суду, на підставі якого ці зобов’язання ( штрафні санкції у сумі 93829,19 грн. за несвоєчасну сплату збору за забруднення у 2002-2004 роках) стали узгодженими, на підставі чого дана сума стала неузгодженою і не може обліковуватися в якості податкового боргу та бути погашеною здійсненими підприємством платежами .
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідач не довів належними доказами виконання ним обов’язку щодо надсилання податкових вимог, оскільки податкові вимоги подані в судовому засіданні не стосуються збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Представник позивача надав суду платіжні доручення щодо поквартальної оплати за 2010 рік із зазначенням платежу «оплата збору за забруднення навколишнього природного середовища», і тому спрямування даних оплат в погашення зобов’язання із датою нарахування 19.08.2009 р. –за другий квартал 2009 року є неправомірним.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з мотивів, які ним викладено в письмових запереченнях. Зокрема, штрафні санкції відповідачем застосовані у зв’язку із несвоєчасною оплатою податкових зобов’язань, що виникли на підставі самостійно поданих платником розрахунків.
Також представник відповідача зазначив, що оскільки Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року по справі № 7-107/2006 задоволено апеляційну скаргу ДПІ в м. Ужгороді, скасовано Постанову господарського суду Закарпатської області від 22.05.2006 року і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовленою, то інспекцією будуть внесені зміни до облікової картки платника податків після розгляду справи на новому розгляді в суді першої інстанції.
Крім того , представник відповідача вказав, що він не враховував факт наявності дебіторської заборгованості перед позивачем окремих бюджетних установ під час нарахування штрафних санкцій, так як зазначені в підпункті 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2010 року № 110, штрафні ( фінансові санкції) не поширюються на суми штрафних санкцій та пені, а підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 6.1.7 Інструкції є несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання, яка визнається податковим боргом і до неї застосовується процедура стягнення на загальних підставах.
Представник відповідача на твердження щодо порушення ним вимог ч.2 п.16.3.3. Закону 2181 зазначив, що сплата тільки податкового зобов'язання як такого при наявності пені або можливості її виникнення ( у разі несвоєчасної сплати зобов’язання ) Законом не передбачена, і пеня у всіх випадках повинна сплачуватись, визначена або платником податків, або податковим органом, і обов’язок визначення у платіжному дорученні частки податкового зобов'язання та частки пені, що підлягає сплаті покладається в першу чергу на відповідача.
На обгрунтування заперечення щодо того, що ДПІ м.Ужгорода порушило встановлену законодавством процедуру попередження підприємства про несплату узгодженої суми податкового зобов’язання, то представник відповідача пояснив, що Законом не пов’язано обов’язок податкового органу застосування штрафних санкцій із обов’язком надіслання податкових вимог, які ще були надіслані і отримані останнім 01.11.2001 року та 10.12.2001 року, а також 10.01.2009 року та 13.02.2009 року, копії яких представник відповідача надано суду.
Також представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що податковий борг у відповідності до п.7.7. ст.7 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками , зборами –у рівних пропорціях.
Заслухавши сторони, встановивши обставини справи, які були перевірені в судовому засіданні належними та допустимими доказами в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як вбачається Витягу № 510659 від 14.12.2010 року комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного–каналізаційного господарства м.Ужгорода»внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.( а.с. 13)
У відповідності до Акту №3802/15-1 від 12 листопада 2010 року про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства, за період 2009-2010 роки, а саме: дотримання граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів КП «Водоканал м. Ужгорода»Державною податковою інспекцією м. Ужгорода встановлено порушення п. 1.2. ст. 1 та пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто для платежів, по яких строк погашення податкового зобов’язання встановлений до десяти календарних днів, наступних за останнім днем подання податкової декларації. Перевірка проводилася на підставі наданих документів: поданих податкових розрахунків, карток особових рахунків платника податків. Змістом встановленого порушення зазначено порушення граничних термінів сплати до бюджету земельного податку , збору за забруднення навколишнього природного середовища. Розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати зазначених платежів вказано в додатках № 1-2.
Згідно додатку до Акту №1 розрахунок штрафних санкцій по обов’язковому платежу № 5013050100 «земельний податок з юридичних осіб»нарахований згідно розрахунку № 1576 від 27.01.2009 року:
- із датою нарахування 30.06.2009 року , а датою сплати 19.08.2009 року, і виходячи із суми сплаченого боргу в розмірі 1620,65 грн. із затримкою 50 днів сума штрафних санкцій складає за ставкою 20% 324,13 грн.;
- із датою нарахування 30.07.2009 року ,а датою сплати 31.08.2009 року , виходячи із суми сплаченого боргу в розмірі 863,50 грн. із затримкою 32 дні сума штрафних санкцій за ставкою 20% -172,70 грн.;
- із датою нарахування 30.07.2009 року, а датою сплати 18.09.2009 року , виходячи із суми сплаченого боргу 82,60 грн. із затримкою 50 днів сума штрафних санкцій за ставкою 20 % складає 16,52 грн.
Всього сума штрафних санкцій складає 513,35 грн.( а.с. 8)
У відповідності до додатку № 2 до Акту подано розрахунок штрафних санкцій по обов’язковому платежу 8550080200 “ інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища»згідно розрахунку № 62242 від 15.07.2009 року із датою нарахування 19.08.2009 року із врахуванням кількості днів затримки ставка штрафних санкцій склала 50 %, на підставі чого загальна сума штрафних санкцій –51 926,15 грн. (а.с.9-10).
12 листопада 2010 року ДПІ м Ужгорода було винесено податкове повідомлення-рішення № 3852/15-1/03344326/8928 на адресу КП «Водоканал м. Ужгорода», в якому повідомлялося, що відповідно до акту перевірки № 3802/15 від 12.11.2010 року встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з платежу 8550080200 “інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища»і встановлено зобов’язання сплатити штраф у розмірі 50% за затримку на 422 дні у сумі 51926 грн. 15 коп.
У відповідності до п.п 1.2. ст.1 Закону України ві 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час проведення перевірки, внесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та звернення з даним позовом податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; 1.3) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; 1.4) пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
У відповідності до п.п 5.3.1 п. 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4 статті 4 Закону № 2181 встановлено , що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п.п. 17.1. вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Підпунктом 5.2.4. ст. 5 Закону України № 2181 встановлено , що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Оскільки Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року по справі № 7-107/2006 задоволено апеляційну скаргу ДПІ в м. Ужгороді, скасовано Постанову господарського суду Закарпатської області від 22.05.2006 року і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено, то податковою інспекцією зміни до облікової картки платника податків можливі після розгляду справи на новому розгляді в суді першої інстанції.
Суд піддає критичній оцінці посилання позивача на той факт, що відповідач не відобразив в розрахунку штрафних санкцій здійснені платежі в повному обсязі, оскільки відсутній документально підтверджений належним чином розподіл їх на суму податку і пені. Твердження позивача в даному випадку є неправильним, так як суперечить п.7.7. статті 7 Закону України № 2181 , яким встановлено , що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях та пп. 16.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону , в якому зазначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Також не можна вважати належним обгрунтовуваною позицію позивача щодо відсутності дотриманої процедури попередження підприємства про несплату узгодженої суми податкового зобов’язання, а податкові вимоги подані в судовому засіданні не стосуються збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки Законом № 2181 не встановлено обов’язку податкового органу застосування штрафних санкцій із його обов’язком надісланням податкових вимог.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу були надіслані податкові вимоги: перша № 1/14 від 30.10.2001 року (отримана 01.11.2001 року), друга № 2/80 від 04.12.2001 року (отримана 10.12.2001 року), а також № 1/74 від 10.01.2009 року та № 2/312 від 13.02.2009 року
Пунктом 1.10 Закону 2181 визначено, що податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Підпунктом 6.3.2. встановлено , що у разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, і оскільки податковий борг підприємства є безперервним, то в податкової інспекції не виникало обов’язку щодо надіслання нових податкових вимог.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а оскаржуване повідомлення-рішення винесено у відповідності до законодавства.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАСУ,суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В позові комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідного–каналізаційного господарства м.Ужгорода»до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2010 року № 0018091543/0/3852/15-1/03344326/8928 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Плеханова З.Б.